Разом із тим, у Законі України "Про фінансовий лізинг" (ст. 11) сформульовані права та обов'язки лізингоодержувача:

Лізингоодержувач має право:

1.  обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;
2.  відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;
3.  вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;
4.  вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

Лізингоодержувач зобов'язаний:

1.  прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
2.  відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
3.  своєчасно сплачувати лізингові платежі;
4.  надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
5.  письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк - і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
6.  письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь- якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;
7.  у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізин- гу в стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС) при Торгово-промисловій палаті (ТПП) України вирішив справу за позовом сінгапурської компанії до українського Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) про стягнення збитків у сумі 2353000,66 євро, що виникли у позивача у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору фінансового лізингу. Як було встановлено матеріалами справи, у рамках реалізації домовленості (договір від 20.03.2000 р.) про фінансовий лізинг сінгапурська компанія (лізингодавець) передає ТОВ (лізингоодержу- вачу) у виключне користування на строк лізингу - 75 місяців установку для розфасування та упакування кришталевого капролактаму вартістю 3350 тис. німецьких марок. Установка придбана лізингодавцем у німецької компанії (продавця) за договором купівлі-продажу на основі попередньої заявки - специфікації та інших істотних умов, запропонованих лізингоодержувачем і погоджених із продавцем. Поставка установки відповідачеві була здійснена у повному обсязі й в обумовлені строки.

Відповідно до умов договорів купівлі-продажу та фінансового лізингу після виконання продавцем монтажних робіт, проведення випробувань і пуску установки в експлуатацію в присутності представників продавця, лізингодавця та лізингоодержува- ча повинна була бути здійснена передача-приймання установки в лізинг, про що сторони мали підписати відповідний акт. У разі виявлення у процесі передачі-приймання установки її недоліків має бути оформлений акт про виявлені недоліки та визначено строки усунення їх продавцем. Разом із тим, умовами договору передбачено, що лізингодавець не відповідає перед лізин- гоодержувачем за недоліки установки, її монтаж, експлуатацію, ремонт, і тому відповідні вимоги можуть бути пред'явлені продавцеві майна.

Незважаючи на неодноразові пропозиції підписати акт передачі-приймання установки в лізинг після виправлення виявлених лізингоодержувачем недоліків, останній ухилявся від підписання такого акта і не оплачував лізингових платежів, хоча експлуатував установку і поставляв кришталевий капролактам у відповідній упаковці своїм споживачам. Вважаючи, що відповідач договору фінансового лізингу не розірвав, установку позивачеві не повернув і не навів доказів відсутності своєї вини у невиконанні зобов'язань за договором фінансового лізингу,

МКАС при ТПП України стягнув на користь позивача з ТОВ збитки у вигляді неодержаних лізингових платежів за період з З червня 2002 р. по 30 червня 2005 р. у розмірі 130959,21 євро^[112].

Як у ЦК і ГК, так і в Законі України "Про фінансовий лізинг" чітко не визначені права та обов'язки продавця (постачальника) щодо його контрагентів (лізингодавця та лізингоодер- жувача) за договором фінансового лізингу. Лише у ч. 1 ст. 808 ЦК зазначено, що якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) і предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лі- зингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язаннями щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу. Щодо обов'язків із ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу, то вони можуть бути покладені на продавця (постачальника) за окремим договором між ним та лізингоодержувачем. Це положення обумовлено тим, що протягом усього часу перебування предмета лізингу в користуванні лізингоодержувача останній повинен підтримувати його у справному стані і несе витрати, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором лізингу або законом.

Предмет лізингу та/або пов'язані з виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню у разі, якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором лізингу (ч. 2 ст. 13 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Як і за договором майнового найму (оренди), протягом усього строку дії договору лізингу право власності (господарського відання) на предмет лізингу зберігається за лізингодавцем. У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодав- ця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника. У договорі фінансового лізингу може передбачатися право викупу предмета лізингу лізингоодержувачем після закінчення або ще до закінчення строку договору. У частині 2 ст. 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" зазначено, що у разі якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодер- жувача з моменту сплати ним визначеної договором ціни (грошової суми), якщо договором не передбачено інше. І хоч право власності на предмет лізингу на строк дії договору залишається у лізингодавця, з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингодержувачу ризик випадкового занищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізинго- одержувача, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Правові наслідки порушення сторонами своїх зобов'язань за договором лізингу визначені у ст. 7, пунктах 3-6 ч. 1 ст. 10, пунктах 2-3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про фінансовий лізинг". Зокрема лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це, в разі якщо прострочення передачі предмета лізингу складає більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцеві до такої відмови. У свою чергу, лізингодавець за договором лізингу може вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізин- гоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати складає більше 30 днів.

Якщо одностороння відмова від договору або розірвання договору лізингу у випадках, передбачених договором або законом, є засобами оперативного впливу на правопорушника, то відшкодування збитків, заподіяних ним невиконанням або неналежним виконанням умов договору, є мірою цивільно-правової відповідальності. Не виключено й застосування передбачених договором або законом санкцій у формі неустойки, пені, штрафу за порушення окремих умов договору лізингу (за прострочення сплати лізингових платежів, за невиконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу лізингоодержувачеві, за неякісне технічне обслуговування тощо).

Запитання і завдання для самоконтролю

1.  Визначте поняття та назвіть ознаки договору майнового найму.
2.  Визначте поняття і зміст договору оренди державного і комунального майна.
3.  Які існують підстави для зміни та припинення договору оренди?
4.  Які особливості договору оренди земельної ділянки?
5.  Що таке договори оренди транспортних засобів?
6.  Визначте поняття договору фінансового лізингу.
7.  Які існують права та обов'язки сторін (учасників) за договором фінансового лізингу?
8.  Яка відповідальність сторін за порушення договору фінансового лізингу?