Організаційно-структурні засади розвитку системи місцевого самоврядування м. Дніпропетровська
Сторінки матеріалу:
- Організаційно-структурні засади розвитку системи місцевого самоврядування м. Дніпропетровська
- Сторінка 2
- Сторінка 3
- Сторінка 4
- Сторінка 5
РЕФЕРАТ
Магістерська робота: 120 с., 8 рис., 15 табл., 61 джерело.
Об'єктом дослідження є роль органів місцевого самоврядування в системі управління великим містом.
Мета роботи - дослідження зарубіжних моделей місцевого самоврядування, огляд особливостей розвитку місцевого самоврядування в сучасній Україні, визначення шляхів модернізації інститутів управління територіальною громадою та перспектив подальшого реформування органів місцевого самоврядування з метою наближення їх до європейської системи управління.
Методика (метод) дослідження - системний підхід, методи теоретичного та емпіричного пізнання, синтезу та аналогії, SWOT - аналіз.
Одержані висновки показали, у м.Дніпропетровську вже багато зроблено на шляху до поліпшення управління територіальною громадою, ведеться активна робота з реформування системи місцевого самоврядування.
Результати досліджень можуть бути застосовані органами місцевого самоврядування по всій території України
Перелік ключових слів: ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА, МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ, РЕФЕРЕНДУМ, ВПЛИВ ЗАКОНОДАВСТВА, СТАЛИЙ РОЗВИТОК, ОХОРОНА ПРАЦІ.
RESUME
The graduation research of the _____year student ______________
(DNU, (faculty) ___________ Departament of _______________
____________) deals with __________________________
The work is interesting for ________________________________
Bibliogr _________. Tables _______. III________
ЗМIСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретично - методологічні джерела дослідження інноваційного розвитку місцевого самоврядування в сучасній Україні
1.1 Огляд літератури
1.2 Методологічні дослідження параметрів розвитку місцевого самоврядування
РОЗДІЛ 2. Організаційно-структурні засади розвитку системи місцевого самоврядування м. Дніпропетровська
2.1 Сучасні зарубіжні моделі місцевого самоврядування як джерело інноваційних перетворень.
2.2 Характерні особливості розвитку місцевого самоврядування в сучасній Україні як чинник реформування системи місцевого самоврядування м. Дніпропетровська
2.3 Референдуми в Україні, як основа безпосереднього представництва територіальної громади м. Дніпропетровська
2.4 Районні у місті ради у контексті структурних реформ систем місцевого самоврядування м. Дніпропетровська
РОЗДІЛ 3. Модернізація інститутів управління територіальною громадою м. Дніпропетровська
3.1 Статут територіальної громади м. Дніпропетровська як правова основа формування громадсько-політичного самоврядування у м. Дніпропетровську
3.2 Інноваційні елементи розвитку місцевого самоврядування у Дніпропетровську нових технологій управління відповідно до вимог міжнародного стандарту ДСТУ ISO 9001:2009 м. Дніпропетровська
3.3 Концепція сталого розвитку, як чинник впровадження інновацій у механізми місцевого самоврядування у м. Дніпропетровську
РОЗДІЛ 4. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
4.1 Опис приміщення та характеристика робочого місця
4.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на робочих місцях при проведенні теоретичних досліджень
4.3 Пропозиції з поліпшення умов праці
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
місцеве самоврядування територіальна громада
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ДМ - Документована методика
ЄС - Європейський Союз
КАМР - Канадське агентство міжнародного розвитку
КнЯ - Книга з якості
КУВК - омітет з управління впровадженням Стратегії
МЕРМ - Місцевий економічний розвиток міст України
НЯ - Настанова з якості
СтП - Стандарт надання адміністративної послуги
СУЯ - Система управління якістю
УНР - Українська Народна Республика
ФКМ - Федерація канадських муніципалітетів
ФРН - Федеративна Республіка Німмечина
ВСТУП
Місцеве самоврядування в Україні є самостійною галуззю права, яке представляє собою сукупність правових норм, що регулюють правові відносини в системі місцевого самоврядування.
Європейська модель місцевого самоврядування, до якої мають за мету наблизитись органи місцевого самоврядування в Україні, вже є дієвим інструментом розв'язання локальних проблем, надання соціальних послуг, реалізації інтересів територіальних громад.
Теорія вільної громади, прихильники якої керуються рівнозначністю місцевого самоврядування, муніципальної та державної влад доводять, що місцеве самоврядування - такий самий природний організм, як і держава.
Вирішально на формування та розвиток європейської моделі місцевого самоврядування вплинула сучасна правова доктрина. Зарубіжні науковці, наприклад, З. Баллейст, М. Мутталіб, М. Алі Хан, Р. Граверт, Е.К. Пейдж, муніципальне управління тлумачать як відносно децентралізовану форму державного управління на місцях. Останнім часом у муніципальній доктрині акцент з питань свободи й невтручання центральної влади в сферу місцевого самоврядування зміщено в бік таких цінностей, як раціональність, ефективність, ощадливість. Це зумовлено тим, що в теперішньому світі стрімко розвивається доктрина сервісної держави.
Вітчизняні науковці, як-от В.М. Кампо, О.В. Батанов, В.В. Кравченко, М.П. Орзіх, М.О. Баймуратов [30, 39, 56], європейську модель місцевого самоврядування вбачають у втіленні природних прав і свобод людини й громадянина та в цілковитому унезалежненні від виконавчої гілки влади. Така модель має гарантувати реальну участь громадян у справах місцевого самоврядування. Визначальну роль у муніципальному житті мають відігравати політичні партії, що гарантуватиме високий рівень надання необхідних громадянам різноманітних муніципальних послуг.
Таким чином, роль місцевого самоврядування в системі управління великим містом, таким як Дніпропетровськ - величезна. Для цього у місті зроблено вже багато, але існує низька проблем, що потребують вирішення.
Тому тема магістерської роботи є актуальною.
Метою даної магістерської роботи є огляд ключових параметрів розвитку місцевого самоврядування, дослідження зарубіжних моделей місцевого самоврядування, огляд особливостей розвитку місцевого самоврядування в сучасній Україні та вже проведених структурних реформ систем місцевого самоврядування м.Дніпропетровська, розглянуто шляхи модернізації інститутів управління територіальною громадою.
Відповідно до вищезазначеної мети, у роботі визначено таки завдання:
визначення теоретично-методологічних джерел дослідження інноваційного розвитку місцевого самоврядування в сучасній Україні;
визначення організаційно-структурних засад розвитку системи місцевого самоврядування м. Дніпропетровська;
визначення шляхів модернізації інститутів управління територіальною громадою м. Дніпропетровська;
надання рекомендацій з підвищення ролі місцевого самоврядування в системі управління великим містом та перелік конкретних дій у цьому напрямку.
Об'єкт дослідження - роль органів місцевого самоврядування в системі управління великим містом.
Предмет дослідження - механізм впровадження організаційно-структурних засад розвитку системи місцевого самоврядування.
У роботі використовувались методи системного підходу до аналізу діяльності органів місцевого самоврядування, а також методи теоретичного та емпіричного пізнання, синтезу та аналогії, економіко-статистичні методи, здійснено SWOT - аналіз.
Слід відмітити, що на цей час у м.Дніпропетровську існує 8 районів, функціонують міська та районні у місті ради та їх виконавчі комітети, затверджено Статут територіальної громади, у органах місцевого самоврядування впроваджено систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2009, розроблено Стратегічний план розвитку міста Дніпропетровська до 2020 року, тощо. В рамках вищенаведеного у роботі здійснено аналіз правових, політичних, економічних, соціальних і культурних засад розвитку територіальних громад та органів місцевої влади з питань наближення до європейської моделі місцевого самоврядування, надано рекомендації щодо шляхів розвитку системи самоврядування великих міст.
Рекомендації та пропозиції, наведені в магістерській роботі, можуть бути застосовані органами місцевого самоврядування по всій території України.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО - МЕТОДОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
1.1 Огляд літератури
Розробленням концепції місцевого самоврядування, його теоретико-правових засад з початку 90-х років займається значна кількість фахівців. Спостерігаються їх різні підходи до періодизації становлення, організації та функціонування місцевого самоврядування в українській державі, проте це вагомий внесок у вітчизняну науку, теоретичне підґрунтя для вдосконалення системи органів самоврядування. Дослідження місцевого самоврядування можна класифікувати за двома основними напрямами [32]:
1) вивчення й узагальнення історико-правового досвіду становлення органів місцевого самоврядування на основі вивчення першоджерельної бази, фундаментальних праць дослідників різних історичних періодів;
2) теоретичні дослідження ролі інституту місцевого самоврядування в системі публічної влади, його співвідношення з організацією державної влади, визначення їх компетенції відповідно до іманентно властивої природи цього інституту, його реальних можливостей впливу на суспільство сучасної України.
Відсутність єдиного теоретичного підходу до визначення природи місцевого самоврядування зумовлює існування внутрішньо-суперечливої системи організації місцевої влади. Правове закріплення останньої відбувалося хаотично, акти законодавства про місцеве самоврядування, прийняті в різний час, ґрунтуються на різних Ідеологіях і не завжди узгоджені між собою".
Ідеї та практика місцевого самоврядування мають давні традиції від вічових зборів Київської Русі, запровадження магдебурзького права, інститутів козацької демократії, функціонування міських дум, губернських і земських установ, сільських сходів під час перебування України у складі Російської імперії, сільських, містечкових, волосних органів, повітових і губернських комісарів, дум за часів УНР.
Більшість революційних народників схилялася, щоб принцип верховенства волі народу був основою всіх рівнів влади. У програмних принципах народоправління акцентувалось на демократичних традиціях сільської громади. Висуваючи загальнодемократичні гасла про права нації на суверенний розвиток, вони мали на увазі не федерацію рівноправних народів, а федерацію громад, об'єднаних в області й підпорядкованих на місцях обласному управлінню, а в центрі--союзному урядові. Але народники не дали відповіді на поставлені життям питання, практичних рекомендацій з розв'язання національних проблем [32].
У XIX -- поч. XX ст. відбувається поступова демократизація суспільства, реформування державної влади, створення органів земського і міського самоврядування. Одночасно у Російській імперії здійснювалися дослідження, що спочатку мали характер перших узагальнень досвіду діяльності реформованих органів самоврядування, зростав інтерес до вивчення окремих аспектів їх взаємодії органами держави. Так, видатним істориком земств став Б. Веселовський, наукове обґрунтування питань державотворення знаходимо у О. Кізеветтера, М. Свєшникова, Д. Семенова, І. Страховського.