У свою чергу, на нараді по боротьбі з тероризмом (Париж, 30 липня 1996 року) міністри країн «великої вісімки» прийняли документ, у якому заявили про свою рішучість приділяти першочергову увагу боротьбі з тероризмом, зробили огляд нових тенденцій розвитку тероризму у світі. Одна з рекомендацій ставиться до «поліпшення взаємодії між окремими органами й відомствами, які займаються різними аспектами даної проблеми».

Особливої уваги вимагають пошук і розробка методів виявлення й маркування вибухівки й інших засобів, які можуть привести до загибелі або поранення людей. «Вісімка» призивала всі держави взяти під свій контроль неурядові організації (гуманітарної, культурної або соціальної спрямованості), які можуть слугувати прикриттям для терористичної діяльності. Предметом пильної уваги повинні стати новітні засоби комунікації, які терористи використовують для пропаганди власних ідей і спілкування між собою [17].

В окремий пункт виділене прийняття національних законів з метою більше ефективного контролю за виробництвом, торгівлею й експортом зброї й вибухівки.

Документ ставить за обов'язок його країнам, що підписали, відмовитися від будь-якої пасивної або активної підтримки терористів; посилити юридичні засоби переслідування терористичної діяльності; віддавати під суд будь-яку особу, обвинувачувану в здійсненні, підготовці терористичних актів або наданні допомоги в їхньому здійсненні. Рекомендовано всім державам перешкоджати пересуванням груп терористів і їхніх окремих членів і в цих цілях увести більш суворий прикордонний контроль і правила оформлення посвідчень особи й візової документації.

Успіх боротьби з тероризмом прямо залежить від реального оперативного співробітництва між спецслужбами.

Провідні країни світу прийшли до усвідомлення того, що злочинний світ об'єднався набагато раніше, ніж їхні правоохоронні органи. Очевидним стає той факт, що тероризм можна перемогти тільки спільними зусиллями.

Група експертів по транснаціональній організованій злочинності на засіданні в Парижі 12 квітня 1996 року прийняла наступні рекомендації: держави повинні проаналізувати своє законодавство, що стосується карних злочинів, визначити центральний орган, структура якого повинна відповідати завданням швидкої передачі запитів про зроблених і теракти, що готуються. Були засуджені злочинні акти, методи й практика тероризму, виражена рішучість діяти з метою його викорінювання як на двосторонній основі, так і шляхом багатобічного співробітництва.

16 грудня 1997р. резолюцією 52/164 Генеральної Асамблеї прийнята «Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом». У ній були уточнені деякі поняття, наприклад такі, як «вибуховий або інший смертоносний пристрій», «місце суспільного користування», «система суспільного транспорту» і т.д.. [6]

Однією з найважливіших проблем, що вимагає уваги, є вдосконалення міжнародного співробітництва в сфері перекриття фінансових потоків, що направляються на підтримку терористів. Як вказує Уолтер Лакер, головний міф терористів полягає в тому, що вони бідні, голодні й позбавлені людських умов життя. А насправді доходи відомої Організації Звільнення Палестини становлять 150-200 млн. доларів США в рік. Офіційні особи організації одержують 5000 доларів і більше на місяць, мають банківські рахунки у Швейцарії.

Не прагнучи до фінансової вигоди як до кінцевої мети, терористичні організації, проте, мають потребу в грошах для організації й проведення терористичних актів, залучення нових прихильників, забезпечення підтримки на місцях і за кордоном. Тому перекриття шляхів фінансування терористичної діяльності стало важливою проблемою світового співтовариства.

В 1999 р. приймається Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму. У рамках Конвенції були вироблені практичні заходи щодо створення ефективної системи контролю за фінансовими потоками як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівнях. Про пріоритетність даного напрямку міжнародного співробітництва в боротьбі з тероризмом свідчить Резолюція 1373, прийнята Радою Безпеки ООН 28 вересня 2001 року. У ній відзначається, що «всі держави повинні:

а) запобігати й припиняти фінансування терористичних актів;

б) увести кримінальну відповідальність за навмисне надання або збір коштів, будь-якими методами, прямо або побічно, їхніми громадянами або на їхній території з наміром, щоб такі кошти використовувалися - або при усвідомленні того, що вони будуть використані, - для здійснення терористичних актів;

в) невідкладно заблокувати кошти й інші фінансові активи або економічні ресурси осіб, які роблять або намагаються зробити терористичні акти, або беруть участь у здійсненні терористичних актів, або сприяють їхньому здійсненню; організацій, прямо або побічно перебувають у власності або під контролем таких осіб, а також і осіб, і організацій, що діють від імені або за вказівкою таких осіб і організацій, включаючи кошти, отримані або придбані за допомогою власності, прямо або побічно находящейся у володінні або під контролем таких осіб і пов'язаних з ними осіб і організацій;

г) заборонити своїм громадянам або будь-яким особам і організаціям на своїй території надання будь-яких коштів, фінансових активів або економічних ресурсів або фінансових і інших відповідних послуг, прямо або побічно, для використання в інтересах осіб, які роблять або намагаються зробити терористичні акти або сприяють або беруть участь у їхньому здійсненні, організацій, прямо або побічно перебувають у власності або під контролем таких осіб, а також осіб і організацій, що діють від імені або за вказівкою таких осіб» [18].

Більшість країн світу, поряд з дотриманням норм міжнародного права, має своє власне законодавство із проблем боротьби з тероризмом.

Міжнародний тероризм у всіх своїх формах прояву за останні десятиліття перетворився в одну з найнебезпечніших по своїх масштабах, непередбачуваності й наслідкам суспільно-політичних і моральних проблем. Тероризм і екстремізм у будь-яких їхніх проявах загрожують безпеки всього світу, спричиняючи величезні політичні, економічні й моральні втрати, роблять сильний психологічний тиск на значні маси людей, забираючи усе більше й більше життів ні в чому не винних людей. Все це доводить приналежність міжнародного тероризму до глобальних проблем людства.

Висновки

Тероризм являє собою досить складне явище, яке практично не піддається універсальному формулюванню. В різні часи, у різних країнах були та залишаються свої уявлення про тероризм, на яких базуються визначення. Але усі думки співпадають в наступному: тероризм - це особливо важкий різновид злочинів, що несе з собою смерть невинним громадянам, значні матеріальні збитки і т.д.. Міжнародний тероризм є, в свою чергу, особливо небезпечним різновидом даного явища у світових масштабах. З кожним роком він стає все більш загрозливим, оскільки з'являються нові засоби здійснення терористичних актів.

Міжнародна спільнота давно усвідомила необхідність об'єднання зусиль у боротьбі зі спільним ворогом. Саме тому над цим питанням працює багато дослідників в усьому світі. Укладено велику кількість нормативно-правових актів міжнародного характеру з метою запобігання новим терористичним злочинам. Міжнародні організації, серед яких одне з провідних місць посідає ООН, регулярно проводять конференції, присвячені обговоренню актуальних питань та можливих варіантів боротьби з міжнародним тероризмом.

Нажаль, держави не завжди знаходять спільну мову, оскільки кожна з них керується власними уявленнями про національну і міжнародну безпеку, але з кожним роком їх зусилля стають більш консолідованими, а співпраця більш плідною. Саме тому є надії на те, що антитерористична боротьба, основою якої є правове врегулювання основних питань, сприятиме підвищенню рівня безпеки в усьому світі, мирному співіснуванню держав та налагодженню між ними дружніх відносин в усіх сферах життя.

Список використаних джерел та літератури

1. Антипенко Ф. Борьба с современным терроризмом: Международно-правовые подходы: [монография]/ НАН Украины, Ин-т государства и права им. В.М.Корецкого// К.: Юнона.// М. - 2002. - 722 с.

2. Биленчук П.Д. Современный и международный терроризм: сущность, правовая и психологическая основы противодействия// Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - №3. - с.31-38

3. Борьба с терроризмом: Нормат. И междунар. Правовые акты с коммент./ авт. коллект. Бриллиантов и др.// М.: Мир. - 2004. - 518 с.

4. Варфоломеев А.А., Грачев С.И., Колобов А.О. Терроризм и контртерроризм в современном мире: аналит. материалы// М.: Экслит. - 2003. - 479 с.

5. Гармашов І. Класифікація тероризму// Зовнішні справи. - 2007. - №11.- с.41-45

6. Кубієвич С.П. Деякі аспекти підходу організації з безпеки і співробітництва в Європі до боротьби з міжнародним тероризмом// Держава і право. - 2007. - вип.36. - с.540-549

7. Ліпкан В. Проблеми боротьби з міжнародним тероризмом// Підприємництво, господарство і право. -2006. - №12. - с.88-90

8. Ляхов Е.Г. Терроризм и межгосударственные отношения// М. - 1991. - 212 с.

9. Марченко Ю. Правові засади антитерористичної діяльності// Людина і політика. -2004. -№4. - с.133-140

10. Меленьева Н. Размышления о терроре// «Элементы». Евразийское обозрение.- 1996. -№7. - с.17-19

11. Полежаев С. Терроризм и антитеррористические меры// М.: Объед. Ред. МВД России. - 2003. - 158 с.

12. Пузырев Д. Терроризм в современных международных отношениях// Международная экономика и международные отношения. - 2008. -№8. - с.63-67

13. Оксфордская иллюстрированная энциклопедия. В 9 тт. //М.: Всемирная история. - 2000. -Т.4.- С.350

14. Семенюк О. Аналіз сутності тероризму як соціально-політичного явища// Підприємництво, господарство і право. - 2008. - №4. - с.147-151

15. Терроризм: Борьба и проблемы противодействия: Учебное пособие для юрид. вузов// М.: ЮНИТИ - ДАНА: Закон и право. - 2004. - 592 с.

16. Терроризм. Правовые аспекты борьбы// М.:ЭКСМО. -2005. - 503 с.

17. Барышников Д.Н. Международный терроризм в условиях глобализации. - http://anthropology.ru/ru/texts/barishnikov/terror.html

18. Ланцов С.А. Проблема терроризма в международных отношениях: правовые и политические аспекты. - http://anthropology.ru/ru/texts/lantzov/terror.html

19. Сурмава Л.Р. Принципы правового регулирования международного cотрудничества в области борьбы с терроризмом. - http://anthropology.ru/ru/texts/surmava/georgia_28.html