Обшук та його правове обґрунтування

Обшук транспортних засобів передбачає примусове обстеження будь-якого транспортного засобу, який є у приватному володінні громадянина (мотоцикл, автомобіль, яхта, особистий літак). Такий обшук має певну специфіку залежно від виду обшуку та особливостей транспортного засобу. Обшук транспортних засобів - це відносно новий вид обшуку у практиці органів розслідування.

Обстеження транспортних засобів повинно мати свою черговість і послідовність. Так, обшук легкового автомобіля доцільно розпочинати з багажника і закінчувати мотором. У багажнику перевіряються сумка з інструментом, запасне колесо, інші предмети. У салоні знімаються килими, настили, чохли. Перевіряються місця між сидіннями і спинками, досліджується торпеда, знімається автомагнітола.

Механізми і деталі, що розташовані в автомобілі, під днищем, бажано дослідити на «ямі». Оглядається автомобіль й під капотом. Обшук автотранспортних засобів доцільно проводити за участю фахівця автотехніка.

Таким чином, об'єктом обшуку може бути практично будь-яке місце, що знаходиться у кого-небудь в розпорядженні (власності), або особа, якщо є достатні підстави вважати, що у цьому місці чи у даної особи можуть бути знаряддя злочину, предмети та цінності, які мають значення для справи.

4. Особливості підготовки до обшуку

Підготовка до обшуку являє собою один з елементів тактики цієї слідчої дії і включає:

- прийняття рішення про проведення обшуку;

- вивчення матеріалів справи;

- збирання орієнтуючих відомостей про місце проведення обшуку;

- збирання відомостей про підозрювану особу;

- комплектування та інструктаж оперативної групи;

- підготовка спеціальних технічних засобів;

- складання плану обшуку.

Прийняття рішення про проведення обшуку. Для прийняття рішення про проведення обшуку необхідні підстави - фактичні і процесуальні. Фактичні підстави обшуку - це наявність даних, що дозволяють припускати, що в тому чи іншому місці, у тієї чи іншої особи є предмети, що мають значення для справи. Наявність таких даних (отриманих з процесуальних або непроцесуальних джерел) є необхідним, оскільки обшук за необґрунтованого припущенням неприпустимий. Однак до цих даних не може пред'являтися вимога повної достовірності, вони можуть бути приблизні.

Процесуальні підстави обшуку - це постанова слідчого, а для обшуку житла - судове рішення. У постанові повинно бути зазначено, які саме предмети підлягають обшуку.

Вивчення матеріалів справи. Аналіз матеріалів справи припускає вивчення даних, що містяться в протоколах різних слідчих дій (огляд місця події, допитів, очних ставок та інше). Слідчий має звернути увагу на дані, що стосується обстановки злочину, знарядь та засобів його вчинення, особливості злочинної події.

Збирання орієнтуючих відомостей. При підготовці до обшуку слідчий повинен визначити:

- де він буде проводити обшук;

- що необхідно відшукати за допомогою обшуку;

- коли слід провести обшук, щоб досягти бажаного результату;

- склад учасників обшуку, їх обов'язки;

- орієнтовно визначити тактику обшуку, у тому числі вирішити питання про понятих, способи проникнення в приміщення, про використання технічних засобів для виявлення і фіксації схованок, про допомогу фахівців;

- де слід зосередити вилучені речі, чи може виникнути необхідність у накладення арешту на майно, як забезпечити його збереження.

Збирання відомостей про обшукувану особу. При збиранні орієнтуючих даних особлива увага повинна приділятися особистості обшукуваного. При підготовці до обшуку у справах про великі замасковані розкрадання, фальшуванні грошей, спекуляції, крадіжки, розбійні напади, замаскованих вбивствах, валютні операції, контрабанді необхідно скласти уявлення про деякі психологічні риси обшукуваного, його схильності, професійні навички, спосіб життя, про його рідних, близьких, знайомих. Така орієнтація дозволить обрати правильну тактику обшуку, передбачити спосіб приховування потрібних речей.

Взагалі, дані про обшукувану особу поділяють на такі групи ознак:

1) соціально - демографічні (соціальний стан, освіта, професія, стаж роботи, родинний стан, склад сім'ї, дані про членів сім'ї, матеріальне становище, найближче оточення);

2) соціально - біологічні (стать, вік, стан здоров'я, фізичні вади);

3) етико - психологічні (моральні погляди, прагнення, життєві очікування, рівень розумового розвитку, життєвий досвід);

Комплектування та інструктаж оперативної групи. До початку обшуку керівник групи проводить інструктаж і розподіляє обов'язки між її учасниками. При цьому визначаються: мета обшуку, місце і час його проведення, способи охорони приміщення, підозрюваного і членів його сім'ї, способи зв'язку між учасниками обшуку, порядок інформування керівника групи про поведінку обшукуваного і підозрілих дії з його боку (спроби знищити що-небудь, встановити зв'язок з ким-небудь), порядок використання телефону, а також порядок взаємодії учасників на випадок втечі обшукуваного або надання ним опору. Поняті при інструктажі не присутні, їх процесуальні обов'язки роз'яснюються їм на місці, безпосередньо перед початком обшуку. При необхідності керівник групи завчасно готує технічні засоби і консультується з фахівцями щодо їх використання.

Підготовка спеціальних технічних засобів. В якості пошукових засобів можуть бути використані рентгенівські установки, металошукачі, щупи, магнітні шукачі, багри, «кішки», мотузки, відра, лопати та інші підсобні засоби. Крім перерахованих пошукових технічних засобів слідчий повинен мати у своєму розпорядженні технічні засоби для здійснення вимірювань, зважування, візуального спостереження (лупа), а при необхідності і для вилучення мікрочастинок (щітка-пилосос). Слід також мати технічні засоби фіксації ходу та результатів обшуків: фотоапаратуру, освітлювачі. Кінозйомку доцільно застосовувати лише у виняткових випадках, коли потрібно продемонструвати масштаби обшуку, особливу цінність що вилучається, виявлення схованок, участь у цьому обшукуваного. Можливо також застосування звукозапису.

Складання плану обшуку. Доцільно складати розгорнутий план обшуку. У плані має бути дано обґрунтування необхідності обшуку, вказані цілі, час і місце його проведення, склад оперативної групи, завдання кожного учасника, послідовність дій, орієнтовно склад і кількість понятих.

5. Психологічні основи обшуку

Діям слідчого по виявленню захованого завжди передують дії особи, яка сховала той чи інший об'єкт. Відповідно до цього, для того щоб відшукати заховане, слідчому треба здійснити два види діяльності: здійснити мислиннєве рішення поставленої задачі знаходження певних об'єктів, для чого треба розкрити можливі розумові процеси і послідовність дій дії особи, що ховала; зробити самому дії щодо відшукання та виявлення захованого. Побудова уявної моделі дій обшукуваного з приховування цінностей є обов'язковим елементом у підготовці до процесу обшуку. Для цього потрібно користуватися методом рефлексії - поставити себе на місце обшукуваного (врахувавши його професію, характер і звички, освіта, інтереси і т.д.).

Для вирішення цього завдання слідчому дуже важливо знати ті шляхи, по яким проходила розумова діяльність обшукуваного при вирішенні ним питання про спосіб і місце приховування об'єкта. Як правило, будь-яка людина вирішує питання про приховування об'єкта з урахуванням наявних практичних можливостей для цього, особливостей об'єкта, своїх професійних знань, і, нарешті, своїх конкретних психічних особливостей. З викладеного вже зрозуміло, наскільки важливим є попереднє вивчення особистості людини, що підлягає обшуку, всіх умов її життя. Зібрані відомості в значній мірі підвищать можливість рефлексивного мислення - виявлення способів пошуку прихованих об'єктів. Невизначеність шляхів пошуку необхідного об'єкта стає меншою і попередніми отриманням інформації про будівлю, площі, на якій він імовірно захований, знанням особливостей об'єкта, умов потрапляння цього об'єкта до обшукували, ставлення обшукуваного до цього об'єкта.

На цій основі вже більш ґрунтовно здійснюється прогнозування розумових процесів особи, що приховала об'єкт - визначення можливої послідовності рішення їм розумових задач. Розгадуючи розумові процеси обшукуваного при виборі ним способу та методу приховування цінностей, слідчий враховує не тільки його спеціальні інтереси, психічні особливості, але і його дії, здійснені до проведення обшуку. З цією метою з'ясовується, які місця він найчастіше відвідував, які предмети він здавав в ремонт і т.д. Суттєву допомогу слідчому можуть надати відомості про зміну способу життя, деталей цього способу життя (наприклад, заколотив одні двері і став користуватися іншим ходом.). При підготовці схованок, сховищ в деяких випадках злочинці враховують цілий ряд факторів психологічного характеру. До них можна віднести наступні:

- розрахунок на появу фактора втоми і автоматизму. Так, шуканий документ часто кладуть до книги, що знаходиться в середині книжкової полиці. Розрахунок при цьому базується на тому, що книги будуть оглядати з того чи іншого краю полиці, а до середини полки вже з'явиться автоматизм, стомлення, за яких слідчий не буде уважно перегортати кожну сторінку;

- розрахунок на гидливість (закапують предмети на гній, сміття і т. п.);

- розрахунок на прояв такту та інших шляхетних спонукань з боку слідчого (приховування об'єктів до ліжка маленької дитини, до ліжка тяжкохворого, в могилі родичів і т.д.);

- навмисна недбалість приховування предмета (залишення його на виду);

- відволікання уваги виготовленням схованок-двійників, сподіваючись, що слідчий, виявивши перший порожній тайник, не буде оглядати інші;

- розрахунок на організацію конфлікту під час обшуку з метою відвернення уваги для переховування шуканого об'єкта;

- розрахунок на організацію спокійної обстановки з уважним і поважним ставленням до слідчого в розрахунку на те, що він розслабившись буде шукати менш уважно;

- добровільна видача одного або декілька об'єктів в розрахунку на те, що слідчий припинить пошуки і не знайде інших більш важливих;

- відволікання уваги слідчого сторонніми розмовами, різними проханнями, скаргами на своє здоров'я, ходіння по квартирі під виглядом якої-небудь термінової необхідності;

Попередній збір усієї перерахованої інформації, ретельний аналіз її дозволяє слідчому успішно вирішити першу частину завдання з виробництва обшуку - подумки розгадати дії обшукуваного.

При підготовці обшуку треба завжди враховувати всі завдання, які може вирішити ця слідча дія. Обшук дає можливість не тільки відшукати прихований об'єкт, але й отримати інформацію про спосіб життя обшукуваного, про його відношення з іншими особами і т.д. Глибоке вивчення всієї обстановки, всіх навколишніх предметів, листування, фотознімків, що знаходяться в квартирі обшукуваного, дає виключно багатий матеріал про його звички, уподобання, поведінці, звичному спілкуванні.