Екологічна злочинність обумовлюється як загальними, так і специфічними причинами й умовами.

Загальні причини екологічної злочинності можна визначити як ряд економічних, соціальних, політичних, духовних і правових обставин, що в сукупності формують чинники для зародження й розвитку екологічної злочинності.

Говорячи про загальні причини екологічної злочинності, слід вказати на сформовану в суспільстві систему поглядів, які мають значні дефекти і деформації. Звідси неадекватна оцінка можливостей людини впливати на навколишнє середовище, також є шкідлива думка про невичерпаність природних ресурсів, та має халатне, байдуже ставлення до довкілля і природоохоронного законодавства.

Серед специфічних причин і умов екологічної злочинності можна виділити такі: науково-технічний прогрес; урбанізація; нераціональне ведення сільськогосподарського виробництва; знищення лісового фонду; ведення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог; недосконалість законодавства. Немаловажною причиною є недооцінка екологічної злочинності і її впливу на погіршення умов життя населення. Реєструється лише незначна частка таких злочинів, збільшується їхня латентна частина.

Причинами такого неблагополуччя виявляються: довгострокові наслідки минулого й сучасного промислового і сільськогосподарського забруднення оборонною діяльністю; скорочення постів контролю за якістю води, повітря, ґрунтів не менш ніж удвічі; повсюдні екологічно небезпечні порушення режиму водоохоронних зон; скорочення відтворення живих природних ресурсів; ігнорування небезпечності стихійних сил природи та ін.

До специфічних причин вчинення екологічних злочинів можна віднести: малоефективну діяльність державних органів управління у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування; недосконалість та непослідовність у втіленні принципу розмежування господарсько-розпорядчих та контрольно-наглядових функцій у сфері охорони природи; недостатню фінансово-матеріальну база та забезпечення контрольно-інспекційних служб природоохоронних органів.

Слід зазначити, що під впливом тіньового сектору та утворення значних неконтрольованих коштів постійно збільшується коло осіб, які бажають займатися одним із прибуткових видів протиправної екологічної діяльності (незаконне рибальство, морський промисел, лісозаготівля, полювання та ін.). Достатньо поширеною є практика знищення лісів і відведення цієї території під господарські й комерційні об´єкти (будинки й споруди, розважальні центри, санаторії і т. ін.) на підставі рішень керівників місцевої або регіональної влади без оформлення необхідних дозвільних документів або взагалі без будь-яких дозволів. У більшості випадків винні не несуть ніякої відповідальності, документи оформляються заднім числом або взагалі не оформлюються. Навіть після офі­ційного виявлення порушення й складання протоколів незаконне будівництво в абсолютній більшості випадків не зупиняється, тому що «гроші вже вкладено» і об´єкт (ліс) вже знищеной.

Цьому значною мірою сприяють недоліки у застосуванні законодавства, зокрема, кримінального. Не забезпечується принцип невідворотності покарання за злочини у сфері екології, не виявляються всі особи, які були причетні до їх вчинення і, таким чином, не несуть відповідальність організатори та посібники цих злочинів. Непоодинокими є факти неправильної кваліфікації дій екологічних злочинців, не завжди конфіскуються знаряддя злочину та відшкодовуються збитки, що завдані навколишньому середовищу або людині.