3. Правове регулювання житлового будівництва та комунального господарства на селі
Сторінки матеріалу:
Потребують розв´язання проблеми автомобільних доріг загального користування місцевого значення. На сьогодні 1087 сільських населених пунктів не охоплені регулярним автобусним сполученням, а 269 з них не мають під´їздів з твердим покриттям. Такий стан автомобільних доріг призводить до поступового занепаду сільських населених пунктів (Концепція реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 1096). Зрозуміло, що за таких обставин улаштувати під´їзні дороги з твердим покриттям до кожного сільського населеного пункту до кінця 2009 р„ як це заплановано Державною програмою розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 р. № 710 (розд. IV), було практично неможливо.
Законом України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» передбачено, що усі шляхи, що зв´язують сільські населені пункти (у тому числі в межах цих населених пунктів) з мережею шляхів загального користування, належать до категорії шляхів загального користування і разом з усіма під´їзними шляхами до сільських населених пунктів передаються на баланс Українському державному концерну по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних шляхів (ст. 6).
Соціальний розвиток села є неможливим і без існування належної інженерної інфраструктури. Забезпечення її комплексного розвитку є одним із першочергових завдань держави і має здійснюватися шляхом будівництва та реконструкції мереж і об´єктів електропостачання; розроблення і виконання програм будівництва газопроводів-відводів, розвитку газових мереж високого та середнього тиску і регіональних програм поетапної газифікації сільських населених пунктів; забезпечення постійного контролю за станом навколишнього природного середовища в сільських населених пунктах та місцях накопичення відходів, удосконалення нормативно-правової бази з питань утилізації відходів (п. 4 Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року).