Аналіз світових систем адвокатури дозволяє вказати, що заходи дисциплінарного характеру частіше за все розробляє Союз адвокатів або місцева колегія, але нерідко вони регламентуються і безпосередньо самими законами про адвокатуру. Видами дисциплінарного стягнення є: 1) зауваження (попередження); 2) догана; 3) виключення з Союзу (колегії, палати адвокатів); 4) замкне займатися адвокатською діяльністю строком до 1 року (в Японії - до 2 років) Окрім приведених видів дисциплінарних стягнень, зустрічаються також і інші: 1) сувора догана; 2) наказ про виключення з місцевої колегії, 3) виключення з Союзу адвокатів; 4) виключення з адвокатури (що тягне за собою анулювання ліцензії). Рідко, але серед стягнень можна знайти штрафи. І Іроте включення штрафів в систему дисциплінарних стягнень є по суті юридично невірним, оскільки по своїй природі штрафи не є дисциплінарними санкціями, а відносяться до матеріальної відповідальності, яка передбачається згідно страхуванню ризику відповідальності. Законодавство також встановлює терміни давності для розгляду дисциплінарної провини адвокатів.

Останнім часом, за твердженням деяких авторів і про що все більше свідчить практика, завуальований і відкритий тиск, а також інший протиправний вплив на свідків, потерпілих, суддів, слідчих та інших учасників кримінального процесу набув характер соціально-правової проблеми.

Перешкодження здійсненню адвокатом адвокатської діяльності. порушення професійних прав адвоката, гарантій адвокатської діяльності, встановлених законом, виявлення неповаги до адвоката, загрози, образи, наклеп на його адресу, розповсюдження відомостей, які порочать адвоката, здійснення насильницьких щодо нього, посягання на його життя, здоров'я, майно, передбачають встановлену законом відповідальність. Як видно, адвокати окремо не виділені як суб'єкт такої дії з властивими йому характерними особливостями, а широким жестом віднесені до "інших учасників кримінального процесу".

Отже, підвищення ефективності правоохоронної і правозахисної діяльності передбачає, перш за все, удосконалення її кримінально-правового захисту

Оскільки адвокатуру не можна вважати правоохоронним органом зважаючи па відсутність ефективних механізмів охорони інтересів суб'єктів, які звернулися в дану інституція за охороною своїх суб'єктивних прав; у вузькому значенні не буде вірним вважаїи адвокатуру також і правозахиспим органом, а тому в ієрархічних і термінологічних сходинках адвокатура займає особливу ступінь. Тому вважаємо висловлено достатньо аргументів щодо дослідження питання зі виокремлення самостійного інституту Особливої частини кримінального права - ,Злочини проти правоохоронної і правозахисної діяльності,. для чого необхідно розробити єдине тлумачення змісту правозахисної діяльності як об'єкту кримінально-правового захисту. Отже, до сьогоднішнього дня конкретний і простий алгоритм щодо вирішення цієї проблеми переконливо не наводиться.

4

1. Відсутнє нормативне закріплення не тільки єдиної системи критеріїв оцінки багатогранних аспектів професійної поведінки адвоката, рівно як і витікаючі з цього проблеми спеціального захисту представників адвокатської професії.
2. Висловлене демонструє, наскільки складною і неоднозначною може бути як процедура правомірності поведінки адвоката, так і процедура його захисту.

Знайдіть розгорнуті відповіді і повторіть: і) сформулюйте загальні правила притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності; 2) назвіть основні нормативно-правові акти, які регламентують порядок застосування дисциплінарних стягнень до адвокатів.

$ КЛЮЧОВІ СЛОВА ТА ТЕРМІНИ ДО ТЕМИ 2. ,функції, процедури і принципи адвокатської діяльності,, ,фахівець у галузі права,, ,професійне мислення адвоката,, ,соціальні права адвоката,, ,помічник адвоката,, ,адвокатське бюро,, ,адвокатське об'єднання,, ,індивідуальна адвокатська діяльність,, ,відповідальність адвоката,.

Основна література.

1.Адвокатура України: Навчальний посібник. / В.К. ІПкарупа, О.В. Фідонов, A.M. Гитов, ІО.Я. Кінаш; За ред. В.К. Шкарупи. - К: Знання. 2007. - 398 с

2.Адвокатура України: Навчальний посібник: У 2 кн. / За ред. проф. СЯ. Фурси. - К: Видавець Фурса С.Я.: КИТ, 2007. - Кн. 1. - 940 с

3.           Андрєєвський В.В.  Основи юридичної природи адвокатури: теорія,  історія та 
сучасність // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2005. - № 6 (44). - С 87 - 92.

4.Шліхова О.В. Адвокатура в Україні: Навч.-метод, посіб. - К.: НВУ, 2006. - 90 с.

5.ФіолевськийД.П. Адвокатура: Підручник. - К: Алерта: Прецедент, 2006. - 486 с.

Додаткова література.

6.           Бакаяиова Н.М. Этические принципы адвокатуры в Украине: Монография. - Одесса 
Юрид. лит., 2005. - 152 с.

7. Бронз И.Л. 1 Іротивостояние продолжается или что ждет адвокатуру Украины в будущем // Адвокат. - 2006. - № 8. - С. 36.

8. Головань І.В. Захист професійної юридичної таємниці згідно законодавства України та 11 Івейцарії // Адвокат. - 2005. - № 1. - С. З - 7.

9.           Леви А., Папкин А. Нравственные и этические требования к адвокату // Российская 
юстиция. - 2003. - № 3. - С. 25 - 26.

10.         Логтова С. Адвокатська таємниця: історико-правовий підхід. // Право України. - 
2001. -К"3.-С. 111 - 115.