Загалом заходи запобігання статевим злочинам поділяються на загальносоціальні, спеціально-кримінологічні, індивідуальні та віктимологічні.

На загальносоціальному рівні нагально важливим є запровадження морально-виховних програм, спрямованих на виховання поваги людей один до одного, на пропаганду неможливості порушення прав і свобод інших осіб. До цих прав належать статева свобода і статева недоторканість особи. Причому саме тут необхідно звертати увагу на тендерний аспект виховання, зокрема, на повагу до жінки, до її прав і свобод.

Профілактика статевих злочинів, як напрям спеціально-кримінологічного запобігання, передбачає статеве виховання неповнолітніх, яке включає соціально-психологічний, педагогічний, медичний і сексологічний аспекти.

Важливим напрямком є слідча профілактика, яка має відрізнятися максимальною коректністю і дієвістю.

Відвернення зґвалтування застосовується на етапі від моменту формування злочинного мотиву до початку його виконання, а тому є найбільш ефективним стосовно потенційних ґвалтівників, які самостійно створюють умови для вчинення зґвалтування та інших статевих злочинів, а також щодо тих, хто відбував покарання за вказані суспільно небезпечні діяння чи інші насильницькі злочини. Перша група заходів відвернення - заходи переорієнтації антисуспільної настанови, тобто допомога в задоволенні соціальних, економічних потреб, підвищення почуття відповідальності за свої дії й виховання поваги до статевої свободи і статевої недоторканості інших людей. Друга група - арсенал активних контрзаходів. До них належать переконання (посилення гальмівних процесів потенцій­ного ґвалтівника) й допомога (соціальний захист).

У сфері ж припинення статевих злочинів необхідно поліпшувати роботу щодо патрулювання парків, скверів, лісопосадок тощо.

Індивідуальне запобігання сексуальним злочинам можна розглядати у трьох напрямах - профілактика, відвернення і припинення вчинення зґвалтування. Виявлені групи осіб, щодо яких застосовуватимуться вказані заходи: а) повнолітні; б) неповнолітні (з ними мають працювати представники виховних закладів, громадських організацій та працівники міліції); в) раніше судимі (заходи постпенітенціарної адаптації й ресоціалізації, діяльність громадських організацій тощо); г) особи з психічними і сексологічними відхиленнями.

Віктимологічне запобігання зґвалтуванням являє собою окремий напрямок, який існує на трьох рівнях - загальносоціальному, спеціальному й індивідуальному.

Заходи загальносоціального віктимологічного запобігання схожі з однойменними заходами запобігання злочинам. Спеціальне віктимологічне запобігання складається з віктимологічної профілактики та віктимологічного припинення вчинення статевих злочинів. Останнє є сукупністю дій самої потерпілої, спрямованих на припинення зло­чинного наміру на стадії замаху або свідоме відвернення обставин, за яких вказане стало б неможливим. Серед них - виховні, психологічні, медичні, технічні, соціальні та інші заходи.

Найбільш впливовими є виховні заходи, зокрема проведення спеціальних бесід у школах, поліпшення віктимологічної обізнаності населення; донесення інформації про шкідливість замовчування фактів статевих нападів, пояснення процедури повідомлення про них до правоохоронних органів.

Корисними є захисні заходи, які мають застосовуватися на рівні міста, держави (зміна по можливості розкладу робочого дня жінок, планів містобудування тощо) й доведення до людей прийомів і способів захисту і самозахисту (наявність технічних приладів, правила поведінки в темний період часу, при проведенні дозвілля та ін.). Важливим є створення та функціонування телефонів довіри, центрів психологічної, медичної допомоги та реабілітації.

Необхідність надання допомоги реальним жертвам зґвалтування є одним зі стратегічних напрямів запобігання злочинам. Указане має здійснюватися діяльністю жіночих та інших громадських організацій, юридичних, медичних закладів тощо.

Питання та завдання для самоконтролю

1.                  Охарактеризуйте динаміку вчинення зґвалтувань, її причини і сутність.

2.                  Які особистісні якості притаманні особам, що вчиняють злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості?

3.                  Опишіть особливості віктимності жертв зґвалтувань.

4.                  Які причини і умови вчинення статевих злочинів існують на індивідуальному рівні?

5.                  Наведіть коротку характеристику загальносоціальним, спеціально-кримінологічним, індивідуальним та віктимологічним заходам запобігання злочинам проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.