Поряд із свободою в договірному праві мають існувати і примус, і норми, згідно з якими договір визнається недійсним або може бути оголошений таким на вимогу однієї зі сторін, навіть якщо такий договір детально розроблений і в ньому існує велика зацікавленість. Перш за все це стосується договорів, зміст яких суперечить публічному порядку, нормам закону або добрим звичаям^[25]. Як зауважив В. Ансон, свобода договору є розумним суспільним ідеалом лише тією мірою, якою можливо припустити рівність сил при укладенні угод контрагентами, за умови, що не завдається шкода економічним інтересам суспільства в цілому. Водночас зрозуміло, що економічної рівності між сторонами у прямому розумінні часто не існує і що індивідуальні інтереси повинні підкорятися інтересам суспільства^[26].

На думку В. С. Мілаш, межами принципу свободи підприємницьких комерційних договорів є окреслені формами об'єктивації як природного, так і позитивного права межі використання вказаного принципу, поза якими починають свою дію інші принципи. Необхідні обмеження договірної свободи за своєю суттю є обмеженням за вертикаллю (для захисту публічних інтересів) і обмеженнями за горизонталлю (для захисту приватних інтересів сторін підприємницьких договорів). При цьому обидва різновиди обмежень набувають свого змістовного навантаження залежно від того, яку сферу діяльності опосередковує конкретний підприємницький комерційний договір^[27].

Отже, свобода договору не є безмежною: вона існує в рамках чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості.

Досліджуючи зв'язок між людською свободою та зобов'язаннями, Р. Саватьє зазначав, що юридичні дії, особливо договори, є засобом виявлення свободи особи. Проте ця свобода відчужується у самому процесі її здійснення, адже особа сама зв'язує себе, беручи на себе добровільні обов'язки^[28]. Але, відчужуючи свою свободу і беручи на себе добровільні обов'язки в конкретному договорі, особа зберігає її для вступу в нові зобов'язальні відносини з тими ж чи іншими учасниками цивільного обороту.