До нетарифного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції належать запроваджувані щорічні квоти ввезення продукції тваринництва, що підпадає під визначення 1 та 2 груп Української кла­сифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та оподатковуєть­ся ввізним митом за пільговою ставкою, яка дорівнює або перевищує ЗО відсотків. Квоти у поточному році діють до дня проведення аукціо­ну з їх продажу на наступний рік та поширюються на імпортні постав­ки продукції тваринництва з усіх країн. При цьому сільськогосподар­ська продукція, що підлягає квотуванню, не звільняється від обкладен­ня ввізним (імпортним) митом.

Обсяг квоти стосовно окремого виду (типу, сорту) продукції тва­ринництва не може перевищувати 10 відсотків від обсягу виробництва аналогічної продукції в Україні у році, що передує поточному. Конкрет­ний обсяг квоти в межах зазначених 10 відсотків визначається Кабі­нетом Міністрів України відповідно до обсягів вітчизняного виробниц­тва окремого виду продукції тваринництва та обсягів її споживання (включаючи імпортовану) у році, що передує поточному. Квоти вважа­ються винятком із преференційних або пільгових режимів, у тому чис­лі з угод про вільну торгівлю, митні союзи, виробничу кооперацію та інших подібних міжнародних угод, якщо це передбачено такими угода­ми. Щорічні квоти на ввезення імпортної продукції тваринництва реа­лізуються за кошти на аукціонах, які проводяться Міністерством сіль­ського господарства і продовольства України протягом 60 календарних днів із дня оприлюднення статистичних даних щодо фактичних обсягів вітчизняного виробництва продукції тваринництва та обсягів її спожи­вання (включаючи імпортовану) у році, що передує поточному. Квоти, що залишаються нереалізованими протягом зазначеного строку, подаль­шій реалізації або використанню не підлягають. За проведення аукціо­ну з покупців імпортних квот стягується державне мито у розмірі, пе­редбаченому законодавством. Доходи, отримані від продажу квот, за­раховуються до Державного бюджету України.

Інформація щодо дати запровадження та розміру квот на продук­цію тваринництва, а також відомості щодо проведення аукціонів з про­дажу таких квот оприлюднюються в офіційних періодичних виданнях Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за ЗО календарних днів до дня проведення відповідного аукціону. По­дальший перепродаж квот не дозволяється, при цьому вантажоодержу­вачем імпортної продукції, що підлягає квотуванню, може бути виклю­чно особа, яка виграла аукціон, що проводиться аукціонною комісією, котра створюється з числа працівників Міністерства аграрної політи­ки. Квоти встановлюються на ввезення кожного виду продукції окре­мої чотиризначної товарної позиції 1-ї та 2-ї груп, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), і поділяються на лоти, кожний з яких має становити один відсоток від загального обсягу квоти на таку товарну позицію.

Участь в аукціонах з продажу квот може взяти будь-яка особа, що подала аукціонній комісії заявку про свою участь та внесла реєстрацій­ну плату, форма та розмір якої встановлюється Міністерством аграр­ної політики України. Встановлення додаткових вимог до учасників аукціонів з продажу квот, обмеження їх кількості або відмова у допус­ку їх до участі в аукціоні з інших причин не дозволяється. Заставний внесок підлягає поверненню учасникам, які не перемогли в аукціонних торгах, або враховується при зменшенні суми вартості придбаної квоти для переможців аукціонних торгів. Заставний внесок не повертається переможцю аукціонних торгів, який протягом п´яти робочих днів, на­ступних за днем проведення аукціонних торгів, не сплачує повну вар­тість придбаної квоти.

Сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну терито­рію України, підлягає санітарно-епідеміологічному, радіологічному, а в разі ввезення об´єктів державного ветеринарно-санітарного контро­лю та нагляду (товарів 1—5,7, 10, 12,14, 16,19, 21, 23 груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) — ветеринарному контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифі­катів передбачене нормами відповідних міжнародних договорів.

Вступ нашої країни до СОТ тягне за собою зобов´язання імпорту­вати щороку 260 тис. тонн дешевого тростинного цукру-сирцю (п. 5 Основних зобов´язань, які містяться у Звіті Робочої групи з питань вступу до СОТ та стосуються сільського господарства; постанова Кабі­нету Міністрів України «Про затвердження Порядку розподілу тариф­ної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини» від 11 листо­пада 2008 р. № 1002). Це так звана щорічна тарифна квота на ввезення до України з 1 січня по 31 грудня цукру-сирцю з тростини за кодом згідно з УКТ ЗЕД 1701 11 за ставкою ввізного мита у розмірі двох від­сотків його митної вартості. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини» тарифна квота — це будь-яка попередньо встановлена вар­тість чи кількість, визначена для імпортування чи експортування да­них товарів під час визначеного періоду зі зниженням загального мита, та поза яким будь-яка додаткова кількість цих товарів може бути імпор­тована чи експортована при сплаті ввізного або вивізного мита. До пи­тання нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності сіль­ськогосподарських підприємств належить ліцензування таких опера­цій. Ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється у формі автоматичного або неавтоматичного ліцензування. Автоматичне ліцен­зування визначається як комплекс адміністративних дій органу вико­навчої влади з питань економічної політики з надання суб´єкту зовніш­ньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначено­го періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). Автоматичне ліцензування екс­порту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (ім­порт) яких підлягає ліцензуванню. Для неавтоматичного ліцензування характерне встановлення квот на експорт (імпорт) товарів.

Ліцензування експорту товарів запроваджується в Україні в разі: значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні, особ­ливо сільськогосподарської продукції, продуктів рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарів широкого вжитку пер­шої необхідності або інших товарів. Таке ліцензування має тимчасовий характер і застосовується до моменту відновлення рівноваги щодо пев­них товарів на внутрішньому ринку; необхідності забезпечення захис­ту життя, здоров´я людини, тварин або рослин, навколишнього при­родного середовища. Ліцензування імпорту товарів запроваджується в Україні в разі: різкого погіршення стану платіжного балансу та зовніш­ніх платежів (якщо інші заходи є неефективними); та у випадках, пе­редбачених для експорту товарів. Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається Кабінетом Міні­стрів України, Міністерством економіки України, а у разі застосування захисних заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника рішен­ня про запровадження режиму ліцензування приймається Міжвідом­чою комісією з міжнародної торгівлі згідно із законодавством. Стосов­но кожного виду товару може встановлюватися лише один вид ліцензії.