Складнощі для участі в інвестиційній діяльності з іноземними ін­вестиціями виробників сільськогосподарської продукції, виникають, коли іноземними інвесторами є іноземні держави чи іноземні юридич­ні особи приватного права. Складнощі обумовлені тим, що суб´єктами одержання іноземних інвестицій в Україні та їх використання виступа­ють підприємства, що займаються сільськогосподарським виробниц­твом чи постачанням сільськогосподарських засобів виробництва, ме­ханізації, хімізації, переробної промисловості, будівельної індустрії, енергетичних ресурсів. Кожний з них має свій інтерес для одержання іноземних інвестицій, у зв´язку з чим переважній більшості виробників сільськогосподарської продукції залишається мало шансів для отри­мання інвестицій. При цьому і серед учасників із числа виробників сільськогосподарської продукції іноземні інвестиції одержують, як пра­вило, так звані приватні сільськогосподарські підприємства, більшість яких створені обманним шляхом керівниками чи спеціалістами колиш­ніх колгоспів і колективних сільськогосподарських підприємств. І це за умови, що згідно зі ст. 4 Закону «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господар­стві» усі форми господарювання в АПК мають рівні права на організа­цію виробництва, а ст. 9 Закону «Про фермерське господарство» міс­тить спеціальний ІІІ-й розділ «Державна підтримка фермерських гос­подарств». Статтею 9 Закону встановлено обов´язок держави надавати допомогу новоствореним фермерським господарствам у період станов­лення та фермерським господарством з відокремленими садибами.

На підвищення чи зниження рівня привабливості іноземних інвес­тицій в сільське господарство України впливають такі позитивні фак­тори: а) наявність в Україні Закону «Про режим іноземного інвесту­вання» та інших нормативно-правових актів; б) наявність в Україні великих площ родючих земель і кліматичних умов; в) багато дешевої робочої сили, великої кількості досвідчених спеціалістів сільського го­сподарства; г) можливості виробляти і збувати конкурентоспроможну екологічно чисту сільськогосподарську продукцію і високоякісні про­дукти харчування; ґ) можливість вивозити на експорт і вигідно прода­вати вироблену товарну сільськогосподарську продукцію за межами України.

До негативних факторів належать: а) нестабільність законодавства щодо регулювання цивільних, господарських, аграрних і податкових відносин, яким визначаються гарантії пільг і переваг, що надаються іноземним інвесторам; б) невиправдане надання іноземним інвесторам пільг і переваг у здійсненні інвестиційної діяльності в обсягах, що пе­ревищують обсяги пільг і переваг для вітчизняних інвесторів, і ство­рення нерівних умов інвестування, які спричиняють шкоду державі і вітчизняним інвесторам.

До негативних факторів належать також неналежне врегулювання питань про вивезення виробленої сільськогосподарської продукції за межі України та про повернення іноземним інвесторам ПДВ. Непооди­нокі випадки, коли окремі іноземні інвестори в процесі інвестиційної діяльності застосовують різні форми для незаконного викачування кош­тів, одержаних від сільськогосподарського виробництва з України і пе­реведення їх до інших держав.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

1.   Дайте визначення поняття інвестицій.

2.   Якими нормативно-правовими актами врегульовуються інвести­ційні відносини у сільському господарстві?

3.   Назвіть напрями спрямування інвестиційної діяльності в аграрній сфері.

4.   Що виступає предметом інвестиційної діяльності у сільському гос­подарстві?

5.   Наведіть коло суб´єктів аграрних інвестиційних правовідносин.

6.   Дайте класифікацію аграрних інвестиційних правовідносин.

7.   Що виступає об´єктами аграрних інвестиційних правовідносин?

8.   Розкрийте особливості правового регулювання аграрних інвести­ційних відносин.

9.   Наведіть шляхи державної підтримки іноземних інвестицій в сіль­ське господарство України.

10.     Розкрийте особливості правового режиму аграрних іноземних ін­вестицій.