Громадяни. У літературі не завжди окремі громадяни розглядаються як суб´єкти запобігання злочинності, хоча й Конституція України, й інші законодавчі акти (кримінальне, кримінально-процесуальне, адміністративне законодавство) містять норми про обов´язок і правомірність дій громадян при захисті інтересів держави, законних інтересів та прав громадян від злочинних посягань. Для правильного вирішення цього питання слід враховувати три форми соціальної активності громадян у сфері запобігання злочинності: а) участь у діяльності громадських організацій; б) участь у діяльності трудових колективів; в) неформальну реалізацію громадянського обов´язку. Формами останньої можуть бути такі: сприяння усуненню криміногенних явищ і процесів у різних сферах народного господарства, управління та ін.; відвернення та припинення злочинів шляхом своєчасної заяви про відомі факти підготовки до злочинів, а також використання права на необхідну оборону, крайню необхідність, затримання особи, яка вчинила злочин, тощо; моральний обов´язок сприяти попередженню злочинів та рецидиву злочинів з боку засуджених (шефи, наставники, представники релігійних культів, спортсмени та ін.).