• створення ефективної системи регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ, зокрема тих їх видів, щодо яких не існує чіткого та повноцінного законодавчого поля та відсутній орган регулювання та нагляду. Однак, з огляду на досвід проведення адміністративної реформи в Україні, беручи до уваги стан та рівень розвитку ринку небанківських фінансових послуг, а також досвід створення системи нагляду фінансового сектору в країнах перехідної економіки та особливо країнах, що потерпіли від значних фінансових криз, Україні доцільно розглядати можливість створення одного незалежного органу регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ;
• прийняття проекту закону "Про державний контроль фінансового ринку" (додаток Б), що визначатиме суть і зміст державного контролю фінансового ринку, як здійснення державою комплексу заходів щодо упорядкування правовідносин між учасниками фінансового ринку з метою забезпечення його справедливості, прозорості, ефективності та запобігання зловживанням і порушенням на ньому. Адже належна організація та функціонування системи державного контролю фінансового ринку - одне з головних напрямів і невід'ємний елемент державної фінансової політики, що полягає в забезпеченні її економічної безпеки, збереженні та приросту національного багатства;
• розроблення та узгодження концепції створення та діяльності незалежного органу регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ. Цей документ має визначати засади створення та діяльності органу регулювання та нагляду, його функції та механізми їх реалізації, координація та узгодження регулюючої та наглядової діяльності з діями та заходами банківського нагляду Національного банку України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, інституційні, кадрові, фінансові та матеріально-технічні потреби органу нагляду, його структуру управління та систему звітності, тощо. Концепція також має передбачати наділення цього органу правом формувати політику регулювання діяльності небанківських фінансових установ, підзаконну нормативну базу, проводити оперативний нагляд за діяльністю небанківських фінансових установ, встановлювати перелік, форму та порядок подання фінансової, бухгалтерської та статистичної звітності щодо діяльності небанківських фінансових установ, здійснювати постійний аналіз та моніторинг стану сектору, встановлювати кваліфікаційні вимоги до кадрів небанківських фінансових установ та висувати вимоги щодо підвищення їх професійного рівня тощо;
• розроблення та узгодження концепції розвитку законодавчого поля фінансового сектора. Ця концепція має передбачати стратегію розробки та прийняття ряду законопроектів, що регламентують діяльність окремих видів небанківських фінансових установ та доповнюють вже існуючу законодавчу базу по фондовому ринку та банківському сектору. Зокрема, концепція розвитку законодавчої бази фінансового сектора може передбачати прийняття законодавства про кредитні спілки, про довірче управління майном та інститути спільного інвестування, законодавство про недержавні пенсійні фонди, тощо. Також, слід передбачити прийняття першочергових та вкрай необхідних законів, направлених на посилення прозорості та дисципліни фінансового ринку, а також внесення змін та доповнень до вже діючих, наприклад, до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" тощо;
• розроблення та прийняття єдиної стратегії розвитку фінансового сектору України та визначення в її рамках довготермінової програми, спрямованої на створення сприятливих умов для розвитку небанківського фінансового сектору в цілому та окремих видів небанківських фінансових установ зокрема [291, с. 56].

Слід зазначити, що більшість з категорій небанківських фінансових установ (за виключенням організаторів торгівлі цінними паперами на фондовому ринку) перебувають у фідуціарних стосунках[3] зі своїми клієнтами. Проте, численні фінансові скандали минулих років є переконливим свідченням того, що багато з небанківських фінансових установ не виконують ці фідуціарні зобов'язання, і що регулятивні вимоги та заходи, необхідні для захисту інтересів інвесторів та забезпечення стабільного розвитку небанківських фінансових установ, на сьогоднішній день є неадекватними. Це значно стримує інвестиційні бажання потенційних інвесторів та клієнтів небанківських фінансових установ, і звужує можливості фінансового сектора щодо збільшення інвестицій в економіку.

Активний розвиток фінансового ринку, високий рівень технологій, що застосовуються, значні зміни законодавства, яке регулює діяльність на ринку фінансових послуг, а також високі вимоги до правил і стандартів роботи учасників призводять до посилення контролю діяльності учасників фінансового ринку України [289, с. 32-33].

Завдання системи контролю полягає у сприянні і забезпеченні упорядкованого й ефективного ведення бізнесу, запобіганні та виявленні шахрайства і помилок, забезпеченні вірогідності і повноти обліку операцій, контролі за своєчасною підготовкою і наданням звітності.

Контроль діяльності учасників фінансового ринку має розглядатися як постійно діюча система, що включає такі складові, як визначення контрольованих параметрів і об'єктів контролю, установлення "критичних" точок контролю, де ризик виникнення помилок та інших небажаних явищ особливо великий.

Основні цілі контролю за діяльністю учасників фінансового ринку полягають, насамперед, у забезпеченні підвищення ефективності управління компаніями та їх структурними підрозділами, обмеженні ризиків професійної діяльності, дотриманні співробітниками вимог законодавства і нормативно-правових актів профільного органу влади на фінансовому ринку, стандартів і норм професійної етики, внутрішніх правил і процедур організації, що визначають їх політику і регулюють діяльність [282, с. 38].

Контроль має реалізовуватися безупинно під час процесу управління, причому не тільки спеціальними контрольними службами держави, але й усіма співробітниками компаній. Грамотно організований контроль покликаний не тільки виявляти недоліки і порушення, але й попереджати їх та сприяти своєчасному усуненню.

До елементів системи контролю належать такі основні аспекти діяльності учасника фінансового ринку [78; 79]:

1) дотримання умов доручень клієнтів.

Це поняття містить у собі обов'язок учасника ринку виконувати доручення клієнтів у порядку їх надходження з урахуванням умов, що містяться в них, діючи сумлінно і винятково в інтересах клієнтів, забезпечувати найкращі умови виконання доручень клієнтів відповідно до отриманих від них вказівок.

2) дотримання внутрішніх обмежень на проведені операції.

Ця вимога наказує контролеру бути уважним не тільки до дотримання норм діючого законодавства учасником ринку, але й до внутрішніх обмежень, встановлених компанією (наприклад, контроль за дотриманням лімітів на проведення угод та операцій для конкретних клієнтів, заборона на здійснення угод і операцій, не передбачених власними положеннями й інструкціями).

3) дотримання розрахункових нормативів і показників, установлених профільним органом виконавчої влади по ринку фінансових послуг.

Закон вимагає від учасника дотримання установлених вимог до мінімального розміру власного капіталу. Контролер, у свою чергу, стежить за виконанням вимог діючої методики розрахунку власних коштів, не допускає помилок у розрахунках. Також контролюється правильність розрахунку нормативів і показників, що застосовуються при здійсненні маржинальних угод.

4) дотримання заходів, спрямованих на запобігання неправомірному використанню службової інформації при здійсненні діяльності на ринку фінансових послуг.

Особи, які володіють службовою інформацією, не мають права використовувати її для укладення угод, а також передавати її третім особам.

5) дотримання заходів для попередження маніпулювання цінами на фінансовому ринку.

Ці вимоги зобов'язують контролера стежити за недопущенням можливого маніпулювання цінами на фінансовому ринку і спонукання до купівлі чи продажу фінансових ресурсів шляхом надання навмисно перекрученої інформації про цінні папери, емітентів, ціни, включаючи інформацію, що міститься в рекламі.

6) дотримання заходів для зниження ризиків, пов'язаних із професійною діяльністю на ринку фінансових послуг.

У зв'язку зі збільшенням обсягів операцій, появою нових фінансових інструментів, розширенням використання Інтернет-трейдингу підвищується захист інвесторів і збереження стабільності фінансового стану компанії [137, с. 162]. Так, професійний учасник доводить до відома клієнтів усю необхідну інформацію, включаючи дані про існуючі ризики, розробляє і реалізує положення, що визначає єдині принципи організації системи заходів для зниження ризиків, що виникають при поєднанні різних видів професійної діяльності на фінансовому ринку. Контролер використовує системи виявлення і точного виміру усіх великих ризиків, встановлює ефективний моніторинг і контроль за ними, працює над попередженням і локалізацією ризиків.

7) дотримання заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів при здійсненні професійної діяльності на фінансовому ринку, а при наявності конфлікту інтересів - дотримання пріоритету інтересів клієнта.

У випадку виникнення конфлікту інтересів, учасник ринку зобов'язаний негайно повідомити про нього клієнтів і вжити всіх необхідних заходів для його вирішення на користь клієнта.

8) правильність оформлення первинних документів внутрішнього обліку, ведення облікових регістрів, відображення операцій з фінансовими ресурсами в системі внутрішнього обліку професійного учасника.

Для професійного учасника фінансового ринку встановлено обов'язок затвердити і дотримуватись правил ведення внутрішнього обліку операцій з фінансовими ресурсами, у тому числі ведення облікових регістрів і складання внутрішньої звітності. Постійному контролю підлягає адекватність відображення операцій в обліку, належний рівень повноти і точності первинних документів, склад документів внутрішнього обліку.

9) відповідність матеріалів професійного учасника, що містять рекламу, вимогам законодавства, нормативно-правових актів регуляторного органу.

Будь-яка інформація рекламного характеру професійного учасника ринку повинна містити в собі дані про види діяльності, що здійснюються на фінансовому ринку, відповідно до рекламного оголошення, номер ліцензії, а також найменування органа, що видав цю ліцензію.

10) відповідність договорів, укладених професійним учасником, вимогам законодавства.

Необхідність дотримання вимог до складання й оформлення договорів передбачає контроль за належною вказівкою в договорах істотних умов і нагляд за дотриманням договірної техніки.

11) дотримання професійним учасником порядку і термінів розкриття інформації, установлених законодавством, нормативно-правовими актами державного регулятора.

Професійний учасник зобов'язаний затвердити і зберігати порядок надання інформації та документів інвесторові. Повідомляти інвестора про його право одержувати документи й інформацію.

12) складання і надання звітності професійного учасника відповідно до вимог законодавства.

Вимога про надання звітів зобов'язує контролера проводити моніторинг належного стану звітності, що дозволяє одержати повну інформацію про діяльність організації і пов'язаних з нею ризиків, стежити за тим, щоб усі дані, вказані у звітності, були грамотно підсумовані и узагальнені, дотримані установлені вимоги щодо порядку, обсягу і термінів розкриття інформації.

Наведений перелік завдань контролю діяльності учасника фінансового ринку у цілому розкриває зміст роботи і характер відповідальності осіб, які здійснюють такий контроль відносно учасника ринку.