По-перше, система ЄС дає можливість захистити свій промисловий зразок одночасно в 25 країнах.

По-друге, є можливість отримати охорону для промислового зразка без його реєстрації, проходження відповідних формальностей і сплати мита.

По-третє, промисловому зразку ЄС надається більший об'єм охорони (значно більший по об'єму та строкам, ніж, наприклад, в Україні).

По-четверте, діє спрощений процес реєстрації, який включає можливість подачі комбінованої заявки на декілька промислових зразків одночасно.

По-п`яте, у випадку порушення за захистом прав слід звертатися в спеціально створені суди по промисловим зразкам, в компетенцію яких входить розгляд справ відповідної категорії.

Слід відмітити, що реєстрація промислового зразка, без сумніву, надає більш ефективний захист, ніж його охорона без реєстрації. Строк охорони зареєстрованого промислового зразка суттєво більше ( 25 років замість трьох років). Вона надає виключні права на захист від несанкціонованого використання промислового зразка третіми особами ( а не тільки від копіювання). Права власника зареєстрованого промислового зразка вважаються дійсними до тих пір, доки не буде доведено інше. Нарешті, незареєстрований промисловий зразок - це новий вид захисту, і пройде немало років, ніж в судах буде більш менш стабільна практика застосування цих норм.

Проаналізувавши основні норми законодавства ЄС у сфері охорони прав на промислові зразки можна стверджувати, що взагалі законодавство України у вказаній сфері досить таки гармонізовано до законодавства ЄС, але все ж таки є деякі моменти невідповідності:

Закон частково відповідає положення Директиви 98/71/ЄС, Регламенту 6/2002. Так Закон не відповідає в частині:

1) умов патентоспроможності промислового зразку:

- у статті 5 Закону має бути зазначено, що визначальним поміж іншим, може бути матеріал промислового зразка (як другорядна риса) (частина а статті 1 Директиви 98/71/ЄС);

- до статті 6 Закону має бути внесено додаткова умова патентоспроможності - індивідуальний характер промислового зразка та надано визначення "індивідуальний характер промислового зразка" (статті 3, 5 Директиви 98/71/ЄС);

- у статті 5 слід передбачити, що правова охорона не надається промисловим зразкам, які виконують виключно технічну функцію, а також промисловим зразкам з`єднувальних компонентів (стаття 7 Директиви 98/71/ЄС).

2) строків охорони промислового зразка. Частина п`ята статті п'ятої Закону потребує змін з приведенням строків охорони промислових зразків у відповідність до положень статті 10 Директиви 98/71/ЄС.

3) визначення новизни промислового зразка. Визначення новизни промислового зразка відповідно до частини другій статті 6 Закону має бути уточнено з урахуванням того, що за статтею 4 Директиви 98/71/ЄС промисловий зразок вважається новим, якщо на день подання заявки на реєстрацію або, у разі заяви про пріоритет, на дату виникнення права на пріоритет не було оприлюднено жодного тотожного промислового зразка. Промислові зразки вважаються тотожними, якщо їхні риси відрізняються лише в незначних деталях.

4) застереження щодо загальновідомості при визначені новизни. Поняття "загальнодоступність", що використовується у частині другій статті 6 Закону, має бути уточнено з введенням "запобіжного застереження" у визначення новизни (стаття 6 Директиви 98/71/ЄС)

5) обсягу охорони, що надається промисловим зразкам. У статті 20 Закону мають бути внесені зміни з урахуванням вимог статті 9 Директиви 98/71/ЄС щодо обсягу охорони, що надається промисловим зразкам.

На цей час відповідно до підпункту 11 частини першої статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" твори ужиткового мистецтва охороняються авторським правом, "якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об'єктів промислової власності".

3. Гармонізовано в наступних частинах:

3.1. За законодавством України позивач звільняється  від сплати державного мита за позовами що випливають з права інтелектуальної власності на промислові зразки. Це ж передбачено законодавством Спільноти. Отже, в цій часині законодавство України відповідає вимогам  пункту 3 розділу 1 частини ІІІ Угоди TRIPS.

3.2. Одним із видів забезпечення позову  є заборона вчиняти певні дії до об'єктів інтелектуальної власності, тобто суд компетентний зобов'язати осіб-порушників припинити на час судового провадження комерційний товару, що містить запатентований промисловий зразок.. Це повноваження суду також передбачено пунктом 1 статті 44  Угоди TRIPS.

Адаптація національного законодавства до європейського правового поля можлива тільки за наявності необхідного інституційного механізму і матеріально-технічних ресурсів. Відповідний інституційний механізм може мати тільки орган адміністративно-правового регулювання. Саме з цією метою Кабінетом Міністрів України був утворений Державний департамент з питань адаптації законодавства, що має статус урядового органу державного управління у складі Міністерства юстиції України, який відіграє чи не першу роль у здійсненні адаптації законодавства України до вимог ЄС [292]. Завданням Департаменту є реалізація державної політики по приведенню правової системи України до критеріїв ЄС, що висувається, до держав, які мають намір вступити в нього. Департамент повинен координувати співпрацю між Україною і ЄС у сфері юстиції і внутрішніх справ.

Отже, можна констатувати, що в основному законодавство у сфері інтелектуальної власності на промислові зразки відповідає законодавству ЄС.