• відсутні підстави для скасування або зміни судового рі­шення, тобто суди першої та апеляційної інстанції не допусти­ли порушення матеріального чи процесуального права при ух­валенні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, каса­ційний суд відхиляє касаційну скаргу і залишає судове рішення без змін;
• є підстави, які тягнуть за собою обов´язкове скасування судового рішення, тобто суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення.

Однак, якщо відсутні зазначені підстави, а у справі є необ­хідність досліджувати нові докази або встановлювати обстави­ни щодо порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного ви­рішення справи, а також, якщо хоч один суддя зі складу суду дійшов висновку про необхідність касаційного розгляду спра­ви, суд касаційної інстанції призначає справу до розгляду у судовому засіданні.

Касаційний розгляд справи у судовому засіданні здійснюється колегією суддів у складі не менше п´яти суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особли­востей, встановлених касаційним провадженням (ст. 221 КАСУ), які полягають у:

• змісті доповіді судді-доповідача — він доповідає в необ­хідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, каса­ційної скарги та заперечень на неї;
• порядку вступу осіб, які беруть участь у справі, — першій надається слово особі, що подала скаргу;
• наслідках неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду — таке неприбуття не перешкоджає судовому розгляду справи.

Встановлена ч. 3 ст. 213, ч. 3 ст. 216 та ч. 3 ст. 217 КАС України презумпція касаційного розгляду справи без участі сторін надає можливість проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження (ст. 222 КАСУ). Письмове провадження провадиться, якщо жодна з осіб, які беруть участь у справі, не заявила клопотання про вирішення справи за її участю у судовому засіданні. Під час письмового провадження колегією суддів вивчається касаційна скарга, за­перечення на неї, інші матеріали, що є у справі, та ухвалюється судове рішення без проведення судового засідання. Копія пос­танови суду касаційної інстанції надсилається особам, які бе­руть участь у справі, протягом трьох днів із моменту їх підпи­сання колегією суддів.

Порядок ведення судового засідання, а також розгляд спра­ви в порядку письмового провадження визначається головую­чим у цьому засіданні суддею за правилами розгляду справи судом першої інстанції та відповідно до ст. 221 КАС України.

До закінчення касаційного розгляду адміністративної спра­ви в будь-який час особа, яка подала касаційну скаргу, може відмовитися від касаційної скарги або змінити її (ст. 118 КАСУ). Однак відмова від скарги або її зміна може бути здійснена за умов якщо:

• постанова або ухвала суду не була оскаржена в касацій­ному порядку іншими особами;
• відсутні заперечення інших осіб, які подали касаційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв´язку з відмовою від касаційної скарги.

У разі зміни касаційної скарги особами, що беруть участь у справі, надається час, достатній для вивчення змінених вимог і подання заперечення на касаційну скаргу.

Позивач також може відмовитися від адміністративного по­зову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закін­чення касаційного розгляду.

У разі відмови від касаційної скарги, а також відмови від позову або примирення сторін суд касаційної інстанції поста­новляє ухвалу про закриття провадження відповідно до вимог статей 112, 113 КАС України.

Судові рішення та їх ухвалення (постановлення). Всі судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються і оприлюдню­ються за правилами, що встановлені для суду першої інстанції (статті 160 і 167 КАС України).

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції відповідно до повноважень, встановлених ст. 223 КАС України, та на підставах, визначених статтями 224—229 КАС України, приймає рішення. Рішення суду касаційної інстанції за своєю юридичною природою є актом застосування права, який ґрунтується на підтвердженні судом фактів, прав та обов´язків заінтересованих осіб. Рішення суду також є юридич­ним фактом, який тягне за собою виникнення, зміну чи при­пинення адміністративних правовідносин, підлягає обов´язковому виконанню. З цієї точки зору рішення суду виступає як нормативний акт, як джерело права. Проте виник­нення, зміна чи припинення адміністративних правовідносин, обов´язковість виконання судового рішення — це лише його властивість, зовнішня процесуальна форма поновлення пору­шеного права, форма захисту прав, інтересів та обов´язків заін­тересованих осіб. Тому цілком вірне визначення, що судове рішення — це правозастосовчий акт оформлений у виглядіпроцесуального документа, що владно підтверджує правовідно­сини сторін на основі встановлених у судовому засіданні фак­тичних обставин справи[1].

Залежно від змісту питання, яке вирішується судом каса­ційної інстанції, рішення суду поділяється на два види:

1. ухвали, якими вирішуються процесуальні питання, що виникли в ході вирішення адміністративної справи;
2. постанови, якими вирішуються справи по суті щодо за­доволення вимог сторін.

Ухвалу суд касаційної інстанції постановляє у разі:

1. залишення касаційної справи без задоволення, а судових рішень без змін. Таке рішення постановляється судом касацій­ної інстанції у випадку, якщо касаційний суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не припустилися порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні су­дових рішень або при вчиненні процесуальних дій, що судові рішення прийняті у повній відповідності до закону і матеріалів справи, є законними та обґрунтованими;
2. скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд. Підставами для скасування судових рі­шень першої або апеляційної інстанцій (ст. 227 КАСУ) є:

• неповне з´ясування обставин, що мають значення для справи;
• невідповідність висновків суду першої та апеляційної ін­станції обставинам справи;
• порушення норм матеріального чи процесуального пра­ва, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується;
• порушення норм матеріального чи процесуального пра­ва, які призвели або могли призвести до неправильного вирі­шення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інс­танції.

Законодавець встановлює обов´язковість скасування судо­вого рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо:

— справу розглянуто і вирішено неповноважним складом

суду;

• в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом касаційної інстанції обґрунтованою;
• судове рішення ухвалене чи підписане не тим суддею або не тими суддями, які розглянули справу;
• справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання;
• суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов´язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступи­ти в справу;
• суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення;

3)  зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції. Суд 
касаційної інстанції може змінити ухвалу суду першої або апе- 
ляційної інстанції у випадках, якщо:

• судом першої інстанції прийнято рішення, яке не пов­ною мірою відповідає вимогам закону;
• рішення суду апеляційної інстанції містить у собі пору­шення норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин суд касаційної інстанції може:

а)  змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, ска- 
сувавши судове рішення суду першої інстанції;

б)  змінити судове рішення суду першої інстанції, скасував- 
ши судове рішення суду апеляційної інстанції;

1. скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій чи залишення позовної заяви без розгляду або за­криття справи. Про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій може бути постановлена ухвала суду ка­саційної інстанції у випадках невідповідності рішень першої та касаційної інстанцій чинному законодавству. Про залишення позовної заяви без розгляду або закриття справи може бути постановлена ухвала суду касаційної інстанції за наявності підстав, передбачених відповідно статтями 155, 157 КАС Ук­раїни;
2. визнання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриття про­вадження. Таке рішення постановляється судом касаційної ін­станції у випадках: зміни (скасування) норм матеріального чипроцесуального права; прийняття рішень з порушенням чин­ного законодавства; скасування рішень вищою судовою інстан­цією; скасування судових рішень і постановлення нової ухвали. Суд касаційної інстанції може скасувати судове рішення і по­становити нову ухвалу, якщо буде встановлено невідповідність рішень першої та касаційної інстанцій чинному законодавству, однак обставини справи встановлено повно, об´єктивно та всебічно.

Суд касаційної інстанції постановляє також ухвали з усіх інших процесуальних питань.

Постанову суд касаційної інстанції приймає за наслідками розгляду касаційної скарги на постанову суду першої та апеля­ційної інстанції або може прийняти нову постанову щодо задо­волення або незадоволення позовної вимоги.

Структура та зміст ухвали і постанови закріплено статтями

231 і 232 КАС України.

Після закінчення касаційного провадження адміністратив­на справа у семиденний строк направляється до суду першої інстанції для архівного зберігання.