Міністерство фінансів України як суб’єкт бюджетних відносин

- здійснює державні внутрішні та зовнішні запозичення у межах, визначених законом про Державний бюджет України;

- забезпечує регулювання міжбюджетних відносин між державним та місцевими бюджетами;

- встановлює форми зведених показників за мережею, штатними розписами і контингентами установ та одержувачів бюджетних коштів;

- забезпечує розроблення методики визначення міжбюджетних трансфертів;

- затверджує форми звітності про виконання місцевих бюджетів;

- запроваджує програмно-цільовий метод складання і виконання місцевих бюджетів та середньострокове бюджетне планування на місцевому рівні;

- приймає рішення щодо безспірного вилучення коштів із місцевих бюджетів до державного бюджету;

- погоджує залучення на поворотній основі коштів єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам;

- затверджує порядок отримання і погашення позик на покриття тимчасових касових розривів, що виникають за загальним фондом та бюджетом розвитку місцевих бюджетів, у фінансових установах;

- затверджує форми вимоги про повернення використаної не за цільовим призначенням суми субвенції та інформації про встановлення фактів нецільового використання субвенції;

- укладає з суб'єктами господарювання - резидентами договори про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання Кабінетом Міністрів України гарантійних зобов'язань;

- погоджує кошториси і штатні розписи Секретаріату Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та обласних, Севастопольської міської та Київської міської державних адміністрацій;

- погоджує в установленому порядку типові штати бюджетних установ;

- готує за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади експертні висновки до законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету (з обов'язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, і пропозиції щодо їх розгляду [3]

Як видно, саме Мінфін грає провідну роль у бюджетних відносинах загалом та бюджетному процесі зокрема. Мінфін, як центральний орган виконавчої влади, виступає провідником бюджетної політики держави в цілому та конкретно урядової політики у площині планування та розробки проекту закону про Державний бюджет, виконання закону, контролю за його виконанням та звітування про його виконання.

Щодо поняття бюджетних відносин, то загалом їх можна визначити як суспільні відносини, врегульовані бюджетно-правовими нормами і пов'язані з формуванням, розподілом та витрачанням ресурсів бюджетної системи країни [16].

Натомість визначення бюджетного процесу безпосередньо та конкретно розкрито у пункті 10 частини 1 статті 2 Бюджетного Кодексу України:

Бюджетний процес - регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства[2].

Окрім юридичного поняття бюджетного процесу, визначеного в національному законодавстві (в Бюджетному Кодексі України), в юридичній літературі поняття бюджетного процесу науковці розкривають та розтлумачують ширше та детальніше, а також виокремлюють окремо риси і завдання бюджетного процесу, що в принципі є дуже важливим для розуміння суті та природи бюджетного процесу. По суті бюджетний процес являє собою сукупність дій уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, уповноважених на основі відповідних норм бюджетного права складати, розглядати, затверджувати та виконувати бюджет (як Державний бюджет, так і місцевий), окрім того, складати, розглядати й затверджувати звіт про його виконання. Серед основних рис бюджетного процесу необхідно виділити:

1) визначення складу учасників тієї чи іншої діяльності;

2) перелік видів необхідних дій та їх обов'язкову послідовність;

3) передбачення організаційної форми кожної дії;

4) визначення обов'язкового порядку прийняття рішень [12, ст. 42]

Завданнями бюджетного процесу в науковій літературі визначаються:

· максимальне виявлення всіх матеріальних і фінансових резервів із метою створення збалансованого ринку;

· визначення доходів бюджету за окремими податками та іншими обов'язковими платежами, а також загального обсягу відповідно до прогнозів і цільових програм соціально-економічного розвитку;

· узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації, спрямованої на подолання інфляційних тенденцій у економіці та забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

· здійснення бюджетного регулювання з метою збалансування бюджетів різного рівня шляхом перерозподілу джерел доходів держави між ними та сферою господарства, економічними регіонами;

· скорочення й ліквідація бюджетного дефіциту за рахунок економічно виправданих джерел;

· посилення контролю фінансової діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб [12, ст..42-43]

У статті 16 Бюджетного Кодексу України стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього [2]

У тій же статті зазначається, що на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

Варто відзначити - усі стадії бюджетного процесу взаємопов'язані. Бюджетний процес триває протягом трьох років: складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження відбуваються у рік, що передує плановому; виконання бюджету (бюджетний період) - триває один рік; складання звіту про виконання бюджету і його затвердження - протягом наступного року після стадії виконання (бюджетного періоду). Відповідні стадії бюджетного процесу відбуваються послідовно, і цей порядок не може бути яким-небудь чином змінений. На кожній стадії бюджетного процесу вирішуються питання, які не можуть бути вирішені в інший час, за інших умов [12, ст. 129].

Участь Мінфін у стадіях бюджетного процесу буде нами розглянуте нижче, за окремими стадіями.

Участь Міністерства фінансів України у складанні проекту Державного бюджету

У главі 6 Бюджетного Кодексу України (Складання проекту Державного бюджету України) чітко визначені місце та повноваження Мінфіну, як центрального органу, що здійснює державну політику у бюджетній сфері, на стадії розробки проекту Державного бюджету. Про це зазначено, зокрема, у статті 32 (Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України) в:

Частині 2: «Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди» та Частині 3: «Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди та аналізу виконання бюджету у попередніх та поточному бюджетних періодах визначає загальний рівень доходів, видатків і кредитування бюджету та дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання проекту Державного бюджету України та індикативних прогнозних показників Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди» [2]

Щодо визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період (ст. 33), то в частині 1 зазначено: «Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє відповідно до визначених у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України пріоритетів бюджетної політики проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період та до 20 березня року, що передує плановому, подає його на розгляд до Кабінету Міністрів України» [2]. Особлива увага в цих напрямах зазвичай приділяється основним завданням бюджетної політики та пріоритетним завданням податкової політики, завдяки виконанню яких буде наповнена доходна частина бюджету та будуть завчасно реалізовані пріоритетні державно-цільові програми.

Окрім того, задля процедури складання та аналізу бюджетних запитів, Мінфін здійснює розробку інструкції з підготовки бюджетних запитів. Про це прямо зазначається у ст. 34: «Для підготовки проекту Державного бюджету України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів у терміни, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики» [2].

Бюджетний запит являє документ, підготовлений головними розпорядники бюджетних коштів, що містить в собі пропозиції з відповідним обґрунтуванням обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності розпорядника на наступні бюджетні періоди [2]. Бюджетний запит виконує величезну роль для забезпечення якісної та своєчасної підготовки проекту Державного бюджету.

У статті 36 міститься порядок розробки та проектування Державного бюджету на підставі аналізу бюджетних запитів:

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, на предмет його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу, у тому числі на підставі звітів про виконання паспортів бюджетних програм, висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, член Кабінету Міністрів України, відповідальний за формування та реалізацію державної бюджетної політики, або особа, яка виконує його обов'язки, приймає рішення про включення бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.

2. На основі аналізу бюджетних запитів, що подаються відповідно до статті 35 цього Кодексу, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, готує проект закону про Державний бюджет України.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, під час підготовки проекту Державного бюджету України розглядає та вживає заходів для усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних коштів. Якщо узгодження не досягнуто, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, додає свій висновок з неузгоджених питань до зазначеного проекту, який подається Кабінету Міністрів України [2]