1 Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно­графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 189—198.

В юридичній літературі існує безліч класифікацій процесу­альних строків1 із застосуванням різноманітних критеріїв, най­доцільнішим з яких, на нашу думку, є спосіб визначення проце­суальних строків та сфера регулювання суспільних відносин.

За способом визначення строки поділяються на:

— встановлені законом;

— визначені судом, органом владних повноважень (посадо­вою особою).

Встановлені законом строки, в свою чергу, за сферою регу­лювання суспільних відносин поділяються на:

1. Строки звернення за захистом порушених прав.

У провадженнях у сфері управління, за загальним прави­лом, строком звернення за захистом порушених прав вважаєть­ся один рік з моменту прийняття неправомірного рішення чи адміністративного акта, але не пізніш одного місяця з часу оз­найомлення громадянина з прийнятим рішенням.

У провадженнях з адміністративного судочинства для звер­нення до адміністративного суду за захистом пропущених прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАСУ).

Водночас, у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій позовну заяву може бути подано у п´ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, а позовні заяви стосовно рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, мають бути подані не пізніше двад­цять четвертої години дня, що передує дню голосування. У такі самі строки подаються позовні заяви щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів владних повноважень, їх посадових осіб; кандидатів їх довірених осіб; партій (блоків), їх посадових осіб; ініціативних груп референдуму, офіційних спостерігачів тощо. Позови щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референду­му, членів цих комісій (що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці) подаються у дводенний строк із дня прийняття та­ких рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності. Не піз­ніше як за два дні до голосування подається позовна заява про уточнення списку виборців. Позовну заяву може бути подано до суду в десятиденний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інте­ресів із приводу рішень, дій або бездіяльності державної вико­навчої служби та у триденний строк у разі оскарження постано­ви про відкладення провадження виконавчих дій. Позовна заява про скасування реєстрації кандидата на пост Президента Украї­ни може бути подана ЦВК до Вищого адміністративного суду України протягом трьох днів після виявлення підстав, встанов­лених законом для скасування реєстрації.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самовряду­вання можуть звернутися до окружного адміністративного суду з позовною заявою про заборону чи обмеження права на мирні збори негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо. Організатори мирних зборів також мають право звернутися до адміністратив­ного суду за місцем проведення цих заходів із позовною заявою про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30 травня 2001 р. № 7-рп/2001 // Вісник Конституційного Суду України. — 2001. — № 3. — С. 11—17.

В адміністративно-деліктних провадженнях строком звер­нення за захистом порушених прав, тобто строком притягнення до адміністративної відповідальності, виходячи із загальних пра­вил охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точ­ного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил спів­життя, сумлінного виконання своїх обов´язків, відповідальності перед суспільством, слід вважати негайно. Водночас адміністра­тивне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому право­порушенні — через два місяці з дня його виявлення. За офіцій­ним тлумаченням, згідно з Рішенням Конституційного Суду Ук­раїни від 30 травня 2002 р. № 7-рп/20011 передбачені ст. 38 КУпАП строки не застосовуються у випадках притягнення юри­дичних осіб до відповідальності у вигляді застосування фінансо­во-господарських та адміністративно-господарських санкцій. Отже, порушення справи про адміністративне провадження здійснюється негайно з часу вчинення правопорушення, а на­кладення стягнення — не пізніше двох місяців (ст. 38 КУпАП).
 

2. Строки повідомлення про час і місце розгляду справи.

У провадженнях у сфері управління законодавець не вста­новлює строків повідомлення про час і місце розгляду ад­міністративної справи. Проте органом владних повноважень (посадовою особою), іншим уповноваженим суб´єктом направ­ляється запрошення учасникам процесу для дачі пояснень і участі у слуханнях адміністративної справи, в якому вказуються час і місце її слухання. Відсутність учасника адміністративного провадження не може бути перешкодою для проведення ад­міністративного слухання.

У провадженнях з адміністративного судочинства, за за­гальним правилом, повістка про час і місце розгляду справи повинна бути вручена особі, яка бере участь у справі, не пізні­ше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Повістка у справах, для яких встановлені скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду. При призначенні строку, достатнього для прибуття до суду, має бути враховано:

• відстань від місця проживання (перебування) особи, яка бере участь у справі, до місця дислокації суду;
• наявність транспортного сполучення та інтенсивність руху транспортних засобів;

— інші умови.

Однак, в окремих випадках законодавець конкретизує стро­ки повідомлення у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду. Наприклад, у справах з приводу рішень, дії чи бездіяльності виконавчої служби суд повідомляє відповідача про подання позовної заяви не пізніше ніж наступного дня піс­ля відкриття провадження у справі; у справах щодо реалізації права на мирні збори позивач та організатор зборів про від­криття провадження у справі повідомляються судом негайно.

В адміністративно-деліктних провадженнях законодавець не встановлює строків повідомлення про час і місце розгляду справи. Однак справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до ад­міністративної відповідальності. За відсутності цієї особи спра­ву може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і розгляд справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП). Отже, з цього випливає, що про час і місце розгляду справи особа повинна бути повідомлена заздалегідь. Більше того, окремі види правопорушень розглядаються тільки в присутності особи, яка вчинила це правопорушення, й у разі ухилення її від явки, цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.

3. Строки розгляду адміністративних справ.

У провадженнях у сфері управління, за загальними прави­лами, строк здійснення провадження не повинен перевищува­ти тридцяти днів із дня реєстрації заяви, скарги, початку про­вадження за ініціативою уповноваженого суб´єкта. У разі коли розгляд адміністративної справи не вимагає додаткових заходів, — п´ятнадцяти днів. Строк здійснення провадження може бути продовжений, але не більш як на п´ятнадцять днів.

У провадженнях з адміністративного судочинства, за загаль­ним правилом, питання про відкриття провадження в адміністра­тивній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після над­ходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчен­ня строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців із дня від­криття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАСУ. Поняття «розумний строк» визначається як таке, що означає найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи (без невиправданих зволікань).

1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції Украї­ни (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 // Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. — 2002—2003 / Відп. ред. канд. юрид. наук П. Б. Євграфов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — С. 125.

Розглядаючи подання Верховного Суду України щодо кон-ституційності положень ч. 3 ст. 120, ч. 6 ст. 234, ч. 3 ст. 236 КПК України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціноч­ним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслі­дування злочину. Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання вис­новків тощо1. Ці положення повною мірою відносяться і до розгляду, і до вирішення адміністративних справ. Але за будь-яких обставин строк розгляду справи не може перевищувати двох місяців із дня відкриття провадження у справі.