Виселення наймача на час проведення капітального ремонту будинку не тягне за собою розірвання правовідносин щодо жилого приміщення, яке ремонтується, припинення права власності. Капітальний ремонт будинку має бути єдиною правовою підставою для тимчасового переселення наймача і членів його сім’ї до іншого жилого приміщення. Наявність у особи потреби в поліпшенні житлових умов, у тому числі й такої, що виникла у період проведення ремонту будинку, не дає йому права вимагати надання іншого жилого приміщення, крім того, що він раніше займав.

Особи, що проживають у будинку маневреного житлового фонду, не зобов’язані виконувати поточний ремонт жилого приміщення, наданого їм на період ремонту, але зобов’язані забезпечувати схоронність його, виконувати правила його утримання.

Замість надання жилого приміщення на час проведення капітального ремонту жилого буднику наймачеві та членам його сім’ї, за їх згодою та згодою наймодавця, може бути надане в постійне користування інше благоустроєне жиле приміщення.

У разі перепланування квартир, коли жиле приміщення, яке займають наймач і члени його сім’ї, в результаті капітального ремонту не може бути збережене або істотно збільшиться і у наймача утворяться надлишки жилої площі, наймачеві та членам його сім’ї має бути надане інше благоустроєне жиле приміщення. Якщо приміщення істотно зменшиться, на вимогу наймача може бути надане інше благоустроєне приміщення відповідних розмірів. У деяких випадках воно взагалі може не зберегтися і його площа приєднується до інших жилих приміщень чи переводиться у нежилу. Наймачу має бути надане інше благоустроєне жиле приміщення.

Громадяни можуть бути виселені із жилих приміщень з наданням інших благоустроєних жилих приміщень за договорами соціального найму у випадку:

1) будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;

2) жиле приміщення підлягає переведенню у нежитловий фонд;

3) жиле приміщення визнане непридатним для проживання;

4) в результаті проведення капітального ремонту або реконструкції жилого буднику жиле приміщення не може бути збережене.

У ст. 102 ЖК УРСР передбачено, що у тих випадках, коли жиле приміщення, яке займають наймач і члени його сім’ї, в результаті капітального ремонту не може бути збережене, наймачеві має бути надане інше жиле приміщення до початку капітального ремонту.

Якщо питання щодо виселення наймача з будинку державного чи комунального житлового фонду законодавчо врегульовано, то питання виселення власника квартири з будинку, що знаходиться у спільній власності не вирішене зовсім. Тому при виселенні власників із будинку, що знаходиться у власності органу місцевого самоврядування, питання слід вирішувати аналогічно тому, як це зазначено для наймача, але з умовою обов’язкового повернення на попереднє місце проживання. Саме таким чином це питання знайшло своє вирішення в Білорусі. Так, відповідно до ст. 106 ЖК Республіки Білорусь визначено: якщо при капітальному ремонті або реконструкції жилого будинку жиле приміщення, що знаходиться у власності громадянина, не може бути збережене або його площа зменшиться, то громадянину із членами сім’ї у власність надається жиле приміщення рівноцінне за благоустроєм, за загальною площею або виплачується грошова компенсація[177].

На вирішення цього питання направлений і Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» від 22 грудня 2006 р. № 525-V. Відповідно до цього Закону органи місцевого самоврядування забезпечують проведення інвентаризації застарілого житлового фонду, що підлягає комплексній реконструкції, і приймають рішення щодо проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на конкурсній основі.

Відповідно до ст. 12 Закону реалізація інвестиційних проектів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду здійснюється за умови попереднього і повного відшкодування вартості власникам жилих приміщень втрат шляхом надання за їх згодою іншого житла або грошової компенсації.

Власникам нежилих приміщень надаються за їх згодою інше рівноцінне нежиле приміщення або грошова компенсація. Власникам садибних жилих будинків, які вилучаються разом із земельною ділянкою для суспільної потреби, надаються за їх згодою рівноцінна земельна ділянка з побудованим на ній житлом або грошова компенсація.

Розмір грошової компенсації за жиле (нежиле) приміщення визначається на основі експертної оцінки жилого (нежилого) приміщення, проведеної відповідно до закону.

Відселення власників (наймачів) жилих (нежилих) приміщень будинків, що реконструюються, здійснюється за умови згоди цих власників (наймачів) відповідно до договорів, які інвестор-забудовник укладає з кожним власником (наймачем) цих приміщень.

У разі знесення жилих будинків у межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відселеная власників (наймачів) жилих приміщень до маневреного житлового фонду не допускається.

Відселення наймачів жилих (нежилих) приміщень здійснюється за умови попереднього надання їм інших рівноцінних за площею та кількістю кімнат жилих (нежилих) приміщень у межах кварталу (мікрорайону) комплексної реконструкції населеного пункту.

Власник (наймач) жилого приміщення, який не перебуває на квартирному обліку, має право отримати на умовах компенсації в межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду інше житло, в якому кількість кімнат та жила площа не менше кількості кімнат та жилої площі квартири будинку, що підлягає знесенню, незалежно від числа зареєстрованих у ньому осіб. Жила площа, що пропонується, може бути безоплатно збільшена до 50 відсотків жилої площі квартири будинку, що підлягає знесенню. У разі якщо інвестор-забудовник може запропонувати власнику (наймачу) жилого приміщення в межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду інше житло, але власник (наймач) жилого приміщення бажає отримати житло більшої площі, йому може бути запропоноване житло більшої площі з оплатою ним різниці за ринковою вартістю.

Власнику (наймачу) жилого приміщення, який перебуває на день набрання чинності цим Законом на квартирному обліку, надається нове житло з урахуванням норми жилої площі, встановленої законом.

У разі надання такого житла власник (наймач) жилого приміщення та громадяни, зареєстровані за цим місцем проживання, знімаються з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Власнику (наймачу) жилого приміщення надаються за рахунок інвестора-забудовннка транспортний засіб та вантажники для перевезення майна або компенсуються документально підтверджені витрати, пов’язані з переселенням.

Контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил під час реконструкції, заміни житлового фонду здійснюється в установленому законодавством порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Усі спори, які виникають у зв’язку з виконанням інвестиційного проекту комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду щодо речових прав на житловий (нежитловий) фонд, вирішуються у судовому порядку.