Слідча ситуація - певна сукупність інформації, обставин, умов, яка є наявною на тому чи іншому етапі розслідування в конкретній кримінальній справі та яка обумовлює вибір слідчим відповідного напряму своїх пошуково-дослідницьких дій.

Проаналізуймо найтиповіші слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування вбивств.

Ситуація 1. Убивство вчинено в умовах очевидності (відкрите), труп жертви знайдено, особу потерпілого встановлено, вбивцю затримано. За такої ситуації конфлікт між убивцею та жертвою, можливо, назрівав протягом тривалого часу, і їхні неприязні, ворожі відносини не становлять таємниці для родичів, знайомих і співпрацівників. Мотивами таких убивств, зазвичай, є конфлікт на сімейному чи побутовому ґрунті, хуліганські спонукання, спалах негативних емоцій під час розпивання спиртних напоїв тощо.

Для такої ситуації характерними є такі коло і черговість слідчих дій:

-   затримання, допит і особистий обшук підозрюваного;

• освідування підозрюваного чи призначення щодо нього судово-медичної експертизи;
• огляд місця події, обшук помешкання чи за місцем роботи підозрюваного з вилученням чи окремою виїмкою його одягу, взуття, окремих предметів тощо;

-   допити свідків - очевидців, інших свідків;

-  призначення судових експертиз (судово-медичної трупа, речових доказів, психолого-психіатричної експертизи вбивці тощо).

Різновидом цієї ситуації є вбивство без очевидців, коли підозрюваного встановлено, він визнає свою вину у вбивстві. У цьому випадку очікується зміна підозрюваним своїх показань і висунення ним на свій захист нових версій про те, що вбивство вчинено іншим або за умов необхідної оборони. Перевіряються версії про самообмову і виконуються перелічені вище дії.

Ситуація 2. Виявлено труп людини, вбитої в умовах неоче-видності, однак особа загиблого відома або встановлена в процесі огляду місця події та трупа. Ці дії виступають початковими діями. По-іншому в літературі цю ситуацію називають "ситуацією, за якої вчинено таємне вбивство, але без заховання трупа, без інсценування і виявлене зразу ж після злочину".

Після огляду місця події та трупа за цієї ситуації або одночасно з оглядом виконують оперативно-розшукові заходи щодо встановлення свідків, які виявили трун і повідомили про це в міліцію, знали потерпілого, а також для встановлення й розшуку злочинця "по гарячих слідах". Далі допитують цих свідків; призначаються судово-медична і криміналістичні експертизи. Коло свідків обумовлюється необхідністю з'ясування питання, кому ж була вигідною смерть потерпілого і яким міг бути мотив убивства: грабіж, розбій, сексуальний чи бізнесовий тощо?

Типові версії для такої ситуації - це версії про особу вбивці (або коло підозрюваних), версії, як уже було сказано, про мотиви вбивства; розшукові версії щодо місця перебування злочинця, який переховується (до його затримання) та ін.

Результати аналізу кримінальних справ засвідчують:

• умисні вбивства осіб чоловічої статі віком до 21 року поза межами житла вчиняються їхніми нетверезими знайомими під час з'ясування особистих стосунків, сварок, бійок;
• умисні вбивства хлопчиків у віці від 5 до 16 років у помешканнях чи біля них найчастіше вчиняються їхніми батьками, вітчимами або коханцями їхніх матерів;
• 75% убивств осіб чоловічої статі віком до 23 років у місцях відпочинку вчинено особами чоловічої статі віком від 17 до 22 років (частіше за все знайомими потерпілих), які проживають у районі місця вбивства;
• більше 50% убивств жінок віком від 28 до 57 років поза межами їхнього житла вчинено їхніми нетверезими чоловіками або коханцями з мотивів, пов'язаних з інтимними стосунками.

Ситуація 3. Виявлено невпізнаний труп або частини розчленованого трупа (зі слідами приховання вбивства чи без таких). За такої ситуації:

-  першочергово виконують огляд місця події, трупа чи його частин за правилами огляду невпізнаного трупа або частин трупа;

-    допити свідків, які виявили труп або його частини;

-    допити заявників про злочини;

-    виконуються оперативно-розшукові міроприємства для встановлення особи загиблого;

• особам, які заявили про зникнення людини, труп пред'являється для впізнання, але після їх допиту про зовнішність зниклого;
• призначається судово-медична експертиза трупа, криміналістичні експертизи речових доказів;
• проводять перевірку за обліком безвісно відсутніх та облік засуджених;
• органам дізнання доручається проведення оперативно-розшукових міроприємств з метою встановлення особи загиблого, мотиву вбивства та особи, яка вчинила злочин тощо.

Іншими словами, щонайперше конструюються і перевіряються версії про механізм убивства та особу жертви. Коли встановлюють особу жертви, вивчаються версії щодо осіб, у кого була потреба не тільки вчинити вбивство, а й приховати його, передбачаючи, що не уникне викриття.

На практиці, інколи, вбивцю знаходять раніше за встановлення особи жертви, а тому черговість наведених вище процесуальних і оперативпо-розшукових дій буде ситуативно іншою.

Ситуація 4. Має місце заява про зникнення людини і наявні підстави вважати, що це - результат убивства і заховання трупа.

У цій ситуації першочергово, ще до порушення кримінальної справи проводиться перевірка двох типових версій.

А. Зникла особа жива, але з якихось причин не повідомляє про себе (переховується від правосуддя, від кредиторів, хвора і лежить у лікарні під чужим іменем або в неї амнезія тощо).

Б. Зниклого немає в живих (його вбито, покінчив життя самогубством, помер з інших причин тощо).

У кожному разі перевіряють, чи міг зниклий виїхати з місця постійного перебування не за власним бажанням. Це встановлюють у спосіб;

• одержання пояснень від заявників зникнення, родичів, сусідів, співпрацівників, знайомих;
• отримання довідок, особистих справ, історій хворіб тощо з установ і закладів (РАЦСів, моргів, лікарень), зокрема органів внутрішніх справ та ін.;
• проводять огляд місць проживання, праці чи іншого там перебування з метою виявлення предметів, речей, без яких зникла людина не могла кудись поїхати (речі туалету, окуляри, лікарські препарати, предмети одягу, взуття тощо), документів, які можуть наштовхнути або пояснити якось мотив її відсутності.

І тільки якщо в результаті такої перевірки стає достеменно відомо, що:

-    після певної дати щезлу особу ніхто не бачив;

-    не отримував від неї жодних повідомлень;

-    що вона не переїхала на інше місце проживання;

• не знімалася з відповідних обліків (військового, лікарського, адміністративного, коли такі були);
• особисті документи і речі, які зазвичай були при ній, залишилися вдома;
• жодних невідкладних (нагальних) причин до раптового виїзду не було;
• вона не перебуває у лікарнях, місцях відбування покарання тощо -

тоді всі ці факти можна оцінювати як підстави для порушення кримінальної справи.

Ознаками вбивства можуть також слугувати:

-   сліди крові та інші джерела інформації щодо версії про вбивство, виявлені в помешканні зниклого чи на місці останнього його перебування;

-   наявність неприязних відносин у сім'ї або з сусідами;

• факти погроз на адресу зниклого; заінтересованість когось у його смерті; малолітній вік потерпілого;
• відсутність захворювань, які можуть слугувати причиною раптової смерті, втрати пам'яті, нездатності орієнтуватись у часі та просторі;
• зникнення з автотранспортом або значною сумою грошей, коштовностей;

-   наявність у зниклого злочинних зв'язків;

-   неправдоподібність і суперечності в заяві про зникнення, а також суперечливі пояснення тих, хто контактував із потерпілим перед його зникненням тощо.

Після порушення кримінальної справи проводять:

-   допит заявника;

• повтортіі (у разі потреби) огляд та обшук останнього місця проживання чи перебування зниклого;
• огляд та обшук місця ймовірного переховування трупа чи його частин, або де було виявлено речові докази;
• судово-медичні та криміналістичні експертизи речових доказів;

-   допити рідних, близьких, інших свідків;

• накладають арешт на поштово-телеграфну кореспонденцію зниклого адресата і осіб, причетних до його зникнення, з якими він може мати переписку, а також здійснюють перевірку за обліком невпізнаних трупів;
• для можливої в подальшому психологічної чи психіатричної експертизи вилучають щоденники, листи, інші документи зниклого.

Коли версія вбивства вже однозначно знаходить підтвердження, а інші обґрунтовано спростовуються, вивчення особи зниклого, способу його життя, стосунків і взаємовідносин з іншими людьми сприяє конструюванню версії про мету, мотиви, час і місце вбивства та, зрештою, про особу вбивці. Працівникам органу дізнання дають доручення про розшук трупа і встановлення підозрюваного.

Ситуація 5. Виявлено труп або зникнення особи за обставин, коли є підстави для припущення, що вбивство вчинено з метою заволодіння житлом. У таких випадках проводять огляд місця виявлення трупа і самого трупа за загальними правилами тактики огляду і методики розслідування вбивств. Окрім цього, виявляються, вилучаються, досліджуються документи про приватизацію житла і перехід права власності на нього до іншої особи (довіреність на розпорядження майном, договір купівлі-продажу, дарування, заповіт тощо). Документи перевіряються на предмет їх відповідності вимогам офіційного діловодства та справжності підписів.

Як свідки допитуються родичі, сусіди за місцем проживання жертви, знайомі, колеги по роботі. З'ясовується фізичний і психічний стан загиблого чи зниклого, його наміри щодо долі свого житла, коштів, коштовностей; про стосунки зі спадкоємцями та особами, до яких перейшло право на житлову площу чи будинок тощо. Допитуються посадові особи, які оформляли і засвідчували документи. Для дослідження підписів проводять кримі і іалістичну експертизу.

Ситуація 6. Обстановка, в якій виявлено труп, дає підстави для припущення про можливе інсценування вбивства під самогубство, нещасний випадок, природну смерть. До інсценувань найчастіше звертаються близькі до потерпілого особи, від яких, зазвичай, очікують відповіді на питання, що ж мало місце, а також наймані вбивці.

Інсценують ту подію, яка за наявної обстановки може виглядати найбільш правдоподібно: задушивши людину, інсценують самоновішання; вбивши з вогнепальної зброї, інсценують нещасний випадок від необережного поводження зі зброєю або самогубство з її використанням; утопивши потерпілого,- нещасний випадок на воді; вивівши з ладу гальмівну систему автомобіля,- смерть в автокатастрофі; вбивство у помешканні інсценують під нещасний випадок від побутових приладів і т. ін.

Ось наближений перелік фактів (негативних обставин), що суперечать закономірним наслідкам убивства.

Наявність слідів, які не могли утворитися внаслідок самогубства, нещасного випадку, природної смерті чи насильницької смерті, але відмінної від убивства, а саме:

-    горизонтальні потоки крові належачому трупі;