15.3. Порядок виконання судових рішень

Порядок, умови та строковість (негайне) виконання судо­вих рішень в адміністративній справі залежить від багатьох чинників, а саме:

  • від встановленого законом строку набрання судовим рі­шенням законної сили;
  • від встановленого законом порядку виконання судових рішень;
  • від встановлення судом способу, порядку і строку вико­нання судових рішень;
  • від соціального значення, місця і ролі прийнятого судо­вого рішення в забезпеченні реалізації та захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб;

— від учасників (сторін) в адміністративному процесі. Виходячи із зазначених умов виконання судових рішень

здійснюється у порядку звичайного та негайного провадження.

Звичайне провадження виконання судових рішень здійс­нюється за загальними правилами добровільно або примусово після набрання судовим рішенням законної сили. Звичайне провадження застосовується до виконання виключної біль­шості судових рішень. Однак терміновість та швидкоплинність процесів, що відбуваються в сфері публічних відносин, особли­во адміністративно-правового статусу учасників адміністратив­ного процесу, та соціально-політична значущість судових рі­шень вимагають негайного застосування виконання рішень адміністративного суду.

Негайне провадження виконання судових рішень здійс­нюється ще до набрання ними законної сили після постанов-лення або проголошення. Негайне провадження здійснюється за кількома підставами:

  • в порядку строго визначеному процесуальним законом негайного виконання постанови суду;
  • в порядку звернення особи, яка бере участь у справі, щодо негайного виконання судового рішення;
  • в порядку негайного виконання судового рішення, що набрало законної сили з моменту його проголошення і не може бути оскаржене;
  • в порядку негайного виконання судового рішення щодо забезпечення адміністративного судочинства.

У порядку, строго визначеному процесуальним законом (ч. 1 ст. 256 КАСУ), негайно виконуються постанови суду:

  1. присудження виплати пенсій, інших періодичних пла­тежів із Державного бюджету України або позабюджетних дер­жавних фондів — у межах суми стягнення за один місяць;
  2. присудження виплати заробітної плати, пенсії, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби — у ме­жах суми стягнення за один місяць;

3)   поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

  1. припинення повноважень посадової особи у разі пору­шення нею вимог щодо несумісності;

5)   уточнення списку виборців;

6)   обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;

7)   усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

Отже, законодавець прямо передбачає перелік постанов ад­міністративного суду, які виконуються негайно з метою якомо­га повнішого і об´єктивнішого забезпечення реалізації і захисту прав та інтересів адміністративного процесу. Однак цей перелік не є вичерпним. Законодавець передбачає можливість негайно­го виконання постанов за зверненням осіб, які беруть участь у справі.

У порядку звернення особи, яка бере участь у справі (ч. 2 ст. 256 КАСУ), негайному виконанню підлягають постанови:

  1. у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні пла­тежів щодо виплати пенсій, інших періодичних платежів із Дер­жавного бюджету України або позабюджетних державних фон­дів; заробітної плати, пенсії, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби;
  2. про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об´єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об´єднання громадян;
  3. про примусове видворення іноземців чи особи без гро­мадянства.

Суд, який прийняв постанову, розглядає заяву осіб, які бе­руть участь у справі, про звернення постанови до негайного виконання в триденний строк у судовому засіданні з повідом­ленням осіб, які беруть участь у справі, та постановляє від­повідну ухвалу.

У порядку негайного виконання підлягають також судові рішення, що набрали законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оспорені. До таких рішень належать:

  1. постанова Верховного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків визнання судових рішень міжна­родною судовою установою, юрисдикція якої визнана Украї­ною такими, що порушують міжнародні зобов´язання України;
  2. рішення Вищого адміністративного суду України, ухвалені ним у першій інстанції (ч. 3 ст. 172; ст. 176; ч. 3 ст. 177 КАСУ);
  3. постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної ін­станції за наслідками перегляду судових рішень, яка набирає законної сили з моменту постановлення або проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає;
  4. судові рішення за наслідками розгляду судами першої інс­танції окремих категорій виборчих справ та справ щодо референ­думу (статті 172, 174, 175 КАСУ), ухвалені у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, до шостої години дня голосування (ч. 4 ст. 177 КАСУ), набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені;

5) ухвали суду першої інстанції, що набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Негайно виконуються ухвали з питань забезпечення адмі­ністративного судочинства. До них належать судові рішення про:

  1. забезпечення адміністративного позову (статті 117—118 КАСУ), виконання яких здійснюється негайно, в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень;
  2. застосування заходів процесуального примусу поперед­ження і видалення із залу судового засідання, тимчасове вилу­чення доказів для дослідження судом, привід (відповідно, стат­ті 270—272 КАСУ) підлягають негайному виконанню;
  3. складання протоколу про адміністративне правопору­шення, передбачене ст. 1853 КУпАП — прояв неповаги до суду. Протокол складається секретарем судового засідання або сек­ретарем суду чи органом внутрішніх справ і розглядається су­дом протягом доби;
  4. складання процесуальних документів про притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої статтями 384—

385 КК України.

Отже, як бачимо, значна кількість судових рішень з метою своєчасного, оперативного впливу на суспільні відносини у публічній сфері, піднесення довіри до суду та забезпечення ре­алізації прав, свобод, інтересів та обов´язків фізичних і юри­дичних осіб, виконується негайно, в певних випадках — ще до набрання ними законної сили. Це певним чином забезпечує реалізацію принципу обов´язковості судових рішень.