Слід зазначити, що останнім часом законодавство, що стосується інтересів учасників фінансового ринку, активно розвивається. Регламентуються нові аспекти діяльності, установлюються нові правила і норми. Не останню роль тут відіграє і нормотворча діяльність ДКРРФПУ. Наприклад, створення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, пред'являють до професійних учасників додаткові вимоги у відношенні дотримання і виконання відповідних функцій. Цей факт не може не позначитися на постійних змінах механізму ведення контролю на фінансовому ринку. Насамперед, це стосується осіб, які здійснюють постійний моніторинг, проводять правову оцінку нового законодавства і встановлюють, чи мають його норми відношення до діяльності учасників ринку фінансових послуг [280, с. 10-11].

Як показує практика, більшість організацій - професійних учасників ринку не приділяють належну увагу питанням створення та підтримання ефективної системи контролю на фінансовому ринку. Формально існуючі служби внутрішнього контролю не забезпечують виконання покладених на них функцій.

Трапляються випадки, коли служби внутрішнього контролю інформують керівництво організацій про виникнення додаткових ризиків у діяльності організації, про порушення встановлених законодавчих норм, однак керівники організацій не завжди вживають адекватних заходів щодо усунення виявлених порушень. Управлінська філософія і стиль роботи керівників організації - відношення керуючих до професійних ризиків, повноцінне розуміння ними ролі внутрішнього контролю в керуванні організацією, конкретні дії у відношенні побудови системи внутрішнього контролю і її удосконалення - головні гаранти успішної діяльності учасника фінансового ринку.

В умовах незадовільної організації контрольної діяльності учасників фінансового ринку, при наявності серйозних недоліків у їх діяльності існує небезпека застосування уповноваженими державними органами до компаній не тільки попереджувальних, але й примусових заходів впливу у вигляді ухвалення рішення про призупинення дії чи анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку.

На жаль, доводиться констатувати, що в даний час проблема створення ефективно функціонуючого контролю діяльності професійних учасників фінансового ринку, незважаючи на всю її актуальність, багато в чому залишається не повністю осмисленою, як із правової позиції, так і стосовно її практичної реалізації.

Відсутність узгодженого законодавства та ефективних принципів регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ є однією з серйозних проблем розвитку фінансового сектора в цілому. Недосконалість сучасного законодавства про небанківські фінансові установи та неадекватність системи регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ також перешкоджає ефективному впровадженню політики уряду, направленої на поліпшення системи соціального забезпечення, в тому числі проведення медичної та пенсійної реформ [287, с. 73].

З огляду на зростаючі вимоги ринку щодо нових фінансових інструментів та установ, а також враховуючи численні законодавчі ініціативи по розробці нових, часто неузгоджених законодавчих актів по створенню та регулюванню діяльності учасників фінансового ринку України, доцільно виробити прозорий та цілісний підхід, який дасть можливість усунути правову плутанину та забезпечить реальну основу проведення ґрунтовної реформи фінансового сектора та більш активного розвитку окремих категорій її учасників.

З урахуванням стану та проблем розвитку вітчизняного фінансового ринку, а також приймаючи до уваги критерії створення ефективної системи регулювання та нагляду за діяльністю фінансових установ в Україні, слід розробити та прийняти єдину стратегію розвитку фінансового сектору України та визначити в її рамках довготермінову програму, спрямовану на створення сприятливих умов для розвитку небанківського фінансового сектору в цілому та окремих його видів зокрема.