Національна академія державної прикордонної служби України

Ім. Б. Хмельницького

Кафедра кримінального процесу та криміналістики

Реферат

на тему:

Методика розслідування незаконного переправлення осіб

через державний кордон України на стадії дізнання

Виконали:

курсанти ІІ факультету, 405 НГ

Зіневич І.І., Потапчук А.І.

Науковий керівник: викладач,

капітан юстиції Сорока А.З.

Хмельницький-2007

Зміст

Вступ

Розділ 1. Криміналістична характеристика незаконного переправлення осіб через державний кордон України

Розділ 2. Загальна характеристика початкового етапу розслідування

2.1 Особливості порушення кримінальної справи та типові слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування

2.2 Організаційно-тактичні дії дізнавача в типових ситуаціях на початковому етапі розслідування

2.3 Планування розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон

Розділ 3. Організація і тактика проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон

3.1 Організація і тактика проведення нонвербальних слідчих дій

3.2 Організація і тактика проведення вербальних слідчих дій

3.3 Організація і тактика проведення змішаних слідчих дій

Розділ 4. Профілактика незаконного переправлення осіб через державний кордон України

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Одним з характерним завданням сучасного етапу розвитку нашого суспільства являється подальше удосконалення загальнонародної державності, становлення правопорядку. В своїй основі цей процес передбачає цілеспрямовану, поступову та рішучу боротьбу з правопорушеннями та злочинністю. Підвищення ефективності боротьби зі злочинністю являється найважливішим загальнодержавним завданням, позитивне вирішення якого вимагає широкого комплексного підходу та більш напруженої праці з подальшого удосконалення способу нашого життя та будівництва демократичної правової держави.

Здійснення правоохоронними органами своїх основних функцій знаходиться у прямому взаємозв'язку з використанням у їх діяльності досягнень науково-технічного прогресу. Важливе значення у цьому відношенні належить науці криміналістики. Як і інші напрями теоретичних розробок у сфері юридичних наук, криміналістична наука призвана внести свій вклад у захист нашої державності та інтересів громадян.

Виникла необхідність масштабного аналізу та узагальнення тих новацій, які характеризують сучасний стан злочинності та умови боротьби з нею. Необхідність у такому узагальненні диктується вимогами оперативно-розшукової та слідчої практики.

Динамічність розвитку криміналістичної науки за минулий період часу вимагає зміни попередніх поглядів на ряд її вузлових проблем, відомої переоцінки існуючих та розробки нових концепцій та теорій.

У забезпеченні національної безпеки України важлива роль належить Державній прикордонній службі України (далі ДПС України). Умови її діяльності та витікаючи із цього завдання суттєво змінились на даному етапі розвитку України як незалежної суверенної держави. У зв'язку із цим певним чином змінився характер злочинів пов'язаних з порушенням державного кордону.

Обумовлено все це як соціально-економічними змінами у суспільстві, так і направленістю політики держави на розвиток міжнародного співробітництва, розширення контактів з іншими країнами. Наслідком цього являються не тільки позитивні зміни, але і використання їх злочинними елементами (збільшення контрабанди, наркобізнес, торгівля людьми, зброєю, нелегальна міграція тощо). Звідси витікає необхідність удосконалення діяльності всіх служб і підрозділів, які здійснюють боротьбу із злочинами пов'язаними з порушенням державного кордону України. Одним із таких напрямів є удосконалення методик розслідування даних злочинів.

Вагомий внесок у теорію та практику розробки окремих методик розслідування загально кримінальних злочинів зробили Б.М. Шавер, В.К. Лісіченко, В.М. Салтевський, В.Ю. Шепітько. Розробками методик розслідування злочинів пов'язаних із порушенням державного кордону займались Л.Д. Самигін, С.А. Чергінець, І.В. Аверін, В.О. Сич. Дані розробки стосувались в основному тих чи інших особливостей розслідування незаконного перетинання державного кордону та були датовані 70-90 роками минулого століття.

Анкетування дізнавачів прикордонної служби показало, що найбільші труднощі, які виникають під час проведення дізнання пов'язані з відсутністю методики розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

У зв'язку із криміналізацією незаконного переправлення осіб через державний кордон, збільшення кількості розслідуваних органами дізнання ДПС України кримінальних справ за вчинення злочину передбаченого ст. 332 Кримінального кодексу України з 56 у 2004 році до 87 у 2006 році, а також відсутністю криміналістичної методики розслідування даних злочинів вбачається за необхідне розроблення саме методики розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Структурно дана робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків.

Розділ 1. Криміналістична характеристика незаконного переправлення осіб через державний кордон України

У криміналістичній науці розроблена структура окремих методик розслідування злочинів, не є виключенням і методика розслідування незаконного переправлення осіб через державний кордон. Узагальнений варіант якої можна уявити в такому вигляді та структури, якого ми будемо притримуватись при написанні нашої роботи:

а) криміналістична характеристика даного виду злочину;

б) типові слідчі ситуації на стадії виявлення злочину та етапах його розслідування;

в) криміналістичні питання порушення кримінальної справи;

г) слідчі версії, обставини, що підлягають з'ясуванню;

ґ) організація і планування розслідування;

д) первісні слідчі дії і оперативно-розшукові заходи;

е) особливості проведення окремих слідчих дій та їх комплексів;

є) заходи криміналістичної профілактики. [1, 251]

Одним і першим із важливих елементів методики розслідування злочинів являється криміналістична характеристика.

Поняття "криміналістична характеристика" - являється відносно новим поняттям у криміналістичній науці та знаходиться на етапі становлення. Про це свідчить те, що цьому питанню присвячено багато праць, у яких спостерігається відмінність у трактуванні понять структури та змісту елементів криміналістичної характеристики злочинів. [2, 100]

На думку Н.А. Селіванова, криміналістична характеристика злочинів являє собою систему даних, які сприяють розслідуванню злочину та пов'язані із ним обставини. [3, 366-368]

М.П. Яблоков визначає криміналістичну характеристику злочинів як динамічну систему або сукупність відповідних взаємопов'язаних загальних та індивідуальних ознак злочину, які проявляються у способі або механізмі злочинного діяння, обстановці його скоєння та в окремих рисах особи його суб'єкта, тобто дані які мають важливе значення для розробки методів розслідування. [4, 43-56]

Криміналістична характеристика злочину як єдине ціле, як єдиний комплекс має практичне значення лише в тому випадку, коли встановлені кореляційні зв'язки та залежності між її елементами, що носять закономірний характер та виражені в кількісних показниках. Дані про ці залежності можуть слугувати підставою для побудови типових версій при розслідуванні конкретних кримінальних справ.

Найбільш цінними основними елементами криміналістичної характеристики злочинів є ті елементи, які сприяють розшуку злочинів при порушені кордону та розкриття самого злочину.

Р.С. Бєлкін підкреслює, що криміналістична характеристика злочинів включає систему даних про спосіб скоєння та приховування злочину; типові наслідки його вчинення; характеристику особи злочинця, мотиви та мету злочинної діяльності; окремі обставини скоєння злочину (місце, час, обстановка). [5, 192]

Із врахуванням вищезазначеного та провівши аналіз кримінальних справ та анкетування дізнавачів органів охорони державного кордону закінчених провадженням дізнання ми вважаємо, що криміналістична характеристика незаконного переправлення осіб через державний кордон повинна включати наступні елементи:

1. Спосіб підготовки, вчинення та приховування злочину - на його наявність вказали 58 % респондентів.

2. Обстановка, в якій скоювався злочин - на його наявність вказали 64 % опитаних.

3. Слідова картина, що виникає при незаконному переправленні осіб через кордон або під час підготовки до нього - на його наявність вказали 17 % опитаних.

4. Особа злочинця (організатор, пособник, безпосередній переправщик) - на його наявність вказали 37 % респондентів.

5. Зв'язок незаконного переправлення осіб через кордон з іншими злочинами - на його наявність вказали 17 % опитаних.

В ході подальшого викладення даного питання спробуємо звернути увагу на характеристиці кожного з елементів криміналістичної характеристики незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Визначальним моментом криміналістичної характеристики злочинних порушень державного кордону, як і будь-якого іншого виду злочину, являється спосіб підготовки, скоєння та приховування злочинів, який визначає та акумулює усю решту елементів даної видової криміналістичної характеристики.

Спосіб скоєння злочину охоплює собою систему взаємопов'язаних дій суб'єкта, які здійснюються у визначеній послідовності, із застосуванням різноманітних засобів та пристроїв, які направлені на досягнення мети злочину. [6, 11-13]

Так як обстановка в якій скоювався злочин тісно пов'язана зі способом його вчинення ми спробуємо розглянути ці елементи в сукупності.

Спосіб та обстановка вчинення злочину. Для незаконного переправлення осіб через державний кордон організатори та переправщики готуються завчасно. Підготовка зазвичай проявляється у таких діях, як підбір груп нелегальних мігрантів, збір та вивчення необхідних відомостей про порядок охорони державного кордону, придбання необхідного спорядження (досить часто це можуть бути транспортні засоби та засоби зв'язку, одяг, взуття, продукти харчування для мігрантів, які тривалий час можуть акумулюватись у прикордонних районах), іноді це може бути проведення рекогносцировки, підшукування спільників тощо.

Підготовчі дії дані особи зазвичай маскують та приховують, про дійсні його наміри і дії мають відомості лише обмежене коло осіб. [7, 8]

Найбільша ступінь прихованості притаманна діям злочинців і при безпосередньому незаконному переправленні осіб через державний кордон. Зазвичай для цього вибирається нічний час, погані погодні умови, важкодоступні ділянки місцевості або тайники в транспортних засобах.

Найбільш часто фіксуємими практикою способи скоєння даного злочину виражаються в пішому переході кодону, особливо це стосується західної ділянки кордону, на транспортних засобах - східна та північна ділянка кордону. Водні перешкоди форсуються на підручних засобах, рідше вплав.