При вступі до Європейського союзу ( далі - ЄС) нові країни-учасники повинні повністю перейняти вже існуючий правовий комплекс норм Співтовариства, так названий acguis communautaire [288, с. 57]. Прагнення України стати членом ЄС підтверджується її нормативно-правовим наближенням до норм Ради ЄС. Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС № 98/71/ЄС від 13 жовтня 1998 "Про правову охорону промислових зразків" [85] та Регламент Ради ЄС № 6/2002 від 12 грудня 2001 р. "Про промислові зразки Спільноти" [290].

Докладно зупинимось на характеристиці порядку охорони прав на промислові зразки в Європейському Союзі.

Інтенсивні інтеграційні процеси, які призвели до створення єдиного валютного та митного простору в країнах Європейського Союзу, кардинально змінили систему правової охорони інтелектуальної власності на європейському континенті.

Як відомо, з 1 квітня 1996 р. в Європейському Союзі стало можливим реєструвати єдині товарні знаки ЄС. Після реєстрації власник отримує захист товарного знака одночасно в 15 країнах, охоплюючи ринок, якій нараховує біля 380 млн. споживачів. Безперечні переваги цієї системи по відношенню з національними процедурами призвели до того, що потік заявок на реєстрацію товарних знаків ЄС перевищив всі сподівання.

Той успіх, яким користувався товарний знак ЄС, слугував поштовхом для створення єдиної системи захисту промислових зразків, а сама система захисту товарних знаків ЄС стала для неї основою. Ідея уніфікованого захисту промислових зразків в ЄС отримала закріплення в Директиві Європейської ради від 13 жовтня 1998 р., яка була спрямована на гармонізацію національного законодавства країн - членів ЄС в галузі охорони промислових зразків.

Ця директива покладена в основу Положення ЄС про промислові зразки №6/2002 від 5 січня 2002р. Відповідно до Положення з`явилась можливість захистити промисловий зразок в усіх країнах ЄС актом одночасно по єдиній процедурі, встановленої для всіх країн ЄС. Так само, як і для товарних знаків, для промислових зразків як і раніше паралельно діють національні процедури реєстрації в кожній країні ЄС.

Основна і найбільш цікава особливість системи захисту промислових зразків в ЄС полягає у тому, що вона умовно поділяється на дві підсистеми. Одна регулює відносини, які виникають з приводу захисту незареєстрованих промислових зразків ЄС, друга - зареєстрованих. Якщо перша підсистема діє вже з 6 березня 2002 р., то друга вступила в силу з 1 квітня 2003 р.

Перша підсистема була створена спеціально для тих промислових зразків, які користуються попитом дуже короткий період часу. Як правило, це вироби, які швидко морально застарівають і комерційне життя їх достатньо коротке. Саме з цієї причини проходження достатньо тривалих за часом і потребуючих фінансових витрат формальностей, пов`язаних з процедурою реєстрації таких промислових зразків, недоцільно. В той самий час захист надає його власнику більші переваги.

З цією метою незареєстрованим промисловим зразкам, які стали загальнодоступними на території ЄС, надається правова охорона без додержання формальностей, а також сплати мита одночасно на території всіх країн ЄС. Така правова охорона діє на протязі трьох років з того дня, коли промисловий зразок став загальнодоступним. Перше розкриття інформації повинно відбутися на території ЄС. Якщо промисловий зразок, наприклад, був вперше продемонстрований на виставці в Україні ( яка не є членом ЄС), то без відповідної реєстрації він вже не буде захищатися на території ЄС.

Зареєстрований промисловий зразок ЄС охороняється на протязі п`яти років, з можливістю чотирьохкратного продовження реєстрації на п'ять років так, що максимальний строк її дії з моменту подачі заявки не повинен перевищувати 25 років. Як видно, зареєстрований промисловий зразок може охоронятися в Європі на 10 років довше, ніж, наприклад, в Україні, де максимальний термін патентної охорони промислового зразка складає 15 років.

Таким чином, короткий термін охорони незареєстрованого промислового зразка - це, безперечно, один з його недоліків, але відсутність формальностей для отримання охорони - великій плюс.

Як зареєстровані, так і незареєстровані промислові зразки підлягають захисту, якщо вони відповідають визначенню промислового зразка и двом його критеріям: новизна та індивідуальність.

Визначення промислового зразка в ЄС набагато ширше, ніж в нашій країні. Як промисловий зразок може захищатися не тільки зовнішній вигляд виробу, але й його складові частини, а також обгортка, оформлення, графічні символи і типографічні шрифти. Крім того, охорона надається двохвимірним та трьохвимірних промисловим зразкам.

Критерій новизни полягає в вимозі світової новизни промислового зразка. Однак якщо заявка на промисловий зразок була подана до закінчення 12 місяців с того моменту, коли він став загальнодоступним, то ця обставина не буде порочить його новизну. Отже, якщо розкриття інформації відбулось не на території ЄС, то можливість захистить його в ЄС шляхом реєстрації зберігається на протязі 12 місяців.

Особливо цікавим і оригінальним постає критерій індивідуальності промислового зразка ЄС. Промисловий зразок відповідає цьому критерію, якщо "загальне враження, яке він справляє на обізнаного споживача, відрізняється від того загального враження, яке справляє на відповідного споживача кожен інший загальнодоступний промисловий зразок". Поняття "обізнаний споживач" в Положенні не роз'яснюється. Можливо припустити, що судова практика допоможе у визначенні даного поняття.

Об'єм правової охорони промислового зразка також характеризує крізь приведене вище визначення. Ця новела європейського законодавства в охороні промислових зразків ще більше споріднює його з товарним знаком.

Якщо порівняти, як визначений об'єм правової охорони промислового зразка в ЄС і в Україні, то вирізняються різні підходи з боку законодавців. В нашій країні промисловий зразок охороняється в об'ємі "сукупності суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснювати в межах його опису". В нашому Законі міститься посилання до письмового переліку суттєвих ознак, а це формалізує. Порівнюючи з промисловим зразком ЄС вбачається звуження суттєвих ознак промислового зразка.

Отже, права власника промислового зразка в ЄС будуть захищатися ширше ніж в Україні. Це означає що контрафактними можуть бути визнані не тільки ідентичні промислові зразки, але і ті які створюють аналогічне "загальне враження". Крім того, при визначенні об'єму правової охорони, яка надається промисловим зразкам ЄС, підкреслюється, що необхідно приймати до уваги "ступінь свободи дизайнера" в розробці промислового зразка. Видно, якщо в силу самої природи промислового зразка значно змінить його вигляд неможливо, то таки зміни вже оцінюються не в цілому, а скоріше в деталях. Наприклад, пластикова пляшка для води буде оцінюватися не через загальне сприйняття, а шляхом порівняння окремих деталей, таких, як форма горлечка, дна, розміщення, форма та кількість рельєфних поперечних виступів и т. і.

Важливо відмітити, що при поданні заявки на промисловий зразок ЄС необхідно вказати хоч один виріб, і якому він буде застосований або на якому з`явиться. В Положенні підкреслюється, що така вказівка не впливає на об'єм правової охорони промислового зразка. Ця норма викликає багато питань у патентних повірених та інших спеціалістів: дійсно немає тісного зв'язку між зареєстрованим промисловим зразком і виробом, в якому він буде втілений? Наприклад, якщо зареєстрований промисловий зразок зображення якої-небудь тварини для використання на обгортки цукерок, чи буде діяти така реєстрація і при використанні на ковдрах, шпалерах, одязі і таке інше? Відповіді на це питання поки що немає. Можливо ця норма так і залишиться декларацією. В кожному випадку відповідь буде дана судовою практикою про порушення прав на промислові зразки.

У відповідності до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" заявка повинна стосуватися одного промислового зразка і може містити його варіанти (вимога єдності) (п. 3 ст. 11). В ЄС такої вимоги немає, можлива подача єдиної заявки на необмежену кількість промислових зразків, якщо відповідно до Локарнської угоди, яка встановлює міжнародну класифікацію промислових зразків, вони відносяться до одного класу. Однак якщо в якості промислового зразка реєструється прикраса (ornamentation), то така заявка може включати необмежену кількість класів. Можна додати, що в Європі буде прийматися особлива євро-локарнська класифікація промислових зразків, в якій фактично з`явився новий клас - "прикраси".

Ще одна особливість єдиної системи захисту промислових зразків в ЄС полягає в тому, що експертиза заявки по суті в традиційному розумінні не проводиться. Експертиза виявляє тільки, чи відповідає заявлений промисловий зразок визначенню, встановленому Положенням, і чи не суперечить він принципам моралі. Таким чином, рішення про реєстрацію промислового зразка приймається без перевірки відповідності критеріям новизни та індивідуальності.

Власник зареєстрованого промислового зразка ЄС має виключні права на даний промисловий зразок, це означає що він вправі використовувати його за своїм розсудом і забороняти використання третім особам без відповідного дозволу. Під використанням розуміється невичерпний перелік дій, якій включає в себе виготовлення, пропонування до продажу, імпорт, експорт та зберігання з цією ціллю виробу, якій містить зареєстрований промисловий зразок. Це визначення близьке до поняття використання, яке міститься в ст. 20 Закону.

На відміну від власника зареєстрованого промислового зразка, власник незареєстрованого промислового зразка має право забороняти третім особам тільки його пряме копіювання. Крім того, якщо у відношенні прав власника зареєстрованого промислового зразка діє презумпція дійсності, то власнику незареєстрованого промислового зразка для доказу факту порушення своїх прав прийдеться підтвердити, що він дійсно є власником. Для цього необхідно надати докази, що він першим заявив про себе як власник даного промислового зразка на певну дату, зробив свій промисловий зразок загальнодоступним на території ЄС, а відповідач просто його скопіював. Однак, якщо відповідач зможе довести, що промисловий зразок який він використовував був створений незалежно від позивача, то таке використання не буде порушенням права власника тотожного незареєстрованого промислового зразка.

Всі спори, пов'язані з порушенням прав власників зареєстрованих и незареєстрованих промислових зразків ЄС, будуть розглядатися спеціально створеними національними судами по промисловим зразкам, які діють в кожній країні ЄС. В компетенцію кожного з них входить розгляд таких спорів, незалежно від того, мало місце порушення на території тільки цієї або декількох країн ЄС. Це значно спрощує процедуру розгляду подібних спорів і робить її більш кваліфікованою.

Захистити промисловий зразок в ЄС можуть, також іноземні громадяни і юридичні особи, незалежно від місця їх постійного проживання або реєстрації. Заявка на реєстрацію промислового зразка подається до відомства по гармонізації внутрішнього ринку ЄС ( яке знаходиться в м. Аліканте, Іспанія). При цьому іноземний заявник може діяти тільки через патентних повірених по промисловим зразкам ЄС.

Для зменшення затрат по реєстрації промислового зразка в ЄС заявнику з України доцільно спочатку звернутись до українського патентного повіреного по промисловим зразкам для вірного оформлення заявки.

Підсумовуючи, можна констатувати, що переваги єдиної системи реєстрації промислових зразків в ЄС очевидні. І при зацікавленості в ринку ЄС українському творцю промислового зразка доцільно скористуватися описаною процедурою.