Розгляд справ щодо неправомірного використання фірмового найменування, знаків для товарів і послуг у більшості випадків потребує експертних висновків спеціалістів з питань промислової власності. Причому для остаточного вирішення питання щодо доведення факту порушення може проводитися опитування споживачів з метою вирішення питання про те, як споживач сприймає схожість або тотожність у позначеннях товарів конкурентів (у розділі 1 роботи про це згадувалося).

Деякі юристи, наприклад О. В. Когут, вважають, що порядок проведення опитування та інших заходів, пов'язаних із з'ясуванням громадської думки, а також коло осіб, які будуть проводити опитування, необхідно нормативно врегулювати та закріпити в Конкуре- нційному процесуальному кодексі [135, с. 93].

Але ми дотримуємося діаметрально протилежної позиції, на тій підставі, що опитування серед громадськості є формою соціального дослідження. Результати такого дослідження мають доволі суб'єктивний характер, оскільки залежать від багатьох факторів, а саме: кількості опитуваних, віку опитуваних, соціального статусу, правильного формулювання запитання, регіону, де проводиться опитування тощо. Тому ми вважаємо, що опитування не можна вважати засобом отримання доказів, так як результати опитування носять ймовірносний характер і не можуть бути достатньою підставою для підтвердження тих чи інших фактів [132, с. 136].

Підсумовуючи викладений матеріал зазначимо, що процесуальна форма доказування - це врегульована нормами права сукупність процесуальних дій, які полягають у збиранні, наданні та дослідженні обставин та фактів, що мають значення для справи.

Під спеціальними знаннями, на нашу думку, слід розуміти наукові, технічні, теоретичні, практичні та інші результати пізнавальної діяльності людини які складають сукупність знань, якими володіє особа, і які можуть допомогти встановити відповідність наявних фактів у справі тим чи іншим положенням та розробкам цих знань [124, с. 29].