Не можна не відмітити і більш складні теоретичні конструкції юридичної відповідальності, де підставами притягнення до відповідальності є: нормативно-правові, правосуб'єктні, юридико-формальні ознаки. До перших відноситься встановлення відповідальності безпосередньо нормативним актом чи договором, до других - наявність деліктоздатності у суб'єкта, що порушив норму права, до третіх - саме склад правопорушення [283, с. 84]. Варто зауважити, що така конструкція є актуальною для приватних деліктів, де дійсно вони можуть визначатися на договірних засадах. Для публічних деліктів є характерним те, що вони передбачені безпосередньо нормою права, а деліктоздатність правопорушника є необхідною складовою такого елементу складу правопорушення як суб'єкт.

Доволі цікаву конструкцію ознак адміністративного проступку запропоновано Д. Н. Бахрахом, який виділяє юридично значимі ознаки і такі, що не мають юридичного значення. У свою чергу юридично-значимі ознаки поділяються на такі, що входять у склад (конструктивні ознаки) і що не входять у склад (пом'якшуючі і обтяжуючі) та ті, які виключають адміністративну відповідальність [284, с. 39].  Тож у подальшому ми будемо притримуватись саме цього підходу при характеристиці елементів складу порушення авторських і суміжних прав.

Адміністративним правопорушенням визнається лише таке діяння, якому притаманні всі елементи його складу. Це має як загальне значення - визнання такого правопорушення як адміністративне, так і спеціальне - віднесення його до певної кваліфікаційної групи та виду. Загальнотеоретичне та практичне значення такого підходу є безумовним. Тому, вбачається необхідним аналіз складу правопорушень за статтею, що передбачає відповідальність за порушення прав на промисловий зразок. Оскільки до складу адміністративного правопорушення входять його об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона [285, с. 195; 286], то таку схему аналізу цих елементів доцільно використовувати у подальшому.

Також загальноприйнятим є те, що норми особливої частини КУпАП мають двох видову структуру: гіпотеза - частина норми, що описує умови настання відповідальності і санкція - частина норми, що вказує на вид та міру стягнення, що застосовується до правопорушника. Але ми категорично не можемо погодитися з тим, що санкція є диспозицією для правозастосувального органу при призначенні покарання [284, с. 41]. Санкція є завжди санкцією і переводити її в категорію диспозиції означає порушити основні принципи теорії юридичної науки.

Підставою для виділення адміністративної відповідальності за порушення прав на промисловий зразок є ті процеси, що відбуваються в матеріальному і духовному житті суспільства. Об'єктивна необхідність подолання на нинішньому етапі розвитку суспільства порушень прав на промислові зразки пояснюється перш за все необхідністю забезпечення законних прав і інтересів власників цих прав, а також створенням умов для розвитку економіки України, усуненням деформацій у ціноутворенні на інтелектуальний товар, дотриманні законодавства про добросовісну конкуренцію у підприємницькій діяльності, стимулювання творчої праці. Якщо ці права належать окремим суб'єктам, то з їх охороною зміцнюється і їх правове становище, а так і режим законності.

З об'єктивної сторони ці порушення характеризуються суспільною небезпекою як фундаментальною правовою категорією, що притаманна адміністративному правопорушенню. У той же час суспільна  небезпека пов'язана із елементами складу правопорушення. Якщо об'єктивна сторона та об'єкт більш менш є стабільними, то суб'єкт і суб'єктивна сторона вносять елемент суб'єктивізму. Тому ми оцінюємо суспільну небезпеку правопорушення через особу самого правопорушника. Це дає підставу для характеристики суспільної небезпеки правопорушення як об'єктивно-суб'єктивної категорії. Разом з тим, спосіб вчинення правопорушення теж відображає якісну характеристику цього правопорушення: його інтенсивність, періодичність чи навіть системність. Це впливає на розмір заподіяної правопорушенням шкоди, а через це і на кваліфікацію самого правопорушення.

Отже, з урахування наведеного, права на промислові зразки є об'єктом суспільних відносин, рівень соціальної цінності яких є достатнім для їх окремої адміністративно правової охорони.

Серед основних чинників, що впливають на рівень суспільної небезпеки порушення прав на промислові зразки є характер та розмір заподіяної шкоди, спосіб вчинення правопорушення, характеристика правопорушника.

Разом з тим, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є і її процесуальна обґрунтованість, що втілюється у правозастосовчому акті суду за яким особа визнається винною у вчиненні  правопорушення і їй назначається покарання. Як слушно вказує В.В. Іванов: "Процессуальная  регламентация юридической ответственности - необходимая предпосылка  последующего контроля  и объективной проверки  возбуждения, рассмотрения и разрешения дел о правонарушениях: при обнаружении  ошибок, допущенных на том или ином этапе реализации ответственности, существует возможность вернуть дело на этот этап, рассмотреть его заново или вообще прекратить" [287, с. 106] .

Презумпція невинності і право на захист потребують детального фіксування і аналізу всіх обставин правопорушення, що є важливим для встановлення істини і правильного застосування норм матеріального права. До процесуально-правових гарантій законності притягнення до адміністративної відповідальності відносять: нормативне закріплення і дотримання на всіх стадіях провадження процесуальних принципів; чітке визначення кола органів і посадових осіб, що мають право здійснювати провадження у справі і накладати адміністративні стягнення;  законодавче закріплення обставин, що  виключають адміністративну відповідальність і провадження у справі про адміністративне правопорушення; визначення в законі поняття доказів, їх видів, джерел і правил оцінки; встановлення переліку осіб, що можуть приймати участь в адміністративно-юрисдикційному процесі, визначення їх прав і обов'язків; законодавче встановлення вимог до змісту адміністративного протоколу, а також вимог про своєчасне, всебічне і об'єктивне встановлення обставин кожної справи і її вирішення у точній відповідності до законодавства; встановлення процедури оскарження постанови і перегляду справи про адміністративне правопорушення; чітке визначення порядку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення [287, с. 113]. 

Дотримання вимог матеріального і процесуального законодавства є гарантією дотримання законності при провадженні у справах про порушення авторських і суміжних прав. Матеріальні основи пов'язуються із встановленням складу правопорушення, тому доцільно більш детально зупинитися на характеристиці елементів складу адміністративного проступку: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони.

На нашу думку, юридична відповідальність за порушення прав на промислові зразки:

• є слабким і найбільш вразливим місцем у системі охорони прав на промислові зразки;
• є нагальною необхідністю для встановлення правопорядку у досліджуваній сфері;
• дає можливість ефективно впливати на правопорушників;
• сприяє відновленню порушених прав на промислові зразки.

Отже, захист прав на промислові зразки має велике значення для забезпечення законності і правопорядку у цій сфері. Питання встановлення юридичної відповідальності за порушення прав на промислові зразки містять досить широку проблематику. Тому й виникає необхідність аналізу сутності порушень прав на промислові зразки, за які законодавством України передбачено юридичну відповідальність.