Зовнішні ознаки (обриси) людини мають різноманітну форму, розміри, розташування і співвідношення.

Елементи зовнішності - будь-яка вирізнена в процесі спостереження й вивчення частина зовнішності людини. Це -певні анатомічні органи, частини тіла або прояви різноманітних функцій людини (наприклад, ніс, рот, очі, рухи рук, тіла тощо).

Ознаки зовнішності та властивості зовнішності - це зовнішні та внутрішні (структурні) особливості зовнішності людини в Цілому або окремих її елементів.

Використання ознак та елементів зовнішності людини і її елементів у кримінальному судочинстві вимагає їх класифікації, запровадження єдиної термінології.

Це завдання вперше спробував виконати вже згадуваний французький криміналіст Альфонс Бертільйон, який розробив спеціальну термінологію для позначення ознак зовнішності і створив систему їх опису, яку назвав словесним портретом.

А. Бертільйон запропонував описувати анатомічні ознаки, що характеризують зовнішню будову тіла, а також його фізіологічну діяльність.

Тому першу групу ознак він назвав анатомічними, а другу групу ознак, власне, властивостей - функціональними.

Згодом класифікація ознак зовнішності людини видозмінювалася криміналістами, зокрема вітчизняними: Г. А. Матусов-ським, М. Г. Бритвичем (1973 р.), П. П. Цвєтковим (1976 р.), Ю. О. Пересункіним (1978 р.), І. Ф. Пантелєєвим (1988 р.), 3. С. Самошиним (1990 р.).

Провівши деяке узагальнення й зіставлення вже запропонованого, можна зупинитися на такій класифікації зовнішніх ознак і властивостей людини.

>  Всі ознаки зовнішності можна поділити на дві групи:

• особисті (тобто такі, що завжди й невід'ємно належать людині) ознаки людського організму або прояви його життєдіяльності (властивості);
• супутні (тобто такі, що додатково характеризують зовнішність людини) - це ознаки предметів одягу, носильних речей, письмових приладів, прикрас тощо.

Супутні ознаки не є елементами будови тіла людини чи проявами його життєдіяльності, але сприяють побудові висновку про особисті елементи та їхні ознаки (стать, вік, звички, ходу тощо).

>  Своєю чергою, особисті ознаки поділяються на:

• загальнофізичні ознаки зовнішності та її елементів: стать, вік, зріст, вага, будова тіла (статура) тощо;
• демографічні та антропологічні ознаки: раса, національність, народність, етнічна група;
• анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності будови тіла людини та його елементів;
• функціональні властивості (ознаки), обумовлені специфікою проявів життєво важливих функцій організму людини: постава - стан, хода, артикуляція, жестикуляція, міміка, голос, мова, звички тощо.

>  Супутні ознаки та елементи (тобто елементи і ознаки одягу, дрібних речей, що носить особа) поділяються на:

• виробничі, тобто ті, що утворюються у процесі виготовлення цих речей і предметів;
• відображувані, тобто ті, що проявляються під час використання, експлуатації посильних речей, предметів.

Окрім цього, такі супутні предмети і речі (одяг, взуття, головні убори, супутні товари тощо), поділяючись за різновидами, видами, матеріалом, призначенням, особливостями виготовлення та ін., спонукають і поділ ознак цих об'єктів за цими ж критеріями.

>  Усі ознаки і властивості зовнішності та її елементи ще поділяються на відповідні групи за іншими критеріями, а саме:

За об'ємом на:

-    загальні - найбільш помітні, великі;

-    окремі або детальні - це деталі загальних ознак. За часом виникнення й прояву на:

• постійні - ті, що притаманні людині від моменту її народження і протягом усього життя;
• тимчасові - можуть виникати і зникати (волосяний покрив, бородавки, зуби тощо).

За причиною виникнення на:

• необхідні - ті, що обов'язково притаманні людям певної групи (волосяний покрив на обличчі чоловіків);
• випадкові - необов'язково притаманні (родимі плями, пухирці, горбинки на шкірі).

За характером утворення на:

• природні - притаманні людині від народження або такі, що проявляються з часом (із віком): зморшки, сивина волосся та ін.;
• штучні - з'являються внаслідок свідомого чи випадкового внесення змін людиною до своєї зовнішності, або така зміна настає внаслідок впливу побічних випадкових факторів (ушкодження, наслідки хірургічних втручань);
• патологічні (різновид штучних) - викликані порушенням нормальної будови елементів зовнішності внаслідок захворював ня.

За характером прояву на:

-   особливі прикмети, тобто крайнього ступеня вираженості різних елементів - вельми помітні, незвичні: дуже високий зріст, завеликий чи задовгий ніс тощо: чи рідкісні елементи: пігментна пляма, бородавка на обличчі або на кисті руки; аномалії, хворобливі зміни: затинання, викривлення хребта, горб; відсутність окремих елементів зовнішності; татуювання, рідкісні супутні речі, предмети та їхні ознаки;

-   приховані, ускладнено наглядні, що виявляються спеціаль-інім спостереженням, розглядуванням із близької відстані, протягом певного часу чи багаторазово.

>  Кожна анатомічна ознака зовнішності або її елемент, що становлять собою матеріальну структуру, яка використовується в ототожненні людини, ще може поділятись або характеризуватися за:

• формою: круглі, овальні, квадратні, прямі, хвилясті, опуклі та іи.;

-    розміром: великі, малі, середні, дуже малі, дуже великі тощо.

-    положенням: пряма, виступаюча, піднята та ін.;

-    кольором;

-    кількістю;

-    ступенем симетрії та вираженості.