МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідуючий кафедрою №106

професор В.М. Кобрін

ЛЕКЦІЯ

З нормативної дисципліни «Цивільний захист»

Тема: 3.1.1. «Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій»

Лекцію розробили:

ст. викладач Яковлєв Л.Б.

асистент Клеєвська В.Л.

Час: 90 хвилин

Місце: аудиторія

Навчальна та виховна мета: надати знання методів та інструментарію моніторингу надзвичайних ситуацій (НС), проведення ідентифікації і дослідження умов виникнення і розвитку НС.

Виховувати у студентів якості свідомого та обов'язкового виконання вимог Законів України та інших нормативно-правових документів з питань цивільного захисту.

Навчальні питання і розподіл часу

Вступ 5 хв.

1. Цивільний захист в Україні 25 хв.

2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій 10 хв.

3. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об'єктів господарювання щодо визначення їх потенційної небезпеки 20 хв.

4. Територіальний моніторинг за об'єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації надзвичайних ситуацій, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їх масштабів 25 хв.

Висновки та відповіді на запитання студентів 5 хв.

Наочно-навчальні посібники:

1. Наочно-навчальний стенд «Цивільний захист в Україні».

2. Наочно-навчальний стенд «Надзвичайні ситуації та їхній вплив на життєдіяльність населення України».

3. Комплект плакатів 3.1.1.

Навчальна література:

1. Цивільний захист: навч. посібник / В.М. Кобрін, С.О. Вамболь, В.Л. Клеєвська, Л.Б. Яковлєв. - Харків: Нац. аерокосм. ун-т. ім. «Харк. авіац. ін-т». - 2007. - 96с.

Вступ

цивільний надзвичайний моніторинг небезпека

Тема, що вивчається, є складовою нормативної дисципліни «Цивільний захист» і передбачена для надання студентам знань нормативно-правових документів з питань: класифікації надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути на території адміністративно-територіальних одиниць (АТО) і (або) об'єктів господарювання (ОГ); визначення джерел НС і параметрів їх уражальних чинників; дослідження потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) з метою ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН); декларування безпеки об'єктів господарювання на основі завчасного визначення можливих рівнів територіального, індивідуального і соціального ризику їх експлуатації; організації державного контролю готовності АТО і ОГ до запобігання виникненню імовірних для них НС і (або) ліквідування чи пом'якшення їх наслідків.

Згідно із статистикою МНС в Україні внаслідок аварій, катастроф, небезпечних природних явищ, інших проявів небезпеки щорічно гинуть і отримують тяжкі ураження десятки тисяч людей, а тільки прямі збитки сягають десітки мільярдів гривень. Зазначене свідчить про наявність в Україні величезної кількості ПНО і все ще недостатню готовність до запобігання виникненню таких небезпечних подій, або ефективного Ії ліквідування, а тому тільки підкреслює нагальну актуальність і беззаперечну необхідність засвоєння навчального матеріалу теми.

1. Цивільний захист в Україні

Закони України з питань цивільного захисту

«Кожний має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування» (Закон України «Про цивільну оборону України»). Держава як гарант цього права створює Єдину державну систему цивільного захисту населення і територій (ЄДС ЦЗ).

«Цивільний захист - це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС), які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період» (Закон України «Про правові засади цивільного захисту»).

Основними завданнями цивільного захисту є:

- збирання та аналітичне опрацювання інформації про НС;

- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС;

- здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

- розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

- розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;

- розроблення і виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС;

- оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка склалася, та заходи, що вживаються для запобігання НС і подолання їх наслідків;

- організація захисту населення і територій від НС, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

- проведення невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання НС та ліквідації їх наслідків;

- надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню у разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій (НПНС);

- навчання населення способам захисту у разі виникнення НС чи НПНС;

- міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

/Розповідь з демонстрацією матеріалів стенду/.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (ЄДС ЦЗ)

ЄДС ЦЗ - це сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту (ЦЗ). ЄДС ЦЗ складається з функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні (загальнодержавний, регіональний, місцевий і об'єктовий), на кожному з яких діють: начальники цивільного захисту (НЦЗ), їх органи управління (ОУ), а також підпорядковані їм сили та засоби (С і З), резерви фінансових і матеріальних ресурсів (РФ і МР), системи зв'язку та інформаційного забезпечення (СЗ та ІЗ).

Територіальні підсистеми (ТП/С) ЄДС ЦЗ створюються в регіонах (АРК, областях, в м. Києві та Севастополі) для запобігання та ліквідації наслідків НС техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій. Функціональні підсистеми (ФП/C) створюють спеціально визначені базові міністерства і держкомітети (БМ і ДК) для організації роботи, пов'язаної із запобіганням НС і захистом населення у разі їх виникнення.

Начальниками ЦЗ є перші посадові особи центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і керівники об'єктів господарювання. Їх органами постійного управління відповідно є: КМУ, апарат М і ДК (які створюють ФП/С ЄДС ЦЗ), РМ АРК, держадміністрації областей і міст Києва та Севастополя, міськвиконкоми, райвиконкоми, райдержадміністрації (здійснюють загальне керівництво функціонуванням ЄДС та її ТП/С), а також Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), управління (відділи) з питань ЦЗ цих держадміністрацій і виконкомів та територіальні органи управління МНС (здійснюють безпосереднє керівництво).

Координуючими ОУ є: державна, регіональні, міські, районні постійні комісії з питань ТЕБ та НС; спеціальні комісії, які утворюються на основі Постанов КМУ для ліквідації наслідків конкретних НС державного, регіонального, місцевого та об'єктового рівнів. Органами повсякденного управління є: Центр управління в кризових ситуаціях (ЦУКС) МНС, регіональні ЦУКСи, оперативно-чергові служби територіальних органів управління МНС. У складі МНС діють:

- урядовий орган державного нагляду у сфері ЦЗ (до його складу входять підрозділи державного нагляду у сферах техногенної та пожежної безпеки і територіальні та місцеві органи державного нагляну у сфері ЦЗ);

- органи оперативного реагування на НС у сфері ЦЗ (до складу яких входять органи управління та сили і засоби ЦЗ в АРК, областях, місті Києві та Севастополі, районах, містах, міських районах).

До сил ЦЗ центрального підпорядкування належать: оперативно-рятувальна служба ЦЗ і спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування і спеціальні служби М і ДК, що створюють ФП/С ЄДС ЦЗ; формування особливого періоду; авіаційні та піротехнічні підрозділи забезпечення та матеріальних резервів. До регіональних і місцевих сил ЦЗ належать: аварійно-рятувальні формування і підрозділи; спеціалізовані аварійно-рятувальні служби; сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; сили і засоби ТП/С ЄДС ЦЗ; сили і засоби підприємств, установ і організацій; добровільні рятувальні формування.

ЄДС ЦЗ може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану. Режим функціонування ЄДС ЦЗ у межах конкретної території встановлюється залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу НС за рішенням відповідно КМУ, РМ АРК, відповідної обласної або міської м. Києва та м. Севастополя держадміністрації, районної держадміністрації, міської ради.

/Розповідь з демонстрацією матеріалів стенда/.

2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій

Загальна характеристика небезпек

Згідно з положеннями нормативно-правових документів з питань екологічної і природно-техногенної безпеки та цивільного захисту України:

небезпека - це сукупність чинників (яка діє постійно або виникає внаслідок певної ініціюючої події чи певного збігу обставин), що чинить (здатна чинити) негативний вплив на реципієнтів (тобто на людей, тварин, рослини, соціально важливі об'єкти, об'єкти господарювання, будівлі, споруди, технологічне обладнання, транспортні засоби, природні екологічні системи, інші штучні і природні об'єкти);

ризик виникнення небезпеки - це ймовірність реалізації потенційної небезпеки та (або) негативних наслідків цієї реалізації впродовж певного терміну (наприклад, за рік);

безпека (населення, матеріальних об'єктів, навколишнього середовища) - це відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди;

потенційно небезпечний об'єкт - це будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини;