Обов´язковою вимогою Закону України «Про фіксований сіль­ськогосподарський податок» щодо сільськогосподарських підприємств

є їх діяльність у виробництві сільськогосподарської продукції. Що сто­сується самого терміна «сільськогосподарське виробництво», то він не отримав належного закріплення в аграрному законодавстві. Найбільш загальне поняття «сільське господарство», яке ототожнюється із терміном сільськогосподарське виробництво, наведене в Законі України «Про сти­мулювання розвитку сільського господарства на період 2001—2004 ро­ків», згідно з яким це — вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов´язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі (ст. 1).

Окремо слід зупинитися на тенденції включення до мети діяльнос­ті сільськогосподарських підприємств не тільки виробництва, а й пере­робки та реалізації сільськогосподарської продукції. На наш погляд, це є цілком виправданим, адже практично кожний суб´єкт господарюван­ня виробляє продукцію з метою її подальшої реалізації, зацікавлений у первинній переробці виробленої продукції з метою «поліпшення якос­ті виробленої продукції, що безпосередньо підвищує її ринкову вар­тість»[10]. Таким чином, сільськогосподарське виробництво на сьогодніш­ній день є досить складним явищем і включає в себе відносини не тільки щодо безпосереднього виробництва сільськогосподарської продукції, а також щодо її переробки і реалізації. Слід звернути увагу, що діяль­ність з переробки може бути віднесена до сільськогосподарської, якщо вона здійснюється тільки в рамках підсобних підприємств і промислів сільськогосподарського товаровиробника[11].

Таким чином, підприємство, яке реєструється як платник ФСП, повинне: бути сільськогосподарським підприємством різних організа­ційно-правових форм, передбачених законами України, селянським та іншим господарством, основним видом діяльності якого є сільськогос­подарське виробництво, коди якого підтверджуються довідкою управ­ління статистики; мати у наявності об´єкт оподаткування, зокрема пло­щі сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень), їх грошову оцінку, що підтверджується довідкою органів земельних ресурсів, для яких законом встановлені ставки ФСП; дотримуватися критерію, відповідно до якого сума, одержана, зокрема, від реалізації сільгосппродукції, що вироблена (вирощена) на сільськогосподарських
 

 
І

угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику нацра- ві власності або надані йому в користування, та продуктів її перероб­ки на власних підприємствах за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства (Лист Державної податкової адміністрації України «Щодо переходу на сплату фіксованого сільськогосподарського податку у 2007 році під­приємства, що займається вирощуванням шампіньйонів» від 11 грудня 2006 р. № 23082/7/15-0617).

Не можуть бути платниками ФСП суб´єкти господарювання, які реалізують інвестиційні або інноваційні проекти у спеціальних (віль­них) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спе­ціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків, реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність» або зареєстровані платниками єдиного податку для суб´єктів малого підприємництва від 4 липня 2002 р.

Законодавство чітко регламентує, що сума, отримана платником податку від реалізації сільськогосподарської продукції власного вироб­ництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29—2204 ЗО), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від: реалі­зації продукції рослинництва і тваринництва, що вироблена (вироще­на) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробни­ку на праві власності або надані йому в користування, та продуктів її переробки на власних підприємствах; реалізації продукції рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств, які займаються розведен­ням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), і продуктів II переробки на власних підпри­ємствах; реалізації продукції, що вироблена із сировини власного ви­робництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства (п 4. Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 658).

У разі коли сільськогосподарське підприємство утворюється шля­хом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік та­кого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім під­акцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згід­но з УКТ ЗЕД 2204 29—2204 ЗО), вироблених на підприємствах пер­винного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які ви­користовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податково­го періоду від надання супутніх послуг, перелік яких затверджується наказом Міністерства аграрної політики України від 19 січня 2007 р. №25.

Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу та пе­ретворення згідно з нормами ЦК України (статті 106—109), то норма щодо дотримання не менш як 75 відсотків загальної суми валового до­ходу від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції (супут­ніх послуг) протягом останнього податкового періоду поширюється солідарно на усіх осіб, які зливаються або приєднуються; кожну окре­му особу, створену шляхом поділу або виділу; особу, створену шляхом перетворення (п. 1 ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогос­подарський податок»),