1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків цієї НС;

2) кількість людей, які загинули чи постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок зазначеної НС;

3) розмір заподіяних (очікуваних) збитків.

До державного рівня відносять конкретну НС: що поширилася (може поширитися) на територію інших держав; яка поширилася (може поширитися) на територію двох і більше регіонів України та для ліквідації якої обсяги необхідних фінансових, матеріальних і технічних ресурсів перевищують власні можливості цих регіонів (але не менше 1% видатків місцевих бюджетів); внаслідок якої загинуло понад 10 осіб або постраждало понад 300 осіб або порушено нормальні умови життєдіяльності більш ніж на 3 доби понад 50000 осіб; внаслідок якої загинуло 5 осіб або постраждало понад 100 осіб чи порушено умови життєдіяльності понад 10000 осіб, а збитки перевищують 25000 МЗП; збитки від якої перевищили 150000 МЗП; яка в інших випадках, передбачених законодавством, за своїми ознаками визначається як НС державного рівня.

До регіонального рівня відносять конкретну НС: що поширилася (може поширитися) на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) та для ліквідації якої обсяги необхідних фінансових, матеріальних і технічних ресурсів перевищують власні можливості цих районів (але не менше 1% обсягу видатків місцевих бюджетів); яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб, або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1000 до 10000 осіб на тривалий час (більш ніж на 3 доби), а збитки перевищили 5000 МЗП; збитки від якої перевищили 15000 МЗП.

До місцевого рівня відносять конкретну НС: яка вийшла за межі території потенційно небезпечного об'єкта (ПНО), загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам і інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні фінансові, матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості ПНО; внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 500 МЗП; збитки від якої перевищили 2000 МЗП.

До об'єктового рівня відносять конкретну НС, внаслідок якої постраждало до 20 осіб або збитки становлять від 500 до 2000 МЗП.

Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень описаних вище критеріїв. Остаточне рішення щодо рівня НС з подальшим відображенням її у даних статистики приймають спеціалісти МНС. Таке рішення вважається підставою для здійснення інших заходів реагування на НС.

2.4 Найменування та визначення основних показників джерел природних надзвичайних ситуацій та номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників техногенних надзвичайних ситуацій

Основними з нормативно-правових документів, які обґрунтовують організацію і функціонування підсистеми ідентифікації джерела досліджуваної НС, номенклатури та параметрів її уражальних чинників, є:

ДСТУ 3891 - 99. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять;

ДСТУ 4933: 2008. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять;

ДСТУ 7097: 2009. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела техногенних надзвичайних ситуацій. Класифікація і номенклатура параметрів уражальних чинників;

ДСТУ 3994: 2000. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації природні. Терміни та визначення;

ДСТУ 4934: 2008. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела фізичного походження природних надзвичайних ситуацій. Номенклатура та показники впливів уражальних чинників.

2.5 Основні показники джерел надзвичайних ситуацій техногенного характеру та параметри їх уражальних чинників, які підлягають контролю і прогнозуванню

Згідно з положеннями ДСТУ 4933: 2008:

«техногенна надзвичайна ситуація (ТНС) - це надзвичайна ситуація, спричинена уражальними чинниками джерела техногенної надзвичайної ситуації»;

«джерело техногенної НС - те, що спричинює небезпечну подію (тобто процеси виникнення і розвитку будь-якої аварії) на промисловому, сільськогосподарському чи транспортному об'єкті, унаслідок чого виникла (чи може виникнути) конкретна надзвичайна ситуація»;

«уражальний чинник джерела техногенної НС - це складник небезпечної події, що його характеризують фізичні, хімічні чи біологічні дії та прояви, які визначено чи виявлено відповідними параметрами».

Відповідно до вимог ДСТУ 7097: 2009 уражальні чинники (УЧ) джерел техногенних НС класифікують:

за походженням: УЧ прямої дії або первинні (безпосередньо спричинюють виникнення НС); УЧ побічної дії або вторинні (призводять до змін НПС);

за типом дії: УЧ фізичної дії; УЧ хімічної дії; УЧ біологічної дії;

за механізмом дії (і номенклатурою параметрів УЧ):

УЧ фізичної дії: повітряна ударна хвиля (тиск у фронті УХ, ГПа, тривалість фази стиснення, с, імпульс фази стиснення, кг·м/с, швидкість розповсюдження, м/с, радіус ураження, км); хвиля стиснення у ґрунті (швидкість поширення, м/с, максимальний тиск, ГПа, час дії, с, час нарощування тиску до максимального, с, радіус ураження, км); хвиля прориву гідротехнічних споруд (швидкість поширення, м/с, висота Хв.Пр, м, температура води, °C, час існування, с, площа ураження, км2); уламки та осколки (маса, т, швидкість розльоту, м/с, радіус ураження, км); забруднення крім радіоактивного (густина забруднення т/км2, маса забруднювальної речовини, т, швидкість переміщування хмари забрудненого повітря, км/год, площа забруднення км2); екстремальне нагрівання НПС (температура, °C); іонізувальне випромінювання (питома активність радіонуклідів у джерелі випромінювання Бк/кг, поверхнева густина енергії випромінювання, Дж/м2, потужність еквівалентної дози, Зв/с, площа ураження, км2); радіоактивне забруднення (поверхнева активність, Бк/м2, об'ємна активність, Бк/м3, швидкість переміщування хмари забрудненого РР повітря, км/год, площа забруднення, км2);

УЧ хімічної дії: токсична дія НХР (ГДК НХР, мг/м3, клас небезпеки НХР, час прихованого періоду дії, с); хімічне забруднення (стійкість НХР у НПС, хв, агрегатний стан НХР, розчинність НХР, мг/м3, маса, т, густина кг/м3, швидкість переміщування хмари, км/год, площа ураження, км2);

УЧ біологічної дії (при викидах препаратів та патологічних агентів): біологічне зараження (швидкість поширення, км/год, зараження людей збудниками, ос., зараження тварин, голів, зараження рослин, км2, час прихованого періоду, год (діб), площа зараження, км2).

У ДСТУ 4933: 2008 наведено таблицю «Номенклатура параметрів основних уражальних чинників джерел техногенних надзвичайних ситуацій».

2.6 Основні показники джерел надзвичайних ситуацій природного характеру, їх уражальні чинники та характер їхніх дій і проявів

Згідно з положеннями ДСТУ 3891 - 99, ДСТУ 3994: 2000 і ДСТУ 4934: 2008:

природна надзвичайна ситуація -це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене небезпечним природним явищем, що призвело (може призвести) до загибелі і/або ураження людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків та (або) завдати шкоди довкіллю:

джерело природної надзвичайної ситуації - це негативні процеси, що відбуваються при виникненні і розвитку небезпечних природних явищ, внаслідок чого може виникнути конкретна надзвичайна ситуація. Джерелами фізичного походження природних НС можуть стати небезпечні геологічні, метеорологічні, морські і прісноводні явища й такі, що зумовлені пожежами в природних екологічних системах;

уражальний чинник джерела фізичного походження природної НС - це складник небезпечної події природного походження (який характеризують: фізичні і хімічні дії та прояви), вплив якого на людей, матеріальні об'єкти і довкілля може призвести до виникнення природної НС.

Згідно з положеннями ДСТУ 4934: 2008 джерелами фізичного походження геологічних НС (20100) є негативні процеси землетрусів (20110), вивержень грязьових вулканів (20120), зсувів ґрунту (20130), обвалів і осипів (20140), осідань (провалів) земної поверхні (20150), карстових провалів (20160), характерними уражальними чинниками яких є сейсмічний, динамічний, гідродинамічний, електрофізичний, гравітаційний, оптичний, теплофізичний і хімічний.

Джерелами метеорологічних НС (20200) є негативні процеси сильного дощу (20211), великого граду (20212), дуже сильного снігопаду (20213), дуже сильного морозу (20221), дуже сильної спеки (20222), засухи (20223), заморозків (20224), сильного вітру (20231), сильних пилових бур (20232), сильного налипання снігу (20233), сильної ожеледі (20234), снігових заметів (20235), сходу снігових лавин (20236), сильної хуртовини (20237), сильного туману (20238), вітрогонів і вітроломів (20239), характерними уражальними чинниками яких є оптичний, гідродинамічний, гідростатичний, гравітаційний, аеродинамічний, динамічний, теплотехнічний.

Джерелами морських гідрологічних НС (20300) є негативні наслідки сильного (високого) хвилювання моря та на водосховищах (20310), високих або низьких рівнів моря (20320), раннього льодоставу або припаю (20330), загрозливого обледеніння суден (20340), характерними уражальними чинниками яких є гідродинамічний, гідростатичний, динамічний, гідрологічний.

Джерелами прісноводних гідрологічних НС (20400) є негативні наслідки високих рівнів води (водопілля, поводі) - (20410), маловіддя (20420), заторів (20430), селів (20440), низьких рівнів води (20450), раннього льодоставу та появи льоду на судноплавних водоймах і річках (20460), інтенсивного льодоходу (20470), підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення) - (20480), характерними уражальними чинниками яких є гідродинамічний, гідростатичний, гідрологічний, гідрохімічний, динамічний, фізичний.

Джерелами НС, спричинених пожежами в природних екологічних системах (20500) є негативні наслідки лісових пожеж (20510), пожеж степових і хлібних масивів (20520), пожеж на торфовищах (20530), характерними уражальними чинниками яких є теплофізичний, хімічний, оптичний, гравітаційний.

У Додатку 1 до ДСТУ 4934: 2008 наведено номенклатуру уражальних чинників кожного із зазначених вище джерел фізичного походження природних НС, а також характер їх дії та прояву. У Додатку 2 наведено «Перелік об'єктів, що зазнають уражального впливу джерел фізичного походження природних НС і показники уражального впливу джерел природних НС».

3. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об'єктів господарювання щодо визначення їх потенційної небезпеки

3.1 Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки

3.1.1 Основні положення нормативно-правових документів

Постановою КМУ від 11 липня 2002 р. № 956 затверджено нормативно-правовий документ «Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки». Дія цього документа поширюється на всі об'єкти господарювання (ОГ), де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини.

Згідно з положеннями Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» (від 18 січня 2001 р. № 2245 - III):

об'єкт підвищеної небезпеки (ОПН) - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до Закону є реальною загрозою виникнення НС техногенного та природного характеру;