15.3. Порядок виконання судових рішень
Порядок, умови та строковість (негайне) виконання судових рішень в адміністративній справі залежить від багатьох чинників, а саме:
- від встановленого законом строку набрання судовим рішенням законної сили;
- від встановленого законом порядку виконання судових рішень;
- від встановлення судом способу, порядку і строку виконання судових рішень;
- від соціального значення, місця і ролі прийнятого судового рішення в забезпеченні реалізації та захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб;
— від учасників (сторін) в адміністративному процесі. Виходячи із зазначених умов виконання судових рішень
здійснюється у порядку звичайного та негайного провадження.
Звичайне провадження виконання судових рішень здійснюється за загальними правилами добровільно або примусово після набрання судовим рішенням законної сили. Звичайне провадження застосовується до виконання виключної більшості судових рішень. Однак терміновість та швидкоплинність процесів, що відбуваються в сфері публічних відносин, особливо адміністративно-правового статусу учасників адміністративного процесу, та соціально-політична значущість судових рішень вимагають негайного застосування виконання рішень адміністративного суду.
Негайне провадження виконання судових рішень здійснюється ще до набрання ними законної сили після постанов-лення або проголошення. Негайне провадження здійснюється за кількома підставами:
- в порядку строго визначеному процесуальним законом негайного виконання постанови суду;
- в порядку звернення особи, яка бере участь у справі, щодо негайного виконання судового рішення;
- в порядку негайного виконання судового рішення, що набрало законної сили з моменту його проголошення і не може бути оскаржене;
- в порядку негайного виконання судового рішення щодо забезпечення адміністративного судочинства.
У порядку, строго визначеному процесуальним законом (ч. 1 ст. 256 КАСУ), негайно виконуються постанови суду:
- присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів із Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів — у межах суми стягнення за один місяць;
- присудження виплати заробітної плати, пенсії, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби — у межах суми стягнення за один місяць;
3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
- припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
5) уточнення списку виборців;
6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;
7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
Отже, законодавець прямо передбачає перелік постанов адміністративного суду, які виконуються негайно з метою якомога повнішого і об´єктивнішого забезпечення реалізації і захисту прав та інтересів адміністративного процесу. Однак цей перелік не є вичерпним. Законодавець передбачає можливість негайного виконання постанов за зверненням осіб, які беруть участь у справі.
У порядку звернення особи, яка бере участь у справі (ч. 2 ст. 256 КАСУ), негайному виконанню підлягають постанови:
- у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів щодо виплати пенсій, інших періодичних платежів із Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; заробітної плати, пенсії, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби;
- про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об´єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об´єднання громадян;
- про примусове видворення іноземців чи особи без громадянства.
Суд, який прийняв постанову, розглядає заяву осіб, які беруть участь у справі, про звернення постанови до негайного виконання в триденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, та постановляє відповідну ухвалу.
У порядку негайного виконання підлягають також судові рішення, що набрали законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оспорені. До таких рішень належать:
- постанова Верховного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною такими, що порушують міжнародні зобов´язання України;
- рішення Вищого адміністративного суду України, ухвалені ним у першій інстанції (ч. 3 ст. 172; ст. 176; ч. 3 ст. 177 КАСУ);
- постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду судових рішень, яка набирає законної сили з моменту постановлення або проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає;
- судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції окремих категорій виборчих справ та справ щодо референдуму (статті 172, 174, 175 КАСУ), ухвалені у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування, до шостої години дня голосування (ч. 4 ст. 177 КАСУ), набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені;
5) ухвали суду першої інстанції, що набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Негайно виконуються ухвали з питань забезпечення адміністративного судочинства. До них належать судові рішення про:
- забезпечення адміністративного позову (статті 117—118 КАСУ), виконання яких здійснюється негайно, в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень;
- застосування заходів процесуального примусу попередження і видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід (відповідно, статті 270—272 КАСУ) підлягають негайному виконанню;
- складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1853 КУпАП — прояв неповаги до суду. Протокол складається секретарем судового засідання або секретарем суду чи органом внутрішніх справ і розглядається судом протягом доби;
- складання процесуальних документів про притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої статтями 384—
385 КК України.
Отже, як бачимо, значна кількість судових рішень з метою своєчасного, оперативного впливу на суспільні відносини у публічній сфері, піднесення довіри до суду та забезпечення реалізації прав, свобод, інтересів та обов´язків фізичних і юридичних осіб, виконується негайно, в певних випадках — ще до набрання ними законної сили. Це певним чином забезпечує реалізацію принципу обов´язковості судових рішень.