Особливості огляду місця події

На місці події у справах про вбивства на замовлення, яке зазвичай охоплює доволі значну за розмірами територію, першочергову увагу варто приділити дослідженню безпосереднього місця виявлення трупа.

Воно повинно бути скероване на з'ясування таких обставин:

1. чи труп виявлено на місці вбивства потерпілого, чи є підстави для припущення, що труп звідкись доставлено на це завчасно підготовлене місце;
2. які заходи вживалися злочинцем для заховування трупа, чи засвідчують вони особливу підготовленість убивства;
3. чи є ознаки того, що місце заховування трупа попередньо вивчалось;
4. чи є підстави для припущення, що потерпілого було доставлено на це місце ще живим;
5. чи є підстави для припущення, що вбивство вчинено зі спеціально підготованого сховища.

У разі знаходження підстав для позитивної відповіді на останнє питання здійснюється пошук такого сховища, а за його виявлення - детальне дослідження, скероване на пошук знаряддя вбивства і слідів злочинця (взуття, рук, запаху, мікрочас-тин, предметів і залишків життєдіяльності тощо).

Коли вбивство вчинено не з близької віддалі із застосуванням вогнепальної зброї, місце, з якого виконувалися постріли, шукають візируванням. Зазвичай це й буває місцем засідки. Окрім того, таке місце шукають й іншими допоміжними методами - визначенням напряму пострілу за пробоїнами, формою закопчування слідів пострілу на перешкодах тощо.

Якщо зброю залишено на місці злочину чи її знайдено на місці засідки або ж там, де її було викинуто кілером (що трапляється часто), вона підлягає детальному огляду в рамках однієї слідчої дії. З'ясовують конструктивні особливості цієї зброї, а також відшукують на ній та попередньо досліджують сліди пострілу, рук тощо.

Для виявлення стріляних гільз використовують дані про спрямованість, кут і дистанцію викидання їх зі зброї з урахуванням її моделі та можливості рикошету.

Коли виявляють труп зі слідами заподіяння ушкоджень колючо-ріжучими знаряддями, тупими предметами, вогнепальною зброєю, необхідно досліджувати не тільки безпосереднє місце виявлення трупа, а й, розширивши межі огляду, шукати зброю, сліди перебування злочинця, оглядати інші ділянки прилеглої місцевості, контейнери для побутових відходів, газони, кущі, різноманітні предмети тощо.

У разі виявлення трупа на місці вибуху необхідно із залученням фахівця зафіксувати і в усіх подробицях описати джерело вибуху, викопати пошук деталей вибухового пристрою тощо.

Коли є підстави до припущення, що труп кимось переміщався, у ході огляду місця події відшукують сліди маршруту цього переміщення, а також можливе місце вбивства.

Якщо місцем події є службове приміщення (підприємства, фірми, банку тощо), увагу слідчого повинні привернути документи (договори, платіжні доручення, рахунки, повідомлення і т. ін.), які можуть допомогти йому у з'ясуванні ділових зв'язків потерпілого та можливих конфліктів із конкретними контрагентами на ґрунті взаєморозрахунків і матеріальних претензій (питання первинного дослідження документів ще буде додатково нами проаналізовано).

У кожному разі ефективність огляду місця події різко зросте, якщо цю слідчу дію інтегровано в структуру наведеної вище типової тактичної операції (за умови, що між моментом учинення вбивства і прибуттям на місце події слідчо-оперативної групи спливло не більше однієї - півтори години), що охоплює, окрім зовнішнього огляду трупа, інших слідчих дій, також опе-ративно-розшукові й пошуково-загороджувальні заходи:

• переслідування виконавців убивства на замовлення "по гарячих слідах" і перекриття шляхів залишення ними місця злочину (групи переслідування повинні бути готові до активного збройного опору, а тому мають бути відповідно оснащені);
• загороджувальні заходи на виїздах із міста (населеного пункту), на залізничних, морських, річкових, автобусних і аеровокзалах;
• інформування про подію правоохоронних органів суміжних територій, орієнтування їх на розшук злочинців;
• оперативне використання інформації криміналістичних обліків (у тих випадках, коли встановлено прикмети й характерні ознаки злочинців, на місці події виявлено сліди рук, установлено клички розшукуваних тощо);
• залучення до розшуку сил зовнішньої служби міліції, постів і патрулів ДАІ, інших снєциідрозділів органів внутрішніх справ;
• перевірка відомих органам міліції місць концентрації кримінал ьно-злочин них елементів, сходок злодіїв, повій, наркоманів тощо;
• пошук транспортних засобів, що могли використовуватися злочинцями;

-    залучення до розшуку ЗМІ, представників громадськості;

• оперативне орієнтування працівниками інших правоохоронних органів (СБ, податкової міліції, митних органів, прикордонної служби тощо) на розшук і затримання злочинців.

У випадках успішного виконання цієї тактичної операції (що, на жаль, буває не так уже й часто) вона завершується затриманням кілерів та обшуком.

Особливості огляду трупа

Оглядом трупа вбитої особи також можна виявити ознаки, що вказуватимуть на вбивство на замовлення.

Під час учинення таких убивств із використанням вогнепальної зброї постріли частіше за все виконуються або в потилицю, або біля лівої лопатки з боку спини, і потрапляння снаряда вирізняється характерною влучністю. Інколи постріл викопується впритул. Але, здебільшого, вбивця стріляє з певної відстані, а коли є наперед підготовлене сховище, снайперські павички і відповідна зброя - з відносно значної відстані.

Коли вбивство вчиняється колючо-ріжучою зброєю характерним є завдання ударів ззаду, у скроню, в серце. Удари в більшості випадків завдаються зі значною силою. Можливе заподіяння фінським або десантним ножем, причому з певним ступенем кваліфікації, що є характерним для спеціального тренування. Таке питання може бути поставлене перед спеціалістами - військовими судовими медиками або перед спеціалістами з підготування десантників, бійців спецназу тощо.

Уміле застосування колючо-ріжучої зброї у деяких випадках (наприклад, у людному місці) може свідчити про професійні павички вбивці. Удари у таких випадках завдаються інтенсивно, точно, швидко й раптово для жертви. І навпаки, множинність, хаотичність ножових ударів (поранень) вказує на те, що вбивця погано володіє зброєю і йому було потрібно прикладати додаткові зусилля, щоб досягнути злочинного результату.

Убивства на замовлення, під час учинення яких ушкодження заподіюються випадковими предметами, на практиці трапляються нечасто, тому в таких випадках можна припускати, що для вчинення злочину було залучено малодосвідчених осіб.

Інколи для вчинення найманих убивств використовуються удавки. За таких випадків странгуляційна борозна свідчить про затягування петлі ззаду, безпосередньо ж борозна є майже суцільною та горизонтальною.

Під час учинення вбивств на замовлення способом отруєння ушкоджень на тілі загиблої особи може не бути взагалі. У цих випадках варто звертати увагу на окрас шкірного покрову, специфічний колір трупних плям, ушкодження слизової оболонки ротової порожнини, гортані, носа.

Оглядаючи труп, варто звертати увагу на такі характерні ознаки, за виявлення котрих версія про вбивство на замовлення може оцінюватись як найбільш імовірна, а саме:

-    наявні сліди катувань;

-    труп із зав'язаними руками чи ногами;

• труп із зав'язаними руками чи ногами, до нього приєднано певний тягар чи без такого і його скинуто у водойму;
• температура тіла і розташування трупних плям засвідчують про переміщення тіла;
• обличчя трупа спотворено, вилучено і знищено документи, що свідчать про особу вбитого, а це свідчить про намагання ускладнити подальше встановлення особи жертви.

Встановлення і допит свідків

Встановити (виявити) свідків допоможуть поквартирні обходи в будинках, розташованих поблизу від місця вчинення вбивства.

Свідками події можуть виявитися не тільки мешканці відповідних будинків, а працівники домоуправлінь, пошти, двірники, вахтери, працівники розташованих у таких будинках закладів, власники і продавці магазинів, кіосків тощо.

Виявленню свідків можуть сприяти опитування водіїв транспортних засобів, які на момент убивства перебували неподалік під місця події.

У переліку завдань допиту таких свідків особливе значення має з'ясування приііаймі питань щодо:

• ознак зовнішності (прикмет) убивці та автомобіля, на якому той залишив місце злочину;
• зв'язків потерпілого та уявного замовника з їхнім оточенням, відносини між ними, особливо коли такі очевидно свідчили про неприязнь, зокрема ворожість, конфліктність;
• фактів, характерних для підготовки до вбивства (чи напередодні не вчинялися крадіжки транспортних засобів, чи не виготовлялися фальшиві номерні знаки, чи хтось не вживав заходів для придбання зброї), хто ( людина якої зовнішності) напередодні вбивства намагався отримати інформацію про адресу потерпілого, спостерігав за будинком, де той мешкав або працював;

-   наявності у ймовірного вбивці алібі, ознак штучного створення цього алібі (демонстративна, без очевидних потреб поява у певних багатолюдних місцях, зосередження на цьому уваги присутніх там людей тощо), готування лжесвідків алібі.

Якщо особу потерпілого встановлено, проводять допити його родичів, знайомих, співпрацівників, сусідів.

Однак, як відомо з практики, допит найближчого оточення потерпілого доволі часто набуває конфліктного характеру через небажання висвітлювати деякі аспекти діяльності потерпілого або через острах за власну небезпеку.

Щодо локалізації першої причини слідчий повинен вдаватися до застосування різноманітних тактико-психологічних прийомів допиту, що ґрунтуються:

-     на рефлексивному управлінні допитуваними,

-     факторі раптовості або ж навпаки,

-     на ефекті психологічного очікування,

-   на створенні враження про повну обізнаність щодо всіх обставин справи та існування лише формального обов'язку "запротоколювати" добре відомі факти.

Ефективно діє й тактичний прийом, що ґрунтується на вміло організованому "витоку інформації" або ж на удаваній "випадковій" обмовці слідчим про те, що інші свідки вже дали докладні показання про сумнівні зв'язки або незаконну діяльність убитого (за умови, коли такі дані є у слідчого з інших, можливо оперативних, джерел).

Специфічним для цієї категорії вбивств тактико-психологіч-пнм прийомом допиту слугує роз'яснення допитуваному важливого значення його власної заінтересованості у повних і правдивих показаннях щодо з'ясування можливих замовників та інших учасників злочину, оскільки вбивство його родича, колеги, партнера, шефа тощо - це ще, можливо, не остання ланка у кримінальному ланцюзі.

Необхідно навести конкретні та добре відомі приклади, використати інформацію зі статистики МВС, інші дані й переконати свідка, що не тільки йому, а й його сім'ї більш ніж імовірно загрожує серйозна небезпека, і те, що від його показань залежать життя і здоров'я цих людей.

Будучи професійно виконаним, цей прийом діє безвідмовно. Під час його реалізації потрібно бути щирим, насправді заінтересоваиим у долі допитуваного, перекопати його в тому, що без активної допомоги правоохоронним органам не можна уникнути тяжких наслідків або навіть смерті інших осіб.

У кожному разі в процесі допиту таких осіб потрібно з'ясувати такі питання: