Аналіз тактичного та оперативного рівнів державного управління і захисту інформаційних ресурсів свідчить, що на державному рівні не визначено низку управлінських функцій. Зокрема, починаючи з рівня виконавчої влади, не утворена управлінська вертикаль щодо формування і використання інформаційних ресурсів, відсутні деякі організаційно-правові елементи системи управління і захисту інформаційних ресурсів. Так, на оперативному рівні, на якому забезпечується безпосереднє виконання законодавчих і нормативно-правових актів, порядку та правил формування, поширення, використання та захисту інформаційних ресурсів, здійснюється відомчий та територіальний контроль не визначені функції:

-     для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів регіонального та місцевого самоврядування - функції організації і забезпечення функціонування служб, систем, баз і банків даних для задоволення потреб громадян, юридичних осіб, держави;

-     для Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - функції формування регіональних і місцевих реєстрів інформаційних ресурсів та забезпечення їхньої державної реєстрації;

-     для підприємств, установ і організацій всіх форм власності - функції подання інформаційних ресурсів, які створені в процесі їх професійної діяльності, відповідно до встановленого порядку і правил до державної реєстрації.

Важливою проблемою залишається ресурсне забезпечення державної інформаційної політики щодо формування, використання і захисту інформаційних ресурсів України. Головною причиною виникнення такої проблеми є те, що чітко не визначені пріоритети інформаційної політики на вищому рівні державного управління. Державний бюджет України передбачає фінансування розвитку інформаційної сфери лише за окремими статтями витрат (державне телебачення та радіомовлення, інформатизація, частково - забезпечення інформаційної безпеки). Сфера формування інформаційних ресурсів та забезпечення інформаційних потреб громадян, суспільства і держави на безприбутковій основі, доходи від комерційного використання державних інформаційних ресурсів, а також у повному обсязі сфери забезпечення інформаційної безпеки залишаються поза увагою розробників проекту Державного бюджету України і законодавця.

Крім викладеного, з метою якісного інформаційно-аналітичного забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади пропонується:

{посилання-356}1)    створити цілісну систему інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів виконавчої влади, яка б виконувала наступні функції:

-       автоматизація процесу збору, обробки та використання інформації, електронний документообіг;

-       формування бази даних усієї системи державного управління;

-       здійснення оперативного інформаційно-аналітичного забезпечення керівництва держави в мирний та воєнний час, надзвичайних ситуаціях, зокрема, через створення мережі ситуаційних центрів;

-       формування бази даних типових моделей вирішення проблемних ситуацій за різними напрямами державного управління, в т.ч. на основі досвіду інших країн;

-       сприяння координації діяльності органів виконавчої влади з використанням можливостей системи. Передбачити: можливість доступу громадян до відкритої інформації в системі; захист її від несанкціонованого доступу (організаційно-адміністративні заходи, програмні та інженерно-технічні засоби); адаптованість системи до світових інформаційних мереж; єдині нормативно-правові, програмні, технічні, лінгвістичні вимоги до неї;

2) впровадити практику публічного обговорення проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів, центральних та місцевих органів виконавчої влади; публікувати тексти проектів нормативно-правових актів не лише в офіційних виданнях України, а й у центральній та місцевій пресі відповідно, практикувати обговорення запланованих державних рішень на радіо і телебаченні;

3) забезпечити технологічну незалежність України у найважливіших областях інформатизації, телекомунікації і зв'язку, що визначають її безпеку, і у першу чергу, в сфері створення спеціалізованої обчислювальної техніки для зразків озброєння і військової техніки.

4) затвердити програму підготовки (перепідготовки) державних службовців для освоєння ними новітніх інформаційних технологій, отримання знань і практичних навичок щодо захисту інформації.

З метою реалізації останнього напряму забезпечення інформаційної безпеки необхідно визначити місце та роль Національної академії внутрішніх справ України у підготовці та перепідготовці фахівців з інформаційної безпеки.

Враховуючи змістовний як науковий, так і практичний потенціал провідного юридичного закладу України - Національної академії внутрішніх справ України, будучи твердо переконаними у необхідності побудови системи внутрішньої інформаційної безпеки органів державного управління, дбаючи про надійний захист прав і свобод людини в Україні, вважаючи за доцільне організацію фахової підготовки та перепідготовки особового складу із забезпечення інформаційної безпеки висловлюємо пропозицію щодо надання Національній академії внутрішніх справ України пріоритетних прав з підготовки та перепідготовки фахівців у галузі забезпечення інформаційної безпеки. Окрім цього, у контексті наукової глобалізації та утвердження Національної академії в якості провідного Європейського закладу з підготовки та перепідготовки поліцейських ХХІ століття, вважаємо за потрібне всіляко сприяти створенню на базі даного закладу Європейського центру по впровадженню інноваційних технологій забезпечення інформаційної безпеки. Для цієї мети має бути розроблений цілий комплекс заходів.

1. Розробити на базі Національної академії внутрішніх справ України спеціальний курс "Інформаційна безпека". Змістовно даний курс має поділятися на дві основні частини: загальну і особливу. У загальній частині викладатимуться теоретико-правові питання забезпечення інформаційної безпеки, у особливій - практичні питання забезпечення інформаційної безпеки.

2. З метою підготовки висококласних фахівців в сфері забезпечення інформаційної безпеки, а також зважаючи на той факт що інформаційна безпека розглядається як складовий компонент національної безпеки постає нагальна потреба у створенні в Національній академії внутрішніх справ України нової загальноакадемічної кафедри національної безпеки, в рамках якої б, з поміж інших дисциплін викладалися спецкурси: "Інформаційна безпека України", "Державна інформаційна політика", "Методика інформаційної безпеки", "Інформаційне суспільство", "Управління інформаційної безпекою" тощо.

Підготовка висококласних фахівців у сфері забезпечення інформаційної безпеки потребує наявності у них: управлінських, правових, адміністративних, геополітичних, аналітичних, тактико-спеціальних, психологічних, соціологічних, філософських, кримінально-правових, кримінально-процесуальних, криміналістичних, кримінологічних та інших знань і навичок. Принцип діяльності даної кафедри: модульне навчання. Також пропонується надати Національній академії внутрішніх справ України пріоритетних прав щодо підготовки і атестації фахівців в галузі забезпечення інформаційної безпеки.

3. Розробити концепцію системного забезпечення утвердження Національної академії внутрішніх справ України в якості провідного навчального закладу Європи, приділяючи особливу увагу психологічному супроводженню утвердження Національної академії в якості Європейського центру підготовки фахівців із забезпечення інформаційної безпеки. Структурно даний центр має бути розташований на базі академії.

4. Досить складний та багатоаспектний характер інформаційних процесів вимагає проведення серйозних систематичних наукових досліджень з цієї проблеми. Головними напрямами цих досліджень мають бути:

- вивчення інформаційної ситуації в країнах та регіонах, в яких розповсюджена інформаційна інфраструктура, економічних, політичних, соціальних, правових та соціально-психологічних чинників інформаційної діяльності;

- з'ясування та аналіз чинників виникнення конфліктних ситуацій (міжнаціонального, релігійного або іншого характеру) як одного із головних чинників ескалації інформаційних загроз;

-       визначення місця інформаційної безпеки в системі національної безпеки, окреслення її ознак, аналіз складових елементів, відмежування від подібних явищ;

- розроблення пропозицій щодо вдосконалення інформаційного законодавства про відповідальність за протиправну інформаційну діяльність;

- розроблення кримінологічної характеристики інформаційної безпеки - аналіз обставин проведення інформаційних операцій (місце, час, характер об'єктів, кількість правопорушників, характер та тактика їхніх дій, технічне обладнання та інші засоби, які використовувалися для здійснення інформаційних атак, встановлення соціальних та психологічних властивостей виявлених учасників здійснених інформаційних операцій, мотивів їхніх дій, аналіз об'єктів інформаційного впливу тощо);

- розроблення методики здійснення постійного моніторингу і визначення ситуацій, які є потенційно небезпечними у контексті їх можливого переростання у в інформаційні загрози, а також виявлення осіб, які виявляють схильність до вчинення інформаційних операцій, які загрожують інформаційній безпеці органів виконавчої влади України;

- аналіз та узагальнення сучасного досвіду забезпечення інформаційної безпеки, розроблення системи заходів забезпечення інформаційної безпеки;

-       розроблення теоретичних і практичних проблем забезпечення внутрішньої інформаційної безпеки системи органів виконавчої влади;

-       вироблення економічних та соціальних заходів запобігання конфліктів, які можуть бути причиною проведення інформаційних операцій;

- розробка комплексу заходів щодо гармонізації відносин у суспільстві в цілому або в окремому регіоні, вдосконалення інформаційних процедур розв'язання соціальних конфліктів;

- вироблення ефективних заходів інформаційної пропаганди;

- створення оптимальної системи органів забезпечення інформаційної безпеки, визначення їх правового статусу, професійних вимог, яким мають відповідати працівники цих органів, оптимальної чисельності та процедури підбору, підготовки та перепідготовки;

- розробка тактики виявлення, розкриття та розслідування здійснення або підготовки до здійснення інформаційних операцій, що загрожують національній безпеці України;

- розробка тактики проведення спеціальних інформаційних операцій по реалізації політики національної безпеки у будь-якій сфері життєдіяльності.

Такі дослідження слід проводити на постійній основі, накопичуючи необхідний матеріал, вдосконалюючи їх методики і якісний рівень. Результати цих досліджень мають впроваджуватися у життя новоствореним підрозділом (наприклад, Департаментом інформаційного моніторингу), а також іншими суб'єктами забезпечення інформаційної безпеки. В якості базової установи здійснення таких досліджень пропонується визначити Національну академію внутрішніх справ України.