Основними напрямами діяльності Українського державного фон­ду підтримки фермерських господарств є: надання фінансової підтрим­ки фермерським господарствам через регіональні відділення; сприян­ня кадровому, науково-технічному забезпеченню фермерських госпо­дарств в умовах ринкової економіки; визначення розміру потреби у коштах для фінансової підтримки фермерських господарств тощо. Кош­ти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермер­ським господарствам, які провадять господарську діяльність та розта­шовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях на безпо­воротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі з метою забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.

Відповідно до ст. 121 ЗК України безоплатно передаються у при­ватну власність фермерському господарству земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. У разі відсутності сіль­ськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району. Така пере­дача здійснюється одноразово, про що у паспорті особи або документі, який його заміняє, про факт передачі земельної ділянки робиться від­мітка. Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермер­ського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними 16- джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

У складі земель фермерського господарства можуть перебувати землі лісогосподарського призначення та землі водного фонду. Так у власності фермерського господарства можуть перебувати замкнені зе­мельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів і до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водойма­ми. При цьому фермерське господарство має право проводити залісен­ня частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві при­ватної власності. Право власності на землі фермерського господарства посвідчується державним актом, при цьому документ оформлюється саме на голову фермерського господарства. Після одержання держав­ного акта на право власності на земельну ділянку або укладання дого­вору оренди земельної ділянки фермерське господарство підлягає дер­жавній реєстрації.

Головою фермерського господарства є його засновник або інша ви­значена в статуті особа. Він представляє фермерське господарство пе­ред органами державної влади, підприємствами, установами, організа­ціями та окремими громадянами чи їх об´єднаннями відповідно до за­кону, укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов´язків од­ному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Фермерське господарство діє на основі статуту, в якому зазна­чаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного ка­піталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не су­перечать законодавству України.

Представницьким органом фермерських господарств України є Асоціація фермерів та приватних землевласників України. З метою забезпечення прав і законних інтересів громадян України, які ведуть фермерське господарство Асоціація здійснює такі функції: представ­ляє інтереси громадян, які ведуть фермерське господарство, перед Пре­зидентом України, Верховною Радою України, центральними та місце­вими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядуван­ня; вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що регулює діяльність фермерських господарств, на розгляд центральному органу виконавчої влади з питань аграрної політики України.