е) підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації наказ: інструкція адміністрації, статут, положення та ін. 2. акти колишнього Президента СРСР, Ради Міністрів СРСР з питань, що не врегульовані, і не суперечать законам України. 3. акти Автономної Республіки Крим. Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим. 4. Міжнародні договори, укладені і ратифіковані Верховною Радою України згідно із Законом України "Про міжнародні договори України" вiд 29.06.2004 р. Міжнародний договір - угода двох або кількох держав про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків у різних відносинах між ними. Як основне юридичне джерело сучасного міжнародного права міжнародний-правовий акт може мати різні форми і назви: договір, угода, пакт, конвенція, трактат, протокол, обмін нотами, заключний акт та ін. 5. Інші підзаконні нормативні акти: - акти Всеукраїнського і місцевих (локальних) референдумів; - рішення окремих громадських об'єднань, уповноважених державою (делеговане законодавство); - рішення трудових колективів (зборів і рад трудового колективу); - протести органів прокуратури з приводу незаконності нормативних актів, якщо ними припиняється дія таких актів [18, 43].  РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМИ ПРАВА І НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТУ норма право акт припис Нормативно-правові акти переважно містять значну кількість правових норм, які так або інакше пов'язані із предметом правового регулювання цього акта[8, 213], тому співвідношення норм права і нормативно-правових актів найкраще розкривається через способи викладення норм права у нормативно-правових приписах і статтях нормативно-правових актів. Способи викладення норм права у приписах, розташованих в статтях нормативно-правових актів, можна класифікувати залежно від: 1) повноти викладу (ступеня визначеності); 2) рівня узагальнення [3, 292]. Способи викладення норм права у приписах, розташованих в статтях нормативно-правових актів залежно від повноти: 1) повний (прямий, визначений) - у статті викладено припис, в якому є всі елементи норми права (гіпотеза, диспозиція, санкція) без відсилань до інших статей. Наприклад, у ст. 99 Житлового кодексу України зазначені всі елементи: "У разі припинення дії договору наймання житлового приміщення (одночасно припиняється дія договору піднаймання), піднаймач і члени його сім'ї (а також тимчасові мешканці) зобов'язані негайно звільнити займане приміщення. У разі відмовлення, вони підлягають виселенню в судовому порядку, а з будинків, що загрожують обвалом, - в адміністративному порядку"; 2) відсильний (посилальний) - у статті викладено припис, в якому містяться не всі елементи норми права, для їх заповнення є відсилання до інших статей цього акта, де містяться недостатні відомості. Наприклад, ст. 138 "Оголошення розшуку обвинувачуваного" Кримінально-процесуального кодексу України проголошує: "Коли місце перебування особи, щодо якої винесена постанова про притягнення її в справі як обвинуваченого, не встановлене, слідчий оголошує її розшук. При наявності підстав, передбачених у статті 155 цього Кодексу, слідчий може обрати щодо обвинуваченого, який розшукується, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою"; 3) бланкетний - у статті викладено припис, в якому є відсилання не до якоїсь статті даного закону, а до іншого нормативного акта (вищої чи нижчої юридичної сили) або до міжнародного акта, який ратифікований парламентом. Така стаття є "бланком", що заповнюється приписом конкретного закону чи іншого джерела (форми) права. Наприклад, у п. 6 ст. 32 Цивільного кодексу України записано, що порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому випадку здійснюється відсилання до іншого конкретного нормативного акта. Способи викладення норм права у приписах статей нормативно-правових актів залежно від рівня узагальнення:

1. абстрактний - зміст норми (ознаки фактичних обставин, дій, явищ)розкривається у приписах статей загальними, абстрактними, не індивідуалізованими поняттями, через родові особливості (характерний для романо-германського типу (сім'ї) правових систем). Абстрактний спосіб викладення норм права свідчить про більш високий рівень юридичної техніки і має тенденцію до розширення сфери застосування;

2. казуальний - зміст норми (фактичні обставини, дії, явища, їх види) розкривається у приписах статей індивідуалізованими поняттями через певні факти, конкретні випадки (казуси), ознаки та ін. з широким застосуванням прийому переліків. Це призводить до громіздкості й утруднює використання (характерний для англо-американського типу (сім'ї) правових систем). Казуальний (детальний) спосіб може використовуватися обмежено в інших правових системах, зазвичай разом із абстрактним (максимально узагальнювальним) способом [3, 293].

Можливі такі варіанти співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта:

в одній статті міститься одна норма права. Приклад -- ст.432 Кримінального кодексу України "Мародерство": "Викрадання на полі битви речей, що знаходяться при убитих або поранених (мародерство), -- карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років". Стаття містить: гіпотезу -- поле битви і майно, що знаходиться при убитих і поранених; диспозицію -- заборону викрадання речей; санкцію -- міру відповідальності за це діяння;