Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

2. Виявлення податкових злочинів

Високий рівень латентності податкових злочинів диктує необхідність оптимізації способів їх виявлення. Володіти цими способами повинні як працівники податкових інспекцій, так і слідчі, які:

  • ознайомлюючись із одержаними матеріалами, повинні вміти критично їх оцінювати; визначити правильність чи помилковість обраної ревізорами, аудиторами, податківцями методики перевірки, іншими словами, розуміти про що йде мова у документі;
  • розслідуючи кримінальні справи про інші категорії злочинів, були компетентними у виявленні ознаки податкових злочинів тощо.

> Найчастіше податкові злочини виявляють аналізом бухгалтерської документації.

У процесі бухгалтерського аналізу застосовують:

1)  зустрічне звіряння документів і операцій;

  1. аналіз різних напрямів господарської діяльності та балансових рахунків у їхньому взаємозв'язку;
  2. одночасну перевірку контрольних реєстрів і фінансово-господарських документів;
  3. динамічний аналіз господарських процесів із зіставленням однорідних операцій;
  4. перевірку відповідності списання матеріальних цінностей нормам витрат;
  5. порівняння пояснень тих, хто здійснював господарські операції, та ін.

Оскільки всі процеси господарської діяльності є взаємозалежними, результат перевірки суб'єктів господарювання буває відчутним, коли вона проводиться одночасно в декількох співпрацюючих структурах.

Ефективною може також бути перевірка господарських операцій на визначену дату.

Зіставлення динаміки однорідних даних на конкретні дати показує, як провадиться господарська діяльність, що є предметом перевірки, які фальсифікування використовуються для приховання доходів, наприклад, незаконні списання, порушення касової дисципліни.

Виявляються податкові злочини і за допомогою зовнішніх і внутрішніх порівнянь, зокрема зіставленням однорідних документів, наприклад відомостей на видачу заробітної плати за різні місяці зі звіренням підписів у них та в особистих справах її одержувачів у відділі кадрів.

Наведені вище методи здійснення бухгалтерського аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання - платників податків усіх рівнів притаманні, головно, органам фінансового контролю, першочергово - органам контрольно-ревізійної служби України.

Що ж до форм виявлення фактів ухилення від сплати податків, здійснюваних органами податкової служби України, то це такі форми, як:

  1. Камеральна податкова перевірка.
  2. Виїзна податкова перевірка.
  3. Формальна перевірка.
  4. Арифметична перевірка.
  5. Нормативна перевірка.

Камеральна податкова перевірка - невиїзна перевірка - полягає в тому, що кожен суб'єкт господарювання зобов'язаний до встановленого терміну подати до відповідної податкової інспекції бухгалтерський звіт і розрахунки щодо всіх видів податків.

Податковий інспектор переконується, що до податкового органу направлено всі необхідні додатки до бухгалтерського звіту і податкові розрахунки. Потім він перевіряє правильність їх заповнення, кореляцію показників, наведених у всіх формах звітності й у податкових розрахунках, з показниками бухгалтерського звіту, з'ясовує причини наявних непогодженостей, законність застосування податкових ставок і пільг.

Камеральна податкова перевірка містить у собі вивчення податкових декларацій і річних особових рахунків, порівняння наведених у них даних із однорідними даними попередніх років, аналіз співвідношення оцінок і балансу. У результаті виявляються перекручування у звітних документах, спрямовані на приховання чи заниження прибутку або інших об'єктів оподатковування.

Виїзна податкова перевірка - більш результативний метод виявлення ознак податкового злочину. Вона застосовується працівниками відповідних податкових підрозділів, тобто і податківців, і працівників податкової міліції.

У ході виїзних податкових перевірок на основі первинних бухгалтерських документів і облікових реєстрів здійснюється поглиблений аналіз діяльності суб'єкта господарювання, виявляються порушення, що призвели до заниження податкових платежів.

Обов'язково з'ясовуються:

  • правильність відображення в бухгалтерському обліку і документах звітності прибутку та збитків від реалізації продукції (робіт, послуг), іншої реалізації, а також позареалізаційних операцій;
  • достовірність відображення облікових даних щодо фактичної собівартості продукції (робіт, послуг);
  • правильність розрахунків сплачених або таких, що підлягають сплаті, податків, зокрема правомірність застосування різних пільг.

У першу чергу контролюється правильність нарахування оподатковуваного прибутку і сплати з нього податку.

Перевірка первинних документів і записів в облікових реєстрах, коли перевіряється частина документів у кожному місяці облікованого періоду, буває суцільною або вибірковою. Якщо виявляються грубі порушення податкового законодавства, подальшу перевірку ведуть суцільним методом з обов'язковим вилученням документів, які містять перекручені дані, що свідчать про приховування об'єктів оподаткування.

Під час аналізу кожного окремого документа наявні в ньому помилки, суперечності тощо виявляють у спосіб формальної, арифметичної чи нормативної перевірки.

За умов формальної перевірки аналізують дотримання установленої законодавством уніфікованої форми первинних облікових документів. Ця перевірка може сприяти встановленню таких ознак податкового злочину:

•  використання в документообігу бланків неналежної форми;

•  відсутність у них потрібних реквізитів і наявність зайвих. Різновидом останніх будуть різні сторонні записи і позначки на документах, що робить податковий злочинець. Особливу увагу необхідно звертати на наявні виправлення, сліди підчищень, дописок, а також на чорнові записи.

На подальшому етапі формальної перевірки, зіставляючи документи між собою, визначають, чи немає в них сумнівних реквізитів. Зіставляються тотожні елементи різних реквізитів, наприклад, назва організації у штампі й на печатці або реквізити даного документа з аналогічними реквізитами інших. Крім того, реквізити зіставляють із нормативними приписами щодо господарської діяльності організацій і підприємців, що діють без утворення юридичної особи. Невідповідності між реквізитами дають привід до оцінювання документа як сумнівного.

Арифметична перевірка полягає у визначенні правильності підрахунків, зроблених під час складання конкретного облікового документа. За її допомогою також виявляються невідповідності, як наслідок виправлень, дописувань, витравлювань і т. д. в первинних документах, облікових реєстрах і документах фінансової звітності.

Аналіз бухгалтерської документації може відбуватись і у формі нормативної перевірки - поглибленого аналізу змісту відображеної в документі господарської операції щодо її відповідності діючим нормам, правилам, інструкціям. Вона дає змогу виявляти недійсні документи, як наслідок матеріальних і нематеріальних (ідеальних) підроблень, а саме, коли за реквізитами документ відповідає вимогам, однак за змістом є недійсним, фальсифікованим.

Очевидними (тобто достатніми для прийняття рішення про порушення кримінальної справи) слідами (ознаками) вчинення податкового злочину є:

  • повна невідповідність реально виконаної господарської операції її документальному відображенню;
  • невідповідність записів у бухгалтерських документах: первинних облікових, облікових звітних;
  • наявність ознак матеріальних підробок у документах, пов'язаних із розрахунками величини доходу (прибутку) і сум податку (дописування, виправлення, підтирання, заміна сторінок тощо);
  • знищення бухгалтерських документів (первинних, облікових, звітних);
  • інсценування нещасного випадку (пожежа, затоплення) чи банкрутства.

Сліди податкового злочину - наслідки: або всієї кримінальної діяльності винної особи (покращення рівня її матеріального становища), або окремих дій (відсутність документів, товарно-матеріальних цінностей, які фігурують в інвентаризаційній відомості тощо).

Це можуть бути матеріально фіксовані відображення, а також уявні образи, що збереглись у свідомості учасників цих подій.

Неочевидні ознаки (сліди) вчинення податкових злочинів -це різноманітні порушення, які початково можуть розцінюватись як відсутність у працівників належного професіоналізму, недбалість, однак можуть бути й ознаками злочину, зокрема:

  • недотримання встановлених правил ведення обліку і звітності;

-    порушення правил здійснення касових операцій;

-    необгрунтовані списання товарно-матеріальних цінностей;

-    порушення технологічної дисципліни;

  • відсутність у компетентних органів належних реєстраційних документів;
  • недекларування доходів за наявності обов'язку вносити податкові платежі;
  • відсутність офіційного бухгалтерського обліку доходів чи конкретної підприємницької діяльності;
  • неправильне ведення бухгалтерських книг, подвійна бухгалтерія, перекручення бухгалтерського обліку внесенням змін у документи;

-    знищення бухгалтерських документів;

  • надання підроблених документів в обґрунтування перекручених даних, внесених у податкову декларацію, розрахунки щодо податків та ін.;
  • оформлення в різних банках декількох рахунків, не зареєстрованих у податковій інспекції;
  • розміщення прибутку від торгової чи іншої діяльності в закордонних банках на особисті рахунки і рахунки офшорних компаній;
  • використання готівки, а не банківських рахунків, під час здійснення великих купівельних угод або в інших розрахунках;
  • недекларування джерел доходу, надходжень грошей невідомо відкіля;
  • наявність інформації про те, що коштовні придбання підозрюваного оформлені у власність третіх осіб;
  • перекручення (завищення) даних про утримання, кредити і пільги;
  • значні особисті витрати, декларовані як витрати на підприємницьку діяльність.

Носіями первинної інформації про податковий злочин можуть виступати:

  • продавці, які не причетні до податкового злочину, але усвідомлюють факт його вчинення іншими;
  • очевидці якихось кримінальних або фінансових операцій, які не усвідомлюють їхньої сутності (секретарі, водії, працівники охорони тощо);
  • особи, що певним способом задіяні у вчиненні злочину: контрагенти, постачальники, споживачі.

Часто така інформація надходить від ревізорів, аудиторів, членів інвентаризаційних комісій, представників громадськості тощо.

Аналіз практики порушення кримінальних справ показує, що найчастіше ознаки податкових злочинів виявляють:

а)  податкові інспектори,

б) податкова міліція і податкові служби в результаті спіль- 
них перевірок,

в)  органи МВС і прокуратури, які здійснюють розслідування 
кримінальних справ своєї підслідності.