3. Особливості провадження слідчих дій та оперативно-розшукових заходів початкового етапу розслідування

  • які соціальні, ділові ролі відігравав потерпілий; вид і характер його діяльності; його зв'язки за місцем праці та мешкання;
  • чи є в допитуваних інформація про конфлікти між потерпілим та його оточенням, зміст цих конфліктів, причини, давність. Особлива увага приділяється конфліктам на ґрунті грошових відносин, обізнаності допитуваного про підприємницьку діяльність пов'язаних із потерпілим осіб, про наявність у потерпілого компрометуючих даних на когось із них тощо;
  • чи виявляв якусь стурбованість про свою безпеку та безпеку своїх близьких потерпілий перед убивством; чи пояснював причини цього, що конкретно називав;
  • чи мали місце у цьому зв'язку певні негативні зміни у житті й поведінці потерпілого, наприклад: не виходив на вулицю через острах розправи, з боязню реагував на телефонні дзвінки і дзвінки у двері в помешканні;
  • чи не розповідав убитий незадовго перед його вбивством про неприємні зустрічі, розмови, їх зміст та учасників;
  • чи казав про погрози, що звучали на його адресу чи адресу членів сім'ї;
  • чи вчиняв акти купівлі-продажу, дарування, заповітів майнових і немайнових прав, на чию користь учинялися ці акти;
  • чи давав або брав потерпілий в борг значні суми грошей; якщо так, то кому чи в кого, коли саме, на який строк, на яких умовах, коли повинен був повертати борг, із яких джерел тощо;

-    хто ще може володіти схожою інформацією та ін.

Коли допитувані пе бажають давати показання через острах перед розправою з ними, необхідно використати тактичні прийоми зняття з допитуваних стресових напружень, дати їм роз'яснення щодо наявного у правоохоронних органів обов'язку зберігати таємницю слідства, а також наявності в них реальної можливості вжиття ефективних заходів їх убезпечення. Іншими словами, роз'яснити Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", ст. 7 якого передбачає такі заходи:

-    особисту охорону, охорону житла і майна;

  • видання спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку,,

-   використання технічних засобів контролю, прослухову-ваиня телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;

-    зміну документів і зміну зовнішності;

-    зміну місця роботи або навчання;

-    переселення в інше місце проживання;

-   поміщення до шкільної виховної установи або установи соціального захисту населення;

-    забезпечення конфіденційності відомостей про особу;

-    закритий судовий розгляд та ін.

Коли допит відбувається за умов безконфліктної ситуації, то й тоді необхідно застосовувати тактичні прийоми, що ґрунтуються на встановленні психологічного контакту, двобічній доброзичливості. Але й за такої ситуації варто вміло задавати уточнювальні та контрольні запитання, зіставляти одержану інформацію з уже наявними доказами й матеріалами.

Узагальнення слідчої та судової практики підтверджує, що особи з найближчого оточення потерпілих доволі часто обізнані про замовників та організаторів убивства на замовлення. Навіть більше, часто вони самотужки замислюють і реалізовують у відповідь за вчинене вбивство "акції" помсти суперникам по "тіньовому" або повністю кримінальному бізнесу.

Первинне вивчення документів

Починаючи перевірку версії про ймовірне вбивство на замовлення, коли загиблий є працівником, а тим паче власником або співзасновником комерційного, банківського або іншого підприємства, треба детально дослідити діяльність цього суб'єкта господарювання. Із цією метою необхідно:

  1. вивчити статут та інші статутні документи підприємства, звернувши особливу увагу на склад засновників, їхні взаємовідносини, взаємні права та обов'язки, визначені угодою про намір заснування товариства; предмет діяльності; порядок формування фондів; склад нерухомого і рухомого майна, його власників, характер взаємних розрахунків між засновниками та розподілу прибутків; організаційні форми діяльності;
  2. дослідити документи, що відображають договірні відносини між контрагентами; вивчити характер і зміст договірних обов'язків, ступінь паритетності (рівноправності) сторін в угодах, наявність у них вказівок на обов'язки, не передбачені предметом статутної діяльності, умови надання кредитів і порядок взаєморозрахунків, наявність обов'язку надання кредитів і передоплати організаціям, із якими у підприємства не існує договірних відносин, приватні (окремі) кредитні обов'язки фізичних осіб; з'ясувати, чи були попередні виплати за поставки товарів і виконання послуг, які тривалий час не реалізовуються;

3) вивчити банківські операції, їхні законність та обгрунтованість, наявність одержаних і наданих іншим юридичним особам прострочених банківських кредитів, умови їх одержання, порядок нарахування і розмір банківського процента. Слід мати на увазі, що багато гостроконфліктних ситуацій виникає саме у сфері кредиті ю-банківських відносин, особливо тоді, коли працівники банківських комерційних організацій зв'язані з мафіозними структурами. У цих випадках під час надання кредитів комерційними банками часто порушується порядок виконання цих операцій, кредити надаються без обов'язкових для цього належних гарантій, за повної обізнаності банківських працівників про те, що товари і послуги, під які береться кредит, фактично надані і виконані не будуть.

Корисно вивчити чорнову документацію, що вилучається під час виїмок чи обшуків. У ній можна виявити записи про "тіньові" кредитно-фінансові операції, кредитні розписки, офіційно не зафіксовані боргові зобов'язання, відомості щодо конкретних учасників таких неофіційних кредитних відносин.

Доцільно вилучити і дослідити записники, щоденники потерпілого з метою встановлення адресів і телефонів осіб, із якими потерпілий мав латентні ділові та кредитно-фінансові відносини. Такі особи можуть виявитися замовниками або ж посередниками вбивства на замовлення.

Необхідно також вивчити інформацію, одержану з різноманітних технічних каналів зв'язку, з пам'яті комп'ютерів, що належать фірмі чи особисто потерпілому, іншим заінтересованим особам, а також матеріали, одержані оперативно-розшуковим способом.

Виявлення й допит підозрюваного

За певних слідчих ситуацій, про які вже зазначалося, виявленню ймовірного виконавця вбивства на замовлення може сприяти негайне інформування про подію та ознаки злочинця, а також його автомобіль у чергову частину органу внутрішніх справ населеного пункту, своєчасне інформування про це працівників патрульної служби і постів ДАІ. За сприятливих умов позитивні наслідки дають перевірки на дорогах і переслідування підозрілих суб'єктів.
 

 

 
Шлях установлення замовника, зазвичай, обумовлений встановленням мотиву вбивства й виявленням особи, що була заінтересована у злочині. Доцільно орієнтувати оперативних працівників на встановлення осіб, які отримали пропозицію щодо вчинення вбивства на замовлення, але відмовилися від його виконання, а також осіб, що відмовились і від пропозиції бути посередником у цій акції.

Коли виявиться можливим уже на початковому етапі встановити підозрюваного замовника, що буває нечасто, основною фазою такого допиту виступатимуть спроби відтворити в усіх подробицях картину його взаємовідносин із потерпілим, з'ясувати елементи сутички їхніх інтересів, прояснити конкретний стимул щодо замовлення на вбивство.

Зізнавшись у злочині (під тиском переконливих, неспростовних доказів) замовник полегшить завдання слідчим у викритті виконавця вбивства. Викритий доказами виконавець так само підтвердить участь в організації вбивства замовника.

Освідування

Ця слідча дія проводиться негайно після затримання виконавця замовного вбивства і за умови, що між подією та затриманням минуло небагато часу.

Якщо злочин учинено з використанням вогнепальної зброї чи вибухівки, рекомендується липкою стрічкою вилучити з долонь і пальців рук, шкіри обличчя, а також із-під нігтів можливі залишки слідів пострілів (кіптяви, незгорілих порошинок, мікрочастинки свинцю, заліза, сурми, міді й нікелю або ж мікрочастинки вибухових пристроїв).

Окрім липкої стрічки, можна застосувати змиви за допомоги вати, насиченої 10%-ним водним розчином соляної кислоти.

Освідування підозрюваного зазвичай супроводжується ретельним оглядом його одягу, взуття. На цих об'єктах, особливо на манжетах, рукавицях, комірі, доволі висока ймовірність виявлення слідів пострілу.

Тому одяг і взуття необхідно вилучати й відправляти на експертизу, дотримуючись правил зберігання й упакування речових доказів.

Сліди металу від носіння вогнепальної та холодної зброї можуть бути виявлені в кишенях, за паском штанів і на інших частинах одягу.

Часточки вибухових речовин також можуть бути на одязі вбивці.

біб