Сутність етапу проведення судової експертизи полягає:

1. У діях слідчого, пов'язаних із забезпеченням можливості реального проведення експертом доручених йому досліджень.
2. У методиці безпосереднього проведення судово-експертних досліджень фахівцем-ексиертом.

Під час проведення експертом судово-експертних дій слідчий не бездіяльний, а виконує організаційну, контрольну, забезпечувальну, фіксувальну функції, а саме:

• створює належні умови для роботи експерта (експертів), особливо за проведення експертизи поза межами експертної установи (у разі потреби забезпечує приміщенням чи лабораторією, транспортними засобами та зв'язку тощо);
• є присутнім (у разі потреби) під час проведення експертом досліджень. Є випадки, коли така присутність - обов'язкова, а саме:

а) якщо слідчим дано дозвіл бути присутнім на проведенні 
слідчих дій іншим заінтересованим особам;

б) коли об'єктом дослідження є хтось із учасників процесу 
(підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок);

в) якщо метод експертного дослідження пов'язаний зі зни- 
щенням речового доказу;

г)  якщо в ході експертного дослідження виявляються раніше 
не відомі предмети, сліди тощо;

• надає з власної ініціативи або за клопотанням експерта додаткові матеріали розслідування, нові додаткові об'єкти, для чого може проводити відповідні слідчі дії або вживати інших заходів. Інколи такі слідчі дії чи інші заходи проводяться за участі експерта (останній не вправі самостійно вчиняти дії щодо збору поза межами експертного дослідження додаткових матеріалів (об'єктів) не в праві);

-    ставить перед експертом нові додаткові запитання;

• слідкує за планом роботи експерта, цікавиться результатами експертного дослідження (без втручання у цей процес);
• дає дозвіл на присутність обвинуваченого (підозрюваного) у місці проведення експертом досліджень, а також на участь експерта у слідчих діях, проваджених слідчим.

Безпосереднє експертне дослідження - процес дослідження об'єктів (матеріалів справи), що надані експертові в межах призначення судової експертизи.

Правила, яких повинен дотримуватись експерт:

• об'єктами дослідження можуть бути тільки матеріали, які процесуально належно закріплені у кримінальній справі;
• експерт не вправі, як уже наголошувалося, самостійно провадити збирання матеріалів та об'єктів дослідження;
• об'єктами експертизи (дослідження) повинні бути не копії, а оригінали (крім випадків, коли це забезпечити неможливо);
• в акті (висновку) експерта повинно бути відображено весь хід досліджень, усі виконані дії з наданими об'єктами й матеріалами;
• обов'язково конструюються і перевіряються всі експертні версії у ході дослідження.

Процес проведення експертного дослідження залежить від роду і виду судової експертизи і складається з декількох основних етапів: підготовчого, дослідницького і завершального.

Підготовчий етап - це:

• ознайомлення експерта з постановою про призначення експертизи та іншою вихідною інформацією (експерт вивчає обставини справи та питання, поставлені слідчим);
• з'ясування експертом завдань, поставлених слідчим, тобто експерт визначає свої можливості (компетентність) щодо даш-ія відповідей на питання в постанові;
• огляд об'єктів дослідження і визначення їхньої придатності, вивчення стану й цілісності упаковання об'єктів, їх відповідності переліку, зазначеному в постанові чи супровідному листі;
• визначення достатності об'єктів дослідження та матеріалів справи (коли експерт з'ясовує недостатність, він зобов'язаний повідомити особу, яка призначила експертизу, про необхідність надати додаткові матеріали або порівняльні зразки тощо).

Експерт може відмовитися від проведення судової експертизи у випадках:

• якщо питання, поставлені перед ним, виходять за межі його компетенції;
• якщо після попереднього огляду об'єктів, наданих для проведення дослідження, експерт дійшов висновку, що вони не відповідають характеристикам, зазначеним у процесуальних документах або зафіксованим іншим способом (на фотознімках, відео- та кінострічках тощо);
• якщо стан об'єкта, що підлягає дослідженню, є неякісним і це унеможливлює проведення експертизи;
• якщо наданих матеріалів недостатньо для вирішення поставлених слідчим чи судом питань;
• коли в експертній установі відсутній спеціаліст (спеціалісти) потрібного профілю.

Про підмову у проведенні судової експертизи експерт повідомляє письмово до органу, який призначив її.

Якщо в ході проведення експертизи (досліджень) будуть застосовуватися методики, які можуть призвести до пошкодження чи знищення об'єктів, що підлягають дослідженню, експерт мусить отримати письмовий дозвіл від слідчого, у разі потреби обумовивши час проведення дослідження цих об'єктів, щоби слідчий міг бути присутнім на них.

- І останнє, що виконує експерт на підготовчому етапі,- це складає план дослідження.

Дослідницький етап складається з:

A)   Роздільного (детального) дослідження. Б) Порівняльного дослідження.

B)    Експертного експерименту (в разі потреби).

Суть роздільного дослідження полягає в тому, що надані для дослідження об'єкти - речові докази та порівняльні зразки досліджуються роздільно. Встановлюються їхні загальні та окремі ознаки, кількісні та якісні величини, походження і характер змін їх властивостей тощо.

Експертний експеримент, зазвичай, проводиться під час не ідентифікаційних експертиз, коли необхідно перевірити припущення про механізм утворення слідів, з'ясувати можливість існування (перебігу) певних явищ, наприклад, можливість пострілу з конкретної зброї, ступінь пружності клинка тощо. Втім, такий експеримент може проводитись і під час криміналістичних ідентифікаційних експертиз - наприклад, для отримання порівняльного матеріалу (зразків стріляних куль і гільз, оскільки слідчий самостійно це зробити під час підготовки до призначення судової експертизи не вправі).

Порівняльне дослідження, своєю чергою, складається з двох частин: а) порівняння загальних ознак речового доказу і порівняльного (порівняльних) зразків, внаслідок чого можна буде зробити висновок або про відмінність об'єктів, або про їхні спільний рід, вид чи групу; б) друга частина - порівняння окремих ознак, на підставі якого експерт може дійти висновку про наявність або відсутність тотожності об'єктів.

Зрозуміло, що не для всіх видів судової експертизи характерним є саме такий дослідницький етап. Можливі й інші варіанти, особливо під час вирішення класифікаційних, ситуаційних, інколи діагностичних завдань.

Дослідницький (основний) етап, особливо за технічних досліджень, реалізується за допомогою застосування різноманітних науково-технічних засобів.

Експерт використовує у своїй діяльності різноманітні методи експертного дослідження, тобто систему способів, засобів, операцій для вирішення експертних завдань.

У теорії криміналістики існують різні класифікації цих методів:

>   За ступенем їх розповсюдження і сферою застосування:

• загальний метод експертизи - метод матеріалістичної діалектики;
• загальні методи - спостереження, порівняння, моделювання, описування, вимірювання, експеримент, метод історизму тощо;

-    окремі наукові методи;

-    спеціальні (багатооб'єктні) методи.

>   За стадіями процесу експертного дослідження:

-    методи роздільного дослідження;

-    методи порівняльного дослідження;

-    методи проведення експертного експерименту.

>   За іншими критеріями, як-от: залежно від виду експертизи, від завдань експертизи, від виду наукового походження методу тощо.

Сукупність застосування методів експертного дослідження привела до виникнення різноманітних експертних методик, які також поділяються на види:

• родова (видова) - методика проведення судових експертиз конкретного виду (роду);
• типова - методика вирішення типових експертних завдань і задач. Це - вираз узагальненого досвіду виконання таких експертиз;

-    конкретна (окрема) - методика вирішення конкретної експертної задачі (завдання). Це - результат або пристосування чи видозмінення типової експертної методики, або творчого підходу експерта до вирішення експертного завдання.

І нарешті, підходимо до завершального етапу судової експертизи, під час якого експерт у спосіб аналізу і синтезу:

• підводить підсумок виконаного дослідження (тобто оцінює сукупність установлених даних, фіксуючи як збіг, так і відмінності);
• робить загальні висновки, оформляє матеріали окремим актом, а в разі потреби - з додатками до нього (фототаблиці, схеми, графіки, розрахунки тощо).

5. Висновок експерта і його оцінка

Після проведення необхідних досліджень експерт із дотриманням вимог ст. 200 КПК складає письмовий акт - висновок, що містить: вступну, дослідницьку і завершальну частини.

У вступній частині зазначаються:

-    найменування судової експертизи з указівкою на її номер;

-    дата і місце складення висновку;

• дата складення постанови про призначення судової експертизи, посада і прізвище її автора;
• перелік об'єктів дослідження та порівняльних зразків, що надійшли для проведення експертизи (відомості про можливі зміни об'єктів після вчинення злочину);
• короткий опис обставин справи та питання, поставлені слідчим перед експертом для вирішення;
• відомості про особу експерта (посада, стаж, освіта, спеціальність, науковий ступінь);
• позначка, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 385 КПК;
• клопотання про надання додаткових матеріалів і результатів їх розгляду (якщо таке мало місце);
• відомості про участь експерта у проведенні слідчих дій (коли це мало місце);
• прізвища та процесуальний стан осіб, які брали участь у проведенні експертизи.

У дослідницькій частині (висвітлюються процес і результати експертного дослідження):

• описання виду і стану об'єктів, що були направлені на експертизу;
• виклад процесу експертного дослідження, з описом методики дослідження та всіх відповідних їм реальних дій з об'єктами дослідження;
• наукове пояснення виявлених і з'ясованих діагностичних, ідентифікаційних, класифікаційних ознак із наведенням розрахунків і довідкових даних, якими користувався експерт;
• відзначаються результати зіставлення об'єктів за їхніми загальними та окремими ознаками, відмічаються виявлені збіги та відмінності;
• виклад обґрунтування експертного оцінювання результатів порівняння, діагностування, класифікації;
• якщо експертиза була комплексною або під час її проведення виконувалися комплексні дослідження, дослідницька частина завершується синтезувальною частиною, в якій експерти, що є фахівцями з різних галузей знань, узагальнюють роздільно отриману інформацію для формулювання спільної відповіді на поставлені запитання. У завершальній частині:
• повідомляються встановлені експертом факти і містяться відповіді на поставлені слідчим або судом питання;
• коли якесь питання залишається без відповіді через неможливість його дослідження, експерт зобов'язаний спочатку ще в дослідницькій, а згодом і в завершальній частинах зазначити причини залишення питання без відповіді.

Висновки експерта можна класифікувати за різними критеріями на певні види:

>   За визначеністю: