1) у суді першої інстанції. Згідно з ст.255 КПК після призначення справи до судового розгляду суддя повинен забезпечити прокурору, підсудному, його захиснику, потерпілому, цивільному позивачу і їх представникам, коли вони про це заявлять клопотання, можливість ознайомлення з матеріалами справи, а цивільному відповідачу і його представнику - з матеріалами, що стосуються цивільного позову. Зазначені особи мають право робити з матеріалів необхідні виписки. Крім того, якщо в судове засідання не з'явилися прокурор або захисник і їх було замінено іншим прокурором або захисником, то, якщо вони вперше вступають у справу, суд зобов'язаний надати їм час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні (ч.2 ст.289 КПК); 2) в апеляційному провадженні - після проголошення вироку чи оголошення іншого рішення суду першої інстанції, упродовж строку, встановленого законом на апеляційне оскарження. Протягом цього строку справа ніким не може бути витребувана із суду, а суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами справи (ч.4 ст.349 КПК); 3) у касаційному провадженні. Особам, які вправі подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги (ч.5 ст.384 КПК).

Передбачена чинним КПК України можливість одних і тих самих учасників процесу чотири рази ознайомлюватися з усіма матеріалами кримінальної справи викликає обґрунтовану, на наш погляд, критику в процесуальній літературі. Зокрема, В.Т. Маляренко зазначає: "Сліпо виконуючи догмати про права людини, фактично втрачаємо здоровий глузд. з урахуванням нинішніх технічних можливостей достатньо вручити обвинуваченому копію матеріалів, зібраних під час досудового слідства, або ознайомити його з ними, а в подальшому надавати право ознайомитися лише з новими матеріалами. Це ніяким чином не обмежить право на захист особою своїх інтересів, але зумовить більш ґрунтовне вивчення справи при виконанні вимог ст. 218 КПК, зекономить час, сили, кошти" (9, с. 269). Підтримуючи загалом цю пропозицію щодо обвинуваченого та його захисника, вважаємо доцільним поширити її й на інших учасників кримінального процесу - потерпілого і його представника, цивільного позивача і цивільного відповідача, їх представників, тим більше, що за ст. 217, 218 чинного КПК України слідчий при ознайомленні всіх їх з матеріалами закінченого досудового слідства зобов'язаний вручити їм копію опису матеріалів справи, які були надані для ознайомлення,а отже з продовженого опису матеріалів справи буде видно, які з них з'явилися у справі після такого ознайомлення. Це буде сприяти і забезпеченню розумності загального строку провадження у справі.

Для прийняття законних і обгрунтованих процесуальних рішень у справі особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею(суддями)має значення не лише їх обов'язок роз'яснити учасникам процесу їх право на ознайомлення з матеріалами справи та забезпечити можливість для його реалізації, але й їх обов'язок у випадках, передбачених законом, самим ретельно ознайомитися з матеріалами справи.

Особа, яка провадить дізнання, і слідчий перед прийняттям рішення про проведення конкретної слідчої чи іншої процесуальної дії, проміжного чи підсумкового процесуального рішення у справі також мають ознайомитися з відповідними матеріалами справи, які необхідні для вирішення питання про проведення конкретної слідчої чи іншої процесуальної дії (про проведення обшуку, виїмки, призначення експертизи тощо), для прийняття проміжного чи підсумкового процесуального рішення (наприклад, постанови про притягнення особи як обвинуваченого, про закриття справи, обвинувального висновку, постанови про передачу справи в суд для вирішення питання про звільнення особи (обвинуваченого) від кримінальної відповідальності чи про застосування примусового заходу медичного характеру (ст. 711-1, 212, 214, 223 КПК).

Слідчий виносить постанову про притягнення особи як обвинуваченого, вивчивши зібрані матеріали справи і дійшовши висновку, що в них є достатньо доказів, які викривають особу у вчиненні злочину (ст. 131 КПК), а, закінчивши досудове слідство, вивчивши матеріали справи, систематизувавши їх, визнавши зібрані докази достатніми для складання обвинувального висновку, повідомляє про це потерпілого, його представника, цивільного позивача і цивільного відповідача або їх представників, обвинуваченого, його захисника, роз'яснює їм право на ознайомлення з усіма матеріалами справи.

Начальник органу дізнання і начальник слідчого відділу здійснюють відомчий контроль за своєчасністю відповідних дій особи, що провадить дізнання, і слідчого з розкриття злочинів і мають право ознайомитися з матеріалами справи і давати вказівки цій особі і слідчому для забезпечення найбільш повного, всебічного і об'єктивного провадження досудового розслідування^. 114-1 КПК).

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів органами досудового розслідування (ст. 227 КПК), має право у ході досудового слідства і після його закінчення у будь-якій з його форм (ст. 7-11-1, 212 КПК) знайомитися з матеріалами справи і давати слідчому вказівки щодо проведення додаткових слідчих та інших процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень, скасовувати незаконні рішення слідчого тощо, а в порядку надання міжнародної правової допомоги доручає органам дізнання та досудового слідства виконання запиту(доручення) компетентного органу іноземної держави про таку допомогу і перевіряє повноту і законність проведення слідчих та інших процесуальних дій. У разі оскарження постанови слідчого про закриття справи прокурор знайомиться зі справою і не пізніше 30 днів з дня надходження скарги скасовує постанову про закриття справи і відновлює досудове слідство або залишає скаргу без задоволення, про що повідомляє особі, яка подала скаргу (ч.4 ст.215 КПК). З матеріалами справ, які надійшли до нього від органів досудового слідства з обвинувальним висновком чи постановою про направлення справи в суд для вирішення питання про застосування примусового заходу медичного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності, прокурор має ознайомитися протягом не більше п'яти днів і дати їм належне спрямування (ст. 233 КПК).

Прокурор також має ознайомитися з матеріалами справи перш ніж дати згоду на подання слідчого до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, на обшук чи виїмку в житлі чи іншому володінні особи, поміщення обвинуваченого на стаціонарне судово-медичне чи судово-психіатричне обстеження, накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв'язку, при продовженні строку досудового слідства, при дачі санкції (згоди) на інші рішення слідчого, а також у зв'язку з затвердженням обвинувального висновку чи постанови про направлення справи в суд для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру чи про звільнення від кримінальної відповідальності (ч.2 ст.165-ч.1 ст.165-3, ч.5 ст.177, ч.4 ст.178, ч.2 ст.187, ст. 205 КПК). У судових стадіях процесу прокурор має право нарівні з іншими учасниками процесу ознайомитися з матеріалами справи.

Слідчий кожного разу для вирішення питань, які виникають у справі, має ще раз вивчити матеріалами справи, оцінити їх і прийняти рішення, зокрема: про притягнення особи як обвинуваченого, про закриття кримінальної справи, про направлення справи в суд для вирішення питання про звільнення особи (обвинуваченого) від кримінальної відповідальності чи застосування примусових заходів медичного характеру, про закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку (ст. 131, ст. 7 - 11-1, 212 КПК).

Зазначимо при цьому, що КПК України передбачає, що у разі закінчення досудового слідства постановою про направлення справи в суд для вирішення питання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності, неповнолітньому обвинуваченому, його захиснику пред'являються для ознайомлення всі матеріали справи. З дозволу слідчого при оголошенні про закінчення досудового слідства і при пред'явленні матеріалів може бути присутній і законний представник (ст. 9, 440 КПК).

Для закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку слідчий має сам ретельно ознайомитися із зібраними матеріалами справи, оцінити докази і дійти висновку, що є підстави для визнання досудового слідства закінченим і направлення справи в суд через прокурора для розгляду справи по суті.

Проте він зобов'язаний виконати при цьому низку вже згаданих процесуальних дій, пов'язаних із забезпеченням права учасників процесу на ознайомлення з усіма матеріалами закінченого досудового слідства, - щоб одночасно перевірити свій висновок, що досудове слідство проведено всебічно, повно і об'єктивно і винність обвинуваченого зібраними доказами доведено, є підстави для складання обвинувального висновку, на основі якого буде розглядатися справа в суді. Але законодавець передбачив процедуру закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку, яка забезпечує можливість оцінки результату проведеного досудового слідства учасниками процесу, які належать до сторін обвинувачення і захисту, а слідчому з врахуванням їх висновку, клопотань остаточно вирішити питання :

1) про форму закінчення досудового слідства;

2) про проведення необхідних додаткових слідчих дій;

3) про зміну обвинувачення.

Суд (судді), з одного боку, має і сам ознайомитися з матеріалами справи, яка підлягає розгляду на будь-якій судовій стадії процесу, а з іншого, зобов'язаний надати учасникам процесу можливість (у визначених законом рамках) ознайомитися з матеріалами справи. Це дозволяє учасникам процесу брати активну участь у дослідженні доказів і відстоюванні своїх прав та законних інтересів, а суду забезпечити всебічне, повне і об'єктивне дослідження доказів і прийняття законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

Суддя, здійснюючи свої повноваження на стадії досудового розслідування, пов'язані із прийняттям рішень про взяття підозрюваного чи обвинуваченого під варту або про застосування інших заходів процесуального примусу, які обмежують конституційні права особи (обшук чи виїмку в житлі або іншому володінні особи, зняття інформації з каналів зв'язку тощо), розглядом скарг на дії і рішення органу дізнання, слідчого, прокурора також ознайомлюється з матеріалами кримінальної справи. При цьому у законі наголошується, що суддя для прийняття правильного рішення не обмежується матеріалами справи, поданими йому органами досудового розслідування. Так, згідно з ч.5 ст.165-2 КПК суддя, одержавши погоджене з прокурором подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, вивчає матеріали кримінальної справи, подані органом дізнання, слідчим, прокурором, допитує підозрюваного чи обвинуваченого, а при необхідності бере пояснення в особи, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився і виносить постанову з цього питання. Аналогічний порядок існує і для розгляду суддею питання про направлення обвинуваченого на стаціонарне обстеження, а також для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, правда з обмеженням лише опитуванням обвинуваченого(замість його допиту) (ч.3 ст.165-3 КПК).

Вирішуючи питання щодо підстав для проведення обшуку чи виїмки у житлі чи іншому володінні особи, суддя розглядає подання слідчого, погоджене з прокурором, і матеріали справи, а в разі необхідності вислуховує слідчого, прокурора (ч.5 ст.177 КПК).