Національний університет ДПС України

Кафедра господарсько-правових дисциплін

про проходження переддипломної практики

в прокуратурі міста Ірпеня Київської області

Студента V курсу, групи ПСГ-51

Спеціальності 7.060101

"Правознавство"

Возняковського Тараса Петровича

Ірпінь - 2009

Зміст

прокуратура податкова ірпінь фінансування

Вступ

Розділ 1. Організаційно-правові засади діяльності прокуратури

1.1 Система органів прокуратури

1.2 Функції та принципи діяльності прокуратури

Розділ 2. Організація роботи в прокуратурі міста Ірпеня Київської області

2.1 Штатний розпис працівників прокуратури міста Ірпеня Київської області

2.2 Розподіл обов'язків між працівниками прокуратури

Розділ 3. Фінансування та ведення обліку прокурорської діяльності

3.1 Фінансування та матеріально-технічне забезпечення органів прокуратури

3.2 Організація обліку роботи та ведення статистичної звітності прокурорської діяльності

Розділ 4. Співпраця органів прокуратури з органами Державної податкової служби України

Висновок

Список використаних джерел

Україна - це одна з небагатьох держав СНД, що має великий потенціал стати дійсно розвинутою європейською країною. Саме тому наше сьогодення щохвилини нагадує нам про необхідність постійного розвитку, безупинного вдосконалення, пошуку нових ідей і вивчення ґрунтовного досвіду як наших спеціалістів так і зарубіжних. Таким чином, наша держава потребує справжніх професіоналів, які б підняли її на дійсно достойний рівень життєдіяльності та культури, демократії та національної самосвідомості.

Перед нами, студентами старших курсів юридичного факультету, як представниками прогресивної молоді, стоїть стратегічне завдання побудувати справжню, а не декларовану, правову державу. Але не дивлячись на наші амбіції, молоду енергії та ентузіазм, ми все таки потребуємо міцного фундаменту, підкріпленого як теоретичними знаннями, так і практичними навичками. Теорія - це література, що як сонце просвітлює нас і прокладає дорогу новим ідеям, що стосується практики, то це вже - реальне крокування по освітленому "сонцем" шляху.

Отже, практика, яку ми пройшли в прокуратурі має стати для нас стрибком у простір, що ми вже довгий час досліджували по книжкам. Слід зазначити, що, закріплюючи вже нам відоме, ми дізнались безліч нового про діяльність цих структур. Таким чином, в звіті про проходження практики слід розкрити всі сторони як теоретичної так і практичної бази, що змістовно поповнилась.

Прокуратура була обрана мною для проходження практики, враховуючи визначну роль цього органу у зміцненні законності, захисті прав і свобод людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави.

Історико-правовий аналіз юридичної літератури, документів прокурорсько-слідчої та судової практики дозволяє говорити про те, що діяльність прокуратури як органу державної влади з дня її створення й по нинішній час спрямована на забезпечення верховенства закону, охорону та захист інтересів держави і суспільства, підтримання державного обвинувачення, боротьбу зі злочинністю та зміцнення правопорядку, забезпечення додержання прав і свобод людини та громадянина, роз'яснення та вдосконалення законодавства.

Під час проходження практики поставлені наступні завдання:

1. Вдосконалити теоретичні знання, які стосуються організації діяльності прокуратури, а саме: системи, функцій та принципів діяльності прокуратури;

2. Ознайомитись з практичною діяльністю органів прокуратури, на прикладі прокуратури міста Ірпеня Київської області, штатним складом та розподілом обов'язків між працівниками прокуратури тощо;

3. Вивчити порядок фінансування та ведення обліку прокурорської діяльності;

4. Познайомитись з порядком взаємозв'язків органів прокуратури з органами Державної податкової служби України.

Основною метою проходження виробничої практики є вдосконалення теоретичних знань, отриманих під час навчання та підготовка до практичної діяльності.

Розділ 1. Організаційно-правові засади діяльності прокуратури

1.1 Система органів прокуратури

Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.

Згідно Закону України "Про прокуратуру" перед працівниками прокуратури ставляться конкретно визначені законом вимоги, а саме прокурорами та слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року, а порядок стажування визначається Генеральним прокурором України. Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, відділів, слідчих прокуратури приймають "Присягу працівника прокуратури", текст якої затверджений Верховною Радою України, процедура прийняття присяги визначається Генеральним прокурором України.

На посади районних і міських прокурорів призначаються особи віком не молодші 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 3 років. Також прокурори і слідчі підлягають атестації один раз в п'ять років. Порядок такої атестації визначається Генеральним прокурором України. Разом з тим не можуть бути призначені на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які мають судимість, також не допускається сумісництво служби в органах прокуратури з будь-яким підприємництвом чи з роботою на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком наукової і педагогічної діяльності.

Стаття 3 Закону України "Про прокуратуру" зазначає, що повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим законом та іншими законодавчими актами. Відповідно до законодавства діяльність прокуратури спрямована на утвердження закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.

1.2 Функції та принципи діяльності прокуратури

На прокуратуру відповідно до Конституції України та статті 5 Закону України "Про прокуратуру" покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, передбачених законодавством;

3) нагляд за додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Отже, як бачимо, прокурор бере участь у судовому розгляді кримінальних справ не залежно від характеру і ступеню суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального законодавства та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.

У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитись від обвинувачення.

Відповідно до статті 36 п.1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність або загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних діянь фізичних чи юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. При цьому формами представництва є:

1) звернення до суду з позовами про захист прав та свобод іншої особи, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

2) участь у розгляді судами справ, внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за ново виявленими обставинами.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Наступною функцією органів прокуратури є нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Предметом нагляду є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам України;

2) додержання законів про недоторканість особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим прокуратура не може підміняти органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. Також прокурор повинен вживати заходи для того, щоб органи дізнання та попереднього слідства додержувались передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, припинення та закриття справ, а також додержання строків провадження слідства та тримання під вартою; при розслідуванні злочинів неухильно виконувати вимоги закону про всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують чи обтяжують його відповідальність. Взагалі повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами попереднього слідства і дізнання визначається кримінально-процесуальним законодавством. Такий нагляд сприяє:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охороні прав та законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю.

При здійсненні такого нагляду прокурор складає відповідні нормативно-правові акти: постанови про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи [Додаток 1], постанова про обрання чи скасування запобіжного заходу тощо.