Органи і установи виконання покарань. Департамент з питань виконання покарань України реалізує державну політику у сфері виконання покарань, призначених судом. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі може бути у двох формах: загальне й індивідуальне. Загальне запобігання - це діяльність установ виконання покарань (УВП) у взаємодії з іншими державними органами і громадськими організаціями щодо виявлення та усунення обставин, які сприяють рецидиву злочинів з боку засуджених. Заходи такого характеру досить різноманітні та численні, ними охоплюються профілактика, відвернення та припинення нових злочинів. Індивідуальне запобігання - робота апарату УВП, спрямована на виявлення засуджених, від яких можна чекати вчинення злочинів, і застосування до них заходів запобіжного впливу. Тісна взаємодія з територіальними органами внутрішніх справ і громадськістю, взаємна поінформованість дозволяють знаходити засоби ресоціалізаціїї та адаптації засуджених.

Запобігання рецидиву злочинів при виконанні покарань, не пов´язаних з позбавленням волі, передбачає: створення обстановки, яка виключала б можливість вчинення злочину, порушення трудової дисципліни і правил поведінки, проживання та реєстрації; поставлення на профілактичний облік криміногенних осіб; надання допомоги адміністрації, громадським організаціям у здійсненні контролю за поведінкою засуджених на роботі тощо.

Певну роль у запобіганні рецидиву злочинів відіграють центри реабілітації та адаптації засуджених, які відбули покарання. Основне завдання таких центрів - допомогти особам, які повернулися з місць позбавлення волі, працевлаштуватися, вирішити питання з житлом, сім´єю, а взагалі - стати перехідним ступенем до нормального життя. Тим самим ці центри запобігають рецидиву злочинів, сприяють руйнуванню кримінальної субкультури.

Органи державного контролю. Слід відзначити особливу роль у спеціально-кримінологічному запобіганні численних державних контрольних органів: державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна України та інших органів, які здійснюють правозастосовно-охоронні функції. Згідно зі своїми повноваженнями по контролю за виконанням законів у різних сферах народного господарства і природокористування вони здійснюють різноманітні заходи і засоби щодо недопущення вчинення злочинів; усунення і обмеження тих криміногенних факторів, які їх породжують або сприяють їм.

Судові органи. Основні напрями запобіжної роботи суду можна визначити так: а) виявлення і усунення причин та умов, які сприяли вчиненню злочину; б) виховно-профілактична функція; в) підвищення запобіжної активності громадян.

Згідно зі ст. 23 КПК України суд при встановленні під час розгляду кримінальної справи причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, виносить вмотивовану окрему ухвалу про вжиття заходів щодо їх усунення. Окрема ухвала - це своєрідний захід суду щодо запобігання злочинам, засіб судового реагування на криміногенні явища у суспільному житті або на виняткові позитивні випадки, пов´язані з кримінальною справою (прояв громадянином високої свідомості, мужності при виконанні громадянського обов´язку щодо припинення або розкриття злочину тощо). Окремі ухвали виносяться судами при виявленні порушень закону і прав громадян, що були допущені при проведенні дізнання або попереднього слідства: причин і умов, що сприяли вчиненню злочину; неправильної поведінки окремих осіб на виробництві чи у побуті; інших обставин, на які вважає необхідним реагувати суд. Окре­ма ухвала, як і подання слідчого, - це процесуальний документ, який повинен обов´язково виконуватися тими, кому він надсилається. Звідси завдання суду полягає в тому, щоб встановити належний контроль за додержанням керівниками підприємств, установ, організацій, фірм вимог закону, який зобов´язує вжити необхідних заходів щодо усунення означених криміногенних обставин і в місячний строк від дня її одержання повідомити про це суд. У разі залишення посадовою особою окремої ухвали без розгляду настають наслідки, передбачені статтями 254-257 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виховно-профілактична функція суду полягає у формуванні правової і моральної свідомості населення, поваги до закону, права, культури правовідносин, переконаності у невідворотності і справедливості покарання за вчинений злочин або інше правопорушення. Ця функція здійснюється судом у процесі судового розгляду справ, при виїзних сесіях суду, використанні суддями засобів масової інформації та ін.

Шляхи підвищення запобіжної активності громадськості різноманітні і можуть включати: клопотання про умовне засудження і передачу на поруки трудовому колективу чи громадській організації злочинця для його виправлення без позбавлення волі; передачу матеріалів справи на розгляд товариського суду; правову допомогу громадським організаціям; участь громадськості у судочинстві та ін.

Запобігання злочинності здійснюється судами також шляхом адміністративного і цивільного судочинства. Певну роль у зв´язку з цим відіграють господарські суди, особливо у частині виявлення і усунення обставин, які сприяли чи можуть сприяти вчиненню посягань у сфері економіки.

Органи юстиції. Міністерство юстиції України є провідним органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні реалізації державної правової політики, правової експертизи проектів нормативних актів, державної реєстрації та систематизації законодавства України, координації нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, захисту прав і свобод людини, розвитку правової інформатизації, формуванні у громадян правового світогляду тощо.

Здійснюючи організаційне керівництво і контрольно-ревізійні функції, органи юстиції спрямовують і стимулюють запобіжну діяльність підлеглих органів (департаменти нотаріату та ліцензування юридичної практики, державної виконавчої служби, у справах суспільного становища громадян та ін.).

Згідно із законом органи нотаріату охороняють права і законні інтереси громадян, державних установ, підприємств, фірм і організацій, сприяють зміцненню законності і правопорядку, попереджають правопорушення шляхом правильного і своєчасного посвідчення договорів та угод.

Органи державної виконавчої служби і у справах суспільного становища громадян сприяють запобіганню злочинам шляхом своєчасного і належного виконання рішень судів, реєстрації актів громадянського стану, виключення помилок, надання інформації органам влади про певні недоліки в цій системі тощо.

Адвокатура. У правовій державі невід´ємною складовою частиною системи захисту особи, її конституційних прав і свобод є адвокатура. Органи адвокатури у межах своїх професійних завдань і компетенції здійснюють процесуальну і позапроцесуальну діяльність щодо запобігання злочинності. Профілактична робота адвокатів по кримінальних і цивільних справах полягає у виявленні при розгляді справ тих криміногенних обставин, які створили причини і умови для вчинення протиправних дій або зможуть знову їм сприяти. Позапроцесуальна профілактика адвокатури може здійснюватися у формі: шефства над колишнім підзахисним, надання йому допомоги у працевлаштуванні, вирішення питань у житловому та побутовому влаштуванні, участі у кримінологічній і правовій поінформованості населення тощо.

Певна робота з профілактики правопорушень і злочинів виконується юрисконсультами. Юрисконсульти підприємств та установ стежать за додержанням законності у господарській та управлінській діяльності; беруть участь у нормативному, методичному та інформаційному забезпеченні запобігання злочинам у трудових колективах, установах, галузях народного господарства; беруть участь у розробці локальних заходів запобігання злочинам; ведуть правову пропаганду; сприяють запобіжній діяльності громадських організацій за місцем роботи та ін.

Органи державного і господарського управління та іншої загальносуспільної діяльності. У запобіганні злочинності активну участь беруть органи державного і господарського управління, культурно-виховні навчальні заклади, адміністрації установ, підприємств, фірм, трудові колективи, охоронні та приватні розшукові установи, які, діючи у межах єдиної системи запобігання правопорушенням, вирішують важливі питання усунення широкого кола криміногенних об´єктів. Вони здійснюють цю функцію на рівні як загального, так і спеціально-кримінологічного запобігання. На рівні загальносоціального запобігання йдеться про підвищення матеріального, культурного, духовного становища життя суспільства, викорінення суспільних недоліків, негативних пережитків і традицій минулого та сучасних збочень. Відомо, що зміни у сфері економічного життя суспільства змінюють коло потреб та інтересів людей. Вже сам по собі цей факт створює передумови запобігання злочинам або навпаки. Виконання цими органами покладених на них функцій передбачає у правовій державі суворе до держання законності учасниками суспільних відносин, що формує відповідний позитивний соціально-психологічний клімат, підвищує активність людей, їх громадянський обов´язок і відповідальність. На спеціально-кримінологічному рівні зазначені органи приділяють увагу випередженню проявів негативних явищ, їх обмеженню і навіть усуненню, виявленню причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів.

Засоби масової інформації. Цим органам надано право на збирання, аналіз і поширення інформації, яка привертає увагу до тих чи інших суспільних криміногенних явищ і процесів, недоліків у діяльності державних і недержавних органів і організацій, а також їх посадових осіб. Закріплений нормативними актами обов´язок правоохоронних органів відповідним чином реагувати на це, можливість створювати громадську думку - все це робить засоби масової інформації важливим суб´єктом запобігання злочинності. їх запобіжний потенціал ще не вичерпаний.

Сім´я, громадські і релігійні організації. Сім´я, деякі громадські організації і об´єднання громадян, тобто профспілки, добровільні громадські формування для захисту порядку, ради профілактики, громадські пункти охорони порядку, козацькі курені, фонди, рухи, релігійні та багато інших організацій громадського контролю також належать до суб´єктів запобігання злочинності. Тісний зв´язок спеціалізованих суб´єктів боротьби зі злочинністю з сім´єю, населенням і громадськими організаціями забезпечує ефективність запобіжної практики. Дедалі активніше виявляють себе релігійні організації, представники яких проводять виховно-профілактичну роботу серед віруючих засуджених, соціально невлаштованих верств населення. Певні профілактичні завдання виконують вуличні ради (комітети), батьківські ради шкіл, благодійні фонди, деякі приватні організації, соціальні центри тощо. Усі ці суб´єкти в змозі вирішувати завдання запобіжної профілактики, хоча їх призначення соціально є значно ширшим.