Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

2. Причини та умови злочинів, вчинених з необережності

Загальні методологічні положення про детермінацію злочинності як негативного соціального явища повною мірою поширюються і на детермінацію злочинів, учинених з необережності. Проте детермінація цих злочинів має і певну специфіку - як уже зазначалося, значну роль при їх вчиненні відіграє ситуація. У взаємодії негативних якостей особи, небезпечної ситуації, знарядь і засобів, якими користується або керує особа, і полягає причина необережних злочинів. Але слід зауважити, що на необережну злочинну поведінку особи впливає не сама ситуація, а її суб´єктивне усвідомлення і оцінка, які не є тотожними об´єктивному змісту і значенню ситуації. Жодна ситуація не може спричинити діяння без взаємодії з тими чи іншими якостями особи. Попри всю важливість ситуації як об´єктивного чинника, злочинна поведінка розпочинається з дії або бездіяльності особи. Дані світової статистики свідчать, що, наприклад, з трьох пригод на транспорті дві обумовлюються людським фактором і протягом тривалого часу ця пропорція зберігається. Сприяти цьому можуть і психофізіологічні особливості особи (зниження рівня уваги, дефекти сприйняття, швидкість реакції і т. ін.).

До обставин, які створюють можливість виникнення небезпечної ситуації, і яка, у свою чергу, може призвести до вчинення необережного злочину, слід також віднести:

-                      зниження рівня контролю з боку посадових або спеціально уповноважених осіб за технікою безпеки, за дотриманням норм і правил з охорони праці;

-                      низький рівень професійної підготовки фахівців і спеціалістів в окремих галузях людської діяльності, де використовуються механізми підвищеної небезпеки, відсутність періодичного підвищення кваліфікації спеціалістів, детального ознайомлення з новою технікою й устаткуванням;

-                      порушення працівниками встановлених умов експлуатації устаткування;

-                      відсутність на виробництві, у цехах, на робочих місцях необхідної нормативної і регулюючої інформації: правил поводження з певними матеріалами чи речовинами, інструкцій з експлуатації машин і механізмів тощо, або ж наявність недоліків у цій документації;

-                      недостатня потужність технічних систем забезпечення безпеки, природоохоронних систем, вимірювальної або контрольної апаратури, їх застарілість, несправність, або ж, іноді, її відсутність;

-                      погіршення забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

-                      недотримання режиму праці і відпочинку на виробництві, зниження рівня медичного огляду працівників;

-                      конструктивні недоліки машин і механізмів;

-                      зношування основних фондів на виробництві, зокрема машин і механізмів;

-                      недбалий ремонт техніки, транспорту та іншого устаткування, використання нестандартних або саморобних деталей, несертифікованих матеріалів або речовин;

-                      застарілі технології виробництва та обладнання, порушення правил технологічного процесу;

-                      високий рівень концентрації промислових об´єктів у окремих регіонах країни, несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв;

-                      хибні уявлення про виробничий колективізм, виконання завдання за будь-яку ціну, низький рівень культури виробництва та ін.

Серед умов, які сприяють, зокрема, вчиненню необережних злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, можна визначити також:

-                      невикористання водієм і пасажирами пристосувань індивідуальної безпеки;

-                      порушення нормативів робочого часу, що веде до додаткового психологічного навантаження водія;

-                      віктимну поведінку пішоходів;

-                      довготривалість експлуатації транспортних засобів;

-                      технічні недоліки конструкції автотранспортних засобів, які ускладнюють управління ними;

-                      неналежний контроль за станом автотранспортних засобів, як з боку власників, так і з боку державної служби безпеки руху;

-                      недоліки в діяльності державної служби безпеки руху, а саме недобросовісне виконання службових обов´язків, укриття злочинів від обліку, корупційні зловживання серед працівників;

-                      недостатнє фінансування дорожнього господарства, що призводить до незадовільного стану автомобільних шляхів, доріг, порушення безпечних нормативів при їх прокладенні або ремонті та ін.