12.3. Предметна підсудність адміністративних справ
Предметна підсудність визначається: доступністю правосуддя для людини; характером публічно-правового спору; суб´єктивним складом сторін спірних правовідносин. Так, з урахуванням запровадженої дворівневої системи місцевих адміністративних судів, відповідно до ст. 18 КАС України можна запропонувати таку класифікацію.
1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам першої інстанції підсудні:
1) адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган
чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи
службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які
підсудні окружним адміністративним судам (п. 1 ч. 1 ст. 18
КАСУ);
2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи без-
діяльності суб´єктів владних повноважень у справах про при-
тягнення до адміністративної відповідальності (п. 2 ч. 1 ст. 18
КАСУ).
Зазначені справи мають велике поширення у суспільстві, а тому повинні розглядатися судами, найбільш доступними для людини як за місцем проживання (перебування), так і за традиційно усталеними відносинами. Такими судами є місцеві загальні районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також суди військових гарнізонів як адміністративні суди (ч. 4 ст. 22 Закону «Про судоустрій України). Усі спори в таких випадках вирішуються одноособово суддями.
За характером публічно-правового спору ці справи пов´язані з: а) публічними відносинами у сфері діяльності лише органів чи посадових осіб місцевого самоврядування; б) публічними відносинами з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб´єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, тобто відносинами щодо правомірності накладення адміністративних стягнень суб´єктом владних повноважень.
За суб´єктним складом сторін спірних правовідносин ці справи характеризуються тим, що: а) відповідачем може бути орган чи посадова особа (наприклад сільський голова) місцевого самоврядування або посадова чи службова особа (наприклад, працівники виконкому) органу місцевого самоврядування; б) позивачем може бути лише фізична чи юридична особа, яка не є суб´єктом владних повноважень; в) відповідачем щодо рішень, дій чи бездіяльності суб´єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності також можуть бути:
— адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
— виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад;
— районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди;
— органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення в порядку підвідомчості, встановленому гл. 17 КУпАП та іншими законами України.
Варто звернути увагу, що законодавець, встановлюючи можливість розгляду спорів з приводу (неправомірного) притягнення до адміністративної відповідальності (п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України), в порядку позовного провадження не виключає можливості оскаржити притягнення до адміністративної відповідальності в порядку провадження за скаргою, встановленому гл. 24 КУпАП та іншими законами України. Збереження оскарження за скаргою постанов у справі про адміністративне правопорушення, на нашу думку, ґрунтується на тому, що провадження за скаргою забезпечує швидкість розгляду справи та економічність. Розгляд у позасудовому порядку будь-якої адміністративної справи — це частина управлінської діяльності, якій властива певна оперативність. Адже строк подачі скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення (ст. 289 КУпАП), строк розгляду цієї скарги (ст. 292 КУпАП) визначся у 10 днів. Відповідно зменшуються і витрати на розгляд таких справ. Крім цього, особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита (ч. 4 ст. 288 КУпАП).
2. Окружним адміністративним судам як місцевим судам першої інстанції підсудні:
1) адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки (ч. 2 ст. 18 КАС України).
Отже, останньою частиною речення законодавець звертає увагу і встановлює, що окружним адміністративним судам не підсудні справи щодо дій чи бездіяльності органів владних повноважень у сфері притягнення винуватих осіб до адміністративної відповідальності. Спори з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб´єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності віднесено до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів у порядку провадження за позовом, установленим КАС України, або в порядку провадження за скаргою відповідно до гл. 24
КУпАП.
За характером публічно-правового спору ці справи пов´язані з публічними відносинами у сфері діяльності органів виконавчої влади, інших державних органів.
За суб´єктним складом сторін спірних правовідносин ці справи характеризуються тим, що: а) відповідачами можуть бути як суб´єкти владних повноважень, так і фізичні чи юридичні особи у випадках, встановлених законом (наприклад дострокове припинення повноважень народного депутата України або тимчасове припинення діяльності громадської організації чи її ліквідація); б) позивачами можуть бути як фізичні чи юридичні особи, так і суб´єкти владних повноважень у випадках, встановлених законом (наприклад спори між суб´єктами владних повноважень з приводу реалізації їх компетенції у сфері управління).
Створення більш високого рівня місцевих адміністративних судів першої інстанції незалежного від районного адміністративно-територіального устрою, а також віднесення до їх підсудності адміністративних справ, пов´язаних з публічними відносинами у сфері діяльності органів виконавчої влади та інших державних органів дає можливість забезпечити додаткові гарантії незалежності судової влади від впливу органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також додаткові гарантії особі щодо незалежного розгляду справи.
3. Місцевим загальним судам як адміністративним судам або
окружним адміністративним судам як судам першої інстанції за
вибором позивача підсудні:
- адміністративні справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади (ч. 3 ст. 18 КАСУ);
- адміністративні справи, предметна підсудність яких не визначена Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 5 ст. 18 КАС України).
Дане положення надає особі можливість самостійно визначати, до якої з ланок системи місцевих адміністративних судів їй звернутися. Звернення до місцевого загального суду як адміністративного суду є більш доступним, а звернення до окружного адміністративного суду надає додаткові гарантії щодо незалежності розгляду адміністративної справи1.
За характером публічно-правового спору і за суб´єктним складом ці справи характеризуються тим, що спори виникають у сфері публічної діяльності лише місцевих органів виконавчої влади і відповідачем може бути лише посадова чи службова особа місцевого органу виконавчої влади, а також суб´єкт, що виконує делеговані повноваження. Такі спори можуть розглядатися як одноособово суддею, так і колегіально у складі трьох суддів.
4. Вищому адміністративному суду України як суду першої і
останньої інстанції підсудні справи:
- щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;
- щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (ч. 4 ст. 18 КАС України).
За характером публічно-правового спору і суб´єктним складом ці справи пов´язані з реалізацією виборчих прав, які потребують оперативного, швидкого і остаточного вирішення спору, тому вони віднесені за підсудністю до компетенції Вищого адміністративного суду України. Особливості провадження в цих справах регламентуються ч. 3 ст. 172 та ст. 176 КАС України.
1 Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар; За ред. С. В. Ківалова, О. I. Харитонової / С. В. Ківалов, О. I. Харитонова, О. М. Пасенюк, М. Р. Аракелян та ін. — Харків: Одіссей, 2005. — С. 78.
Спори в таких випадках розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше п´яти суддів.
Слід звернути увагу, що окремі правила предметної підсудності регламентуються також гл. 6 «Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ» КАС України.