Об´єктом оподаткування для платників ФСП є площа сіль­ськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товарови­робнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озе­рах, ставках та водосховищах). Тобто механізм нарахування такого по­датку виявляється у зростанні його залежності від обсягів та якості зем­лі, яка знаходиться у власності (користуванні) сільськогосподарських підприємств.

У випадку коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільсь­когосподарських угідь, у зв´язку з набуттям права землевласника або землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач зобо­в´язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земель­ної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем знахо­дження платника податку (ч. 2 ст. З вищезазначеного Закону).

Визначення об´єкта оподаткування має суттєве практичне значен­ня. Так, за роз´ясненням Державної податкової адміністрації України, наприклад підприємства, які займаються лише відгодівлею великої ро­гатої худоби, птиці та свиней, не вирощуючи, а закуповуючи при цьому необхідну для відгодівлі сільгосппродукцію, у своїй більшості не ма­ють об´єкта оподаткування для визначення суми ФСП на поточний рік, виходячи з площі земельних ділянок та ставок ФСП, встановлених Законом, а відповідно не мають права реєструватись як платники ФСП (Лист Державної податкової адміністрації України «Про розгляд звер­нення (щодо питань оподаткування фіксованим сільськогосподарсь­ким податком)» від 6 грудня 2005 р. № 11924/6/15-0616).

Ставка ФСП з одного гектара сільськогосподарських угідь встано­влюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 р., відповідно до Методики нормативної грошової оцін­ки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 у таких розмірах:

•  для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,15;
•  для багаторічних насаджень — 0,09;
•  для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, ви­рощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, — 0,45 відсотка гро­шової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Респуб­ліці Крим.

Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка ФСП з одного гектара сільськогос­подарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної також за станом на 1 липня 1995 р., в таких розмірах:

•  для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,09;
•  для багаторічних насаджень — 0,03 (ст. 4 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»),