Важливе місце серед системи слідчих дій займають обшук і виїмка, регламентація проведення яких закріплена в главі 16 КПК України. Обшук - це слідча дія, яка проводиться тоді, коли слідчий має достатні підстави вважати, що знаряддя вчинення злочину, речі і цінності, набуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, що мають значення для встановлення істини у справі, заховані в певному приміщенні або місці чи у якої-небудь особи, а також коли він має достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці переховується особа, яка вчинила злочин (ст. 177 КПК), або там знаходиться труп. Під достатніми підставами для проведення обшуку розуміються відомості, що містяться в показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, в протоколах слідчих дій (наприклад, у протоколі огляду місця події), заявах громадян, а також одержані в ході оперативно-розшукової діяльності. Виїмка як самостійна слідча дія проводиться в тих випадках, коли слідчий має точні дані про те, що предмети або документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи або в певному місці (ч. 1 ст. 178 КПК). Обшук та виїмка є засобами збирання нових доказів та перевірки тих, що вже є в провадженні слідчого. Основна відмінність між обшуком і виїмкою полягає в тому, що при обшуку предмети і документи розшукуються і вилучаються, а при виїмці тільки вилучаються. До того ж обшук може проводитись і щодо предметів, які точно не відомі слідчому, а виїмка - тільки щодо точно відомих слідчому предметів і документів, які знаходяться у певної особи або в конкретному місці. За своїм об'єктом обшук поділяється на три види: обшук приміщення (жилих будинків, квартир; службових і виробничих приміщень підприємств, установ, організацій; комор, сараїв, погребів та інших сховищ), обшук місцевості (саду, городу, подвір'я, ділянок лісу, поля тощо) та обшук особи (особистий обшук). Кримінально-процесуальному законодавству відомі такі види виїмки: 1. виїмка предметів і документів; 2. виїмка поштово-телеграфної кореспонденції; 3. виїмка документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю. При певних, передбачених нині чинним законом умовах проведення обшуку можливе: а) без санкції прокурора; б) без постанови слідчого. Процесуальний порядок обшуку: 1) слідчий складає постанову про проведення обшуку; 2) отримує санкцію прокурора, а за необхідності провести обшук житла чи іншого володіння особи - за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства. Суддя виносить постанову про проведення обшуку або про відмову в ньому, після розгляду подання і матеріалів справи. У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а також у тих, де проживають члени дипломатичних представництв та їх сім'ї, які користуються правом дипломатичної недоторканності, обшук можна провадити лише за згодою дипломатичного представника. Про таку згоду роблять запит через Міністерство закордонних справ України; 3) після отримання слідчим санкції прокурора чи постанови судді про проведення обшуку та згоди дипломатичних представників проводять безпосередньо сам обшук; 4) перед обшуком слідчий пред'являє постанову особам, що займають приміщення, пропонує їм видати зазначені в постанові документи або предмети, а також вказати місце, де переховується злочинець. У разі відмови виконати його вимоги слідчий провадить обшук у примусовому порядку; 5) учасникам обшуку (обшукуваним, понятим, відповідним представникам) пояснюється право бути присутніми при всіх слідчих діях, робити з приводу них заяви, які підлягають занесенню до протоколу; 6) слідчий провадить пошукові дії; 7) вилучені документи і предмети слідчий пред'являє понятим та іншим присутнім особам і фіксує в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього описі, зазначаючи їх назву, кількість, міру, вагу, матеріал, з якого їх виготовлено, та індивідуальні ознаки. У необхідних випадках вилучені предмети і документи на місці обшуку упаковують і опечатують; 8) слідчий складає протокол обшуку у двох примірниках. До нього заносять усі заяви і зауваження осіб, присутніх під час обшуку, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводили обшук, та запрошені особи, що були присутні. Другий примірник протоколу обшуку, а також другий примірник опису вручають особі, в якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або представникові житлово-експлуатаційної організації чи органу місцевого самоврядування. При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу та опису вручають представникові юридичної особи. Якщо протокол містить зауваження на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством. Більшість правил провадження обшуку застосовуються до виїмки. Обшук, виїмка провадяться як невідкладні слідчі дії, що належать до числа складних з психологічного погляду слідчих дій, оскільки провадяться, як-правило, в умовах конфліктної ситуації; коли обшукувані чинять протистояння у виявленні та вилученні об'єктів, що розшукують. При провадженні зазначених слідчих дій потрібно чітко дотримуватися норм закону, не виходити за його межі, адже їх провадження пов'язане з обмеженням конституційних прав громадян.

Література

1. Конституція України

2. Кримінально - виконавчий кодекс України 2008 року.

3. Криміналістика: Підручник/ Кол. авт.: В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. - 4 - е вид., перероб. і доп. - Х.: Право, 2008. - 464 с.