• форми, що застосовуються спеціалістом, експертом чи іншими учасниками (адвокатом, оперативним працівником).

6. Залежно від характеру застосування спеціальних знань 
суб'єктом доказування, який використовує в доказуванні ці 
знання:

• форми безпосереднього застосування суб'єктами доказування спеціальних знань;
• форми опосередкованого застосування. Безпосереднє - коли сам суб'єкт застосовує такі знання, насамперед криміналістичні.

Опосередковане - коли залучаються фахівці.

Незалежно від підходів до класифікації форм застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві, так чи інакше основною формою є проведення судової експертизи.

До ознак, які характеризують судову експертизу як самостійну форму застосування спеціальних знань, відносять:

• наявність особливої процесуальної форми (матеріальні та процесуальні підстави, процесуальний статус реалізаторів форми, значення результатів);
• суттєвість для кримінальної справи встановлюваних цією формою обставин;

-    проведення досліджень компетентними особами (фахівцями);

-   дання ними висновку (специфічного процесуального акта). У цьому зв'язку потрібно з'ясувати декілька суміжних термінів. Судова експертиза

Стаття 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 р. дає таке визначення: "Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього (досудового) слідства чи суду".

Внаслідок того, що питання призначення і проведення судової експертизи регламентовано і КПК, є сенс вести мову про судову експертизу як процесуальну дію, що полягає в дослідженні експертом за постановою дізнавача, слідчого, судді (ухвалою суду) речових доказів та інших матеріалів із метою встановлення фактичних даних та обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Призначення і проведення судової експертизи - це передбачений статтями 196-205 КПК та іншими нормативними актами комплекс процесуальних, організаційних і забезпечувальних дій особи, яка приймає й реалізує рішення про потребу проведення експертом відповідного дослідження та дії самого експерта щодо безпосереднього проведення згаданого дослідження - судової експертизи і дання за її результатами висновку.

Висновок експерта - це документ, складений у результаті виконаного експертом дослідження, якому в передбаченому КПК порядку було доручено провести судову експертизу і дати відповіді на поставлені йому питання. Якщо на підставі проведених досліджень експерт установлює певні належні, допустимі й достовірні фактичні дані та викладає їх у своїх відповідях, то ці дані за відповідного їх формулювання будуть доказами у справі, а висновок - джерелом цих доказів.

У чому полягає значення судової експертизи?

Це значення обумовлюється забезпеченням повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи, в рамках якої проведено судову експертизу, і полягає в тому, що:

• судова експертиза забезпечує здобуття нових і перевірку вже наявних доказів;
• дозволяє залучати до процесу доказування фактичні дані, які для органолептичного (тобто чуттєво-суб'єктивного: за запахом, смаком, тактильним відчуттям) сприйняття і дослідження особами, які здійснюють це доказування, є недоступними;
• надає можливість перевірити достовірність фактів, установлених органолептичними засобами;
• дозволяє за матеріальними відображеннями вирішувати проблему ототожнення людей та інших різноманітних матеріальних об'єктів.

Основними завданнями, які вирішуються проведенням судових експертиз, є:

а)  ідентифікація об'єктів і суб'єктів за залишеними слідами 
(ідентифікаційні завдання);

б)  діагностика механізму події (щоби збільшити обізнаність 
про елементи криміналістичної структури злочину, зв'язки між 
цими елементами; розширити знання про етапи розвитку кон- 
кретного злочину (підготування, механізм злочину, результати, 
можливі наслідки (уявні); забезпечити пізнання різних проце- 
сів взаємодії та його результатів тощо) - це діагностичні зав- 
дання;

в)  експертна профілактика - діяльність щодо виявлення 
обставин, які сприяли вчиненню злочинів, та напрацювання 
заходів для їх усунення.

А зараз про види (класифікацію) судових експертиз, оскільки питання класифікації відіграє важливе значення для теорії та практики.

Судові експертизи можна класифікувати за багатьма критеріями.

1. За рівнем судової експертизи.

У загальній теорії криміналістики прийнято вирізняти чотири рівні судових експертиз:

-    клас (тип),

-    рід,

-    вид,

-    різновид (підвид).

Клас судової експертизи утворюють експертні дослідження, об'єднані спільністю знань, що слугують джерелом формування теоретичних і методичних основ судових експертиз та об'єктів, що досліджуються на основі цих знань (наприклад, клас криміналістичних експертиз, клас судово-медичних та психофізіологічних експертиз, сільськогосподарських експертиз).

Рід експертизи розрізняють за предметом, об'єктом і методиками експертного дослідження (наприклад, у криміналістичних експертизах вирізняють такі роди: почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів, трасологічні тощо).

Вид експертизи - складові елементи роду. Вони вирізняються специфікою предмета щодо спільних для роду об'єктів і методик (наприклад, у судово-технічній експертизі документів розрізняють: експертизи реквізитів документів, експертизи матеріалів документа (паперу, чорнила тощо), що використовуються для їх виготовлення).

Підвиди експертизи - складові частини виду судової експертизи, що мають групу спеціальних завдань, характерних для предмета конкретного виду (роду) судової експертизи, а також комплекси методів дослідження окремих об'єктів (або їх груп) (наприклад, у рамках криміналістичної експертизи реквізитів документів можна вирізняти такі її підвиди: експертиза відтисків печаток для їх ототожнення і вирішення діагностичних завдань, судова експертиза документів, отриманих із використанням копіювальної техніки, судова експетриза документів, викопаних па друкарських машинках).

Отже, судові експертизи можна класифікувати за класом, родом та іншими рівнями.

Так, усі сучасні судові експертизи, які виконуються на території України, поділяють на десять класів:

1.  Криміналістичні.

2.  Медичні та психофізіологічні.

3.  Інженерно-транспортні.

4.  Економічні.

5.  Інженерно-технічні.

6.  Інженерно-технологічні.

7.  Біологічні.

8.  Сільськогосподарські.

9.  Екологічні.

10. Мистецтвознавчі. 
Криміналістичні поділяються на:

• почеркознавчу,
• авторознавчу,
• техніко-криміналістичну експертизу документів,
• фототехнічну,
• балістичну,
• вибухотехнічну,
• трасологічну,
• фонографічну,
• фопоскопічну,
• лінгвістичну,
• портретну,
• документів, обладнаних спеціальними засобами захисту,
• відновлення номерів (знаків),
• матеріалознавчу (матеріалів, виробів, речовин). Медичні і психофізіологічні - це:
• судово-медична,
• судово-психіатрична,
• судово-психологічна,
• психолого-исихіатрична.

Судові інженерію-технічні:

• автотехнічна,
• водно-транспортна,
• авіаційно-технічна,
• залізнично-технічна,
• інші інженерно-транспортні. Судово-економічні:
• бухгалтерська,
• фінансово-економічна,
• інженерпо-екопомічна. Судові інженерно - технічні:
• пожежно-технічна,
• з техніки безпеки,
• будівельно-технічна,
• комп'ютерно-технічна. Судові інженерно-технологічні:

•  вибухотехногенні (технологічні щодо промислових вибухів),

• товарознавчі. Судово-біологічні:
• ботанічні,
• зоологічні,
• біолого-ґрунтознавчі. Сільськогосподарські:
• агротехнічна,
• агробіологічна,
• ветеринарна,
• ветеринарно-токсикологічна. Судово-екологічні:
• екології середовища,
• екології біоценозу,

-     ефективності охорони тварин і рослин,

-     ефективності охорони природних ресурсів. Мистецтвознавчі.

Своєю чергою, судово-медичні поділяються на види:

-     експертиза трупів,

-     експертиза живих осіб,

-     експертиза речових доказів,

• судово-медична експертиза ідентифікації знарядь злочину за його слідами,
• експертиза у справах про професійні правопорушення медичних працівників та ін.

2. За характером предмета або галуззю спеціальних знань су- 
дові експертизи поділяються, майже аналогічно поділу судових 
експертиз на класи з деталізацією на роди:

-    криміналістичні судові експертизи та їх різновиди;

-    медичні та психофізіологічні та їх різновиди;

-    інженерно-транспортні і т. д.

3. Усі криміналістичні ще діляться на різновиди за рівнем 
розповсюдження па:

• традиційні (дактилоскопічна, почеркознавча, авторозиав-ча, судово-балістична тощо);
• нетрадиційні (експертиза матеріалів, речовин і виробів: нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів, лаків і покриття тощо, експертиза ґрунту, фоноскопічна, фонографічна (фонетична), полі графологічна, гіпнорепродуктивна, графологічна тощо).

4. Залежно від характеру завдань і методів дослідження на:

-   ідентифікаційні (для встановлення індивідуальної тотожності);

-    класифікаційні (для класифікації об'єкта дослідження, встановлення його групової належності, виду, роду);

• діагностичні (для встановлення стану об'єкта, його властивостей, встановлення можливості провадження об'єктом певної дії тощо);
• ситуаційні (пов'язані з дослідженням об'єкта, його ознак і властивостей залежно від конкретної ситуації та обстановки на місці події);

-    змішані (найбільш розповсюджені).

5. Залежно від черговості (послідовності) проведення на:

-    первинні (за якої об'єкт досліджується вперше);

• повторні (призначаються в разі необґрунтованості висновку в первинній експертизі або коли висновок суперечить іншим матеріалам справи чи породжує сумнів у його правильності). Це має місце тоді, коли:

а) висновок суперечить іншим доказам, що містяться в мате- 
ріалах справи;

б) під час проведення експертних досліджень застосову- 
валися методи, які не відповідають досягненням сучасної 
науки;

в) експертом із суб'єктивних причин досліджувалися не всі 
представлені джерела (суб'єктивна неповнота дослідження);

г)  експерт не володіє спеціальними знаннями для досліджен- 
ня наданих об'єктів (некомпетентність).

Повторні судові експертизи призначаються з іншим складом експертів (ч. 6 ст. 203 КПК).