При цьому відповідно до положень ст. 363 та частиною 3 ст. 334 ЦК частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача з моменту нотаріального посвідчення договору.

 Але якщо частка виділена в натурі, то право власності набувається з моменту реєстрації нотаріально посвідченого договору в органах МБТІ та РОН.

 Слід звернути увагу на те, що зазначене положення частини 3 ст. 334 ЦК України має бути скориговане відповідно до правила ст. 1302 ЦК України, згідно якому право власності у набувача на майно відчужувача виникає лише в разі смерті останнього, а отже й не раніше настання цієї обставини.

 Дещо інша ситуація складається у випадку, коли подружжя реалізували передбачене ст. 367 ЦК України право на поділ майна, що є у спільній частковій власності, за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

 Варто зауважити, що припинення права спільної часткової власності можливо не тільки при поділі майна, що знаходиться в спільній частковій власності, але й інших випадках здійснення правомочності розпорядження одним з співвласників часткою в праві власності на загальне майно, що належить їм. Так, підставою припинення права спільної часткової власності може бути:

 1) відчуження частки одним із двох співвласників іншому;

 2) перехід до одного з двох співвласників частки іншого при спадкуванні (частина 2 ст. 1306 ЦК України)[22].

 У випадках припинення права спільної часткової власності розпорядження майном відбувається на загальних підставах, оскільки воно стає особистим майном відчужувача.

 Встановивши особливості визначення майна, що є предметом спадкового договору за участю подружжя, тепер коротко зупинимося на другій частині предмету спадкового договору - обов'язках набувача.

 Згідно ст. 1305 ЦК набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

 Як слідує зі змісту вказаної норми, відчужувач може покласти на набувача обов'язок виконати дії майнового або немайнового характеру іще за його життя (наприклад, виплачувати йому певну грошову суму одноразово або частинами). Відчужувач має право також покласти на набувача виконання якогось обов'язку на користь однієї або декількох осіб, які набувають право домагатися його виконання. Наприклад, відчужувач може зобов'язати набувача надавати матеріальне відшкодування онуку до досягнення ним повноліття. Право вимагати виконання обов'язків належить батькам останнього[23].

Набувач може бути зобов'язаним виконати також певні дії нематеріального характеру. Наприклад, відчужувач має право висловити у спадковому договорі різноманітні побажання: бути похованим на тому чи іншому місці, за тими або іншими звичаями чи традиціями, поряд з тими чи іншими раніше померлими; бути підданим кремації тощо. Відчужувач, однак, не може зобов'язати набувача виконати дії, які ображають його честь і гідність, обмежують його цивільну правоздатність (наприклад, відчужувач не може обмежити набувача у виборі місця проживання, у виборі подружжя тощо)[24].

 При розгляді відповідальності набувача по боргам відчужувача виникає низка питань: чи має право набувач відмовитися від виконання умов спадкового договору після смерті відчужувача за мотивами, що йому стало відомо про зобов'язання відчужувача після смерті останнього; чи може набувач після смерті відчужувача у своєму заповіті зобов'язати своїх спадкоємців виконати зобов'язання по спадковому договору?

 Враховуючи, що набувач, отримуючи право власності на одержуване у спадщину майно відчужувача, фактично ніби успадковує його, є підстави розглядати набувача як правонаступника відчужувача. Тому у порядку аналогії закону у таких випадках може застосовуватися правило ст. 1282 ЦК України, котра передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідає по боргам спадкодавця у межах дійсної вартості майна, що до нього перейшло.

[1]Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. -М.: Статут, 1997. -С. 10.

[2]Див. про це, наприклад: Гражданское право: Учебник / Отв. ред. Е.А. Суханов. -М.: Изд-во БЕК, 1998. - Т. 1. -С. 335.

[3]Див.: Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система. -Дисертація... канд. юрид. наук. -К., 2003. -С. 14.

[4]Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система. -Дисертація... канд. юрид. наук. - К., 2003. -С. 161-162.

[5]Див.: Луць А.В. Свобода визначення сторонами змісту цивільно-правового договору // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник. -2000. -№ 2. -С. 163-167; Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України. -Автореф. дис... канд. юрид. наук. -К., 2001. -18 с.

[6]Див. детальніше: Сібільов М. Базові моделі регулювання договірних відносин за новим Цивільним кодексом України // Українське комерційне право. - 2003. - № 4. - С. 19.

[7]Див.: Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України. -К.: Істина, 2003.

[8]Див.: Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О.Харитонова,  О.М. Калітенко. -Харків: Одіссей, 2003. -С. 844.

[9]  Див.: Васильченко В. Юридична сутність інституту спадкового договору та його місце в системі цивільного права // Право України. -2003. -№ 6. -С. 137.

[10]Див.: Васильченко В. Юридична сутність інституту спадкового договору та його місце в системі цивільного права // Право України. -2003. -№ 6. -С. 137.

[11]Див., наприклад: Зобов'язальне право: теорія і практика: Навч. посіб / За ред.  О.В. Дзери. -К.: Юрінком Інтер, 1998. -С. 11; Иоффе О.С. Обязательственное право. -М.: Юрид. лит., 1975. -С. 13-14; Див. також: Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Навчальний посібник. -К.: Атіка, 2001. -С. 83-84; Теорія держави і права: Навч. посіб. / За заг. ред. С.Н. Лисенкова, В.В. Копейчикова. -К.: Юрінком Інтер, 2002. -  С. 230.

[12]Див.: Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. -М.: Статут, 1997. -С. 254.

[13]  Частина І ст. 60 Сімейного кодексу України. Див. також: Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / За ред. Ю.С.Червоного. -К.: Істина, 2003. -С. 100-101.

[14]Див.: Право власності в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - С. 319.

[15]Див. також: Сімейне право України: Підручник / За ред. В.С. Гопанчука. -К.: Істина, 2002. -С. 136-137.

[16]Див.: Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. -Харків: Одіссей, 2003. -С. 250.

[17]Див. також: Сімейне право України: Підручник / За ред. В.С. Гопанчука. -К.: Істина, 2002. -С. 137-138.

[18]Див.: Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. -Харків: Одіссей, 2003. -С. 847.

[19]Характеристику таких відносин див., наприклад: Ульяненко О.О. Шлюбний договір у сімейному праві України. -Дис... канд. юрид. наук. -К.: 2003. -С. 99-116.

[20]Див. також: Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / За ред.                  Ю.С.Червоного. -К.: Істина, 2003. -С. 10-13.

[21]Див.: Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. -Харків: Одіссей, 2003. -С. 847.

[22]Див. також: Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова,             О.М. Калітенко. -Харків: Одіссей, 2003. -С. 249.

[23]Див.: Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. -Харків: Одіссей, 2003. -С. 1049.

[24]Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. - Харків: Одіссей, 2003. -С. 846.