3. Програми підтримки сільського господарства держав, які нещодавно набули права членства в СОТ

Окрім зазначеного, наказами Міністерства сільського та лісового господарства республіки Болгарія «Про умови та порядок надання фі­нансової допомоги щодо вдосконалення переробки та збуту продукції сільського господарства та риболовства» від 18 травня 2001 р. № 16, «Про надання субсидій на розвиток села, збереження культурної спад­щини та традицій» від 27 серпня 2003 р. № 38 визначено порядок на­дання субсидій фермерам та іншим аграрним товаровиробникам у та­ких галузях як переробка та реалізація рибної продукції, розвиток сіль­ської інфраструктури тощо.

Європейський фонд сільськогосподарського та сільського розвит­ку здійснює моніторинг реалізації програми «САПАРД» а також з 2007 р. було створено Агентство з розвитку сільських районів та рибо­ловства (АРГЖР), яке також реалізує проекти програми «САПАРД».

Таким чином, програма «САПАРД» має стратегічне значення для розвитку сільського господарства таких країн, як Болгарія, Румунія, Словаччина, які нещодавно набули членства в ЄС, якою передбачається підтримка малого та середнього аграрного бізнесу шляхом реалізації ін­вестиційних проектів у різних галузях аграрного виробництва і перед­бачається розвиток сільської інфраструктури з метою реалізації у сіль­ському господарстві Болгарії, Румунії та Словаччини аграрної політики ЄС. Так, загалом виконання програми «САПАРД», наприклад у Румунії, передбачає реалізацію 4713 проектів на загальну суму 1,49 млрд євро.

Слід констатувати, що завданням спільної аграрної політики дер­жав ЄС є: забезпечення зростання обсягів сільськогосподарського ви­робництва, стабільних ринків сільськогосподарської продукції, встанов­лення паритетних цін на сільськогосподарську продукцію, забезпечен­ня показників якості та безпечності сільськогосподарської продукції. Найважливішою складовою спільної аграрної політики є ефективний механізм ціноутворення, який полягає у встановлені мінімальних цін імпорту.

Положення Рішення Ради ЄС № 2006/144 «Про стратегічні прин­ципи ЄС в інтересах розвитку сільських районів» від 20 лютого 2006 р. регламентують перспективи розвитку сільських районів на період з 2007 по 2013 рр., оскільки функціонування сільського господарства та продовольчого сектору є важливою складовою економіки ЄС, який дає не менше 4,4% ВВП.

Політика ЄС щодо розвитку сільських районів передбачає: залу­чення інвестицій, екологічну спрямованість аграрного виробництва, підвищення конкурентоспроможності, створення нових робочих місць, вдосконалення системи управління земельними ресурсами з метою збереження ландшафтів та навколишнього природного середовища, модернізацію засобів ведення сільського господарства, професійну під­готовку та перепідготовку фермерів, створення нових сільськогоспо­дарських ринків, економічне зростання суміжних галузей, таких як пе­реробна промисловість, сприяння інноваційної діяльності у сільській місцевості, стимулювання динамічного аграрного підприємництва, особливо діяльності молодих фермерів, державну підтримку виробни­цтва біопалива, боротьбу із змінами клімату, ведення органічного зем­леробства, покращення якості життя у сільській місцевості, стимулю­вання диверсифікації аграрної економіки з метою покращення еконо­мічного та соціального балансу, розвиток сільської інфраструктури, заохочення розвитку сільського зеленого туризму.

Регламент Європейського Парламенту та Ради ЄС № 1782/2003 «Про встановлення єдиних правил для програм прямої підтримки в рамках спільної сільськогосподарської політики» від 29 вересня 2003 р. започатковує програми підтримки фермерів і вносить зміни в регла­менти (ЄС) № 2019/93, (ЄС) № 1452/2001, (ЄС) № 1453/2001, (ЄС) № 1454/2001. Виплата прямої допомоги в повному обсязі повинна на­даватися за дотримання правил щодо сільгоспугідь, сільськогосподар­ського виробництва та сільськогосподарської діяльності. Такі правила повинні слугувати об´єднанню основних стандартів спільного ринку щодо екології, безпеки продуктів харчування, здоров´я й умов утриман­ня тварин, а також щодо належного сільськогосподарського та еколо­гічного стану угідь. У разі недотримання таких основних стандартів, держави-члени повинні припинити надання прямої допомоги повністю або частково на основі пропорційних, об´єктивних і диференційованих критеріїв.

Регламент Європейського Парламенту та Ради ЄС № 178/2002 «Про встановлення загальних принципів та вимог законодавства щодо харчових продуктів, створення Європейського органу з безпеки хар­чових продуктів та встановлення процедур у галузі безпеки харчових продуктів» від 28 січня 2002 р. регламентує питання щодо створен­ня надійного механізму забезпечення продовольчої безпеки у держа­вах ЄС.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

1.  Що являє собою спільна аграрна політика ЄС?

2.  Визначте завдання спільної аграрної політики ЄС.

3.  Визначте основні завдання сучасної аграрної політики України в умовах членства України у СОТ?

4.  Вкажіть основні завдання та мету Угоди про сільське господар­ство СОТ 1994 р.

5.  Що являє собою стратегічна програма спільної аграрної політики ЄС «САПАРД»?

6.  Визначте Європейське законодавство в сфері регулювання сіль­ського господарства?

7.  Яка кінцева мета здійснення субсидій та компенсацій фермер­ським господарствам Європи?

38 - 473