1.2 Порядок складання проекту правового (локального) акта та його видання
В.І. Горевий вважає, що доцільно планувати роботу юридичної служби-У процесі планування завдань, які стоять перед юридичною службою, вони конкретизуються при складанні та виконанні окремих заходів із зазначенням строків виконання запланованих правових робіт і відповідальних за виконання осіб -- працівників юридичної служби та інших структурних підрозділів суб'єкта господарювання [8,c.38].
Проект локального акта складається починаючи з визначення кола питань, які слід вирішити у новому акті. До нього включаються нормативні приписи, які стосуються одного чи декількох питань, безпосередньо пов'язаних між собою змістом. Необхідно також визначити форму акта (наказ, постанова, рішення, положення, інструкція, лист тощо). У плані роботи з підготовки проекту локального акта, як правило, передбачаються: які матеріали, необхідні для розробки проекту, потрібно вивчити; розробка пропозицій по суті питань, які становлять зміст проекту; підготовка переліку актів, які втратять чинність або до яких будуть внесені зміни у зв'язку з прийняттям проекту підготовлено - нормативного акта; надіслання проекту на візування відповідним підрозділам та організаціям; розгляд одержаних зауважень пропозицій; уточнення проекту акта; підпис проекту та подання його до реєструючого органу (управління юстиції в регіоні), якщо він підлягає державній реєстрації. У плані зазначаються сроки виконання передбачених заходів та особи, відповідальні за їх виконання. Затверджений план надсилається всім підрозділам, зазначеним в дорученні про підготовку проекту локально правового акту.
Структура проекту локального акта повинна забезпечити послідовний розвиток теми правового регулювання, а також правильне розуміння та застосування майбутнього нормативного акта Проект акта повинен мати відповідно до його змісту короткі назву. Якщо є потреба у роз'ясненні мети та мотивів прийнятті акта, у його проекті подається вступна частина. Положення, ще мають нормативний характер, до вступної частини не включаються.
Якщо до проекту акта, дія якого не обмежується строком: необхідно, як виняток, включати нормативні приписи, розраховані на певний час, або оперативно -- розпорядчі приписи,' вони зазвичай містяться в окремих пунктах або у додатку до проекту. Кожний пункт проекту, який приписує виконання будь; якого завдання, повинен зазначити відповідального за виконання та його строк.
Текст проекту викладається державною мовою, однозначною чіткою та зрозумілою термінологією. Посилання на раніше виданий акт повинно містити його найменування, дату та номер акта, дані про опублікування. В окремих випадках, коли це необхідно для викладення у повному обсязі питання, у проектах відомчих нормативних актів можуть відтворюватися окремі положення чинного законодавства. Такі положення повинні мати посилання на відповідні акті законодавства. Кожний пункт проекту має містити один нормативний припис.
Якщо у проекті локального акта необхідно навести переліки (осіб, органів, організацій, робіт тощо), таблиці, зразки документів, бланків, вони, як правило, містяться в додатку. У відповідних пунктах проекту нормативного акта на ці додатки даються посилання.
Найменування суб'єкта господарювання вказуються в проект точно відповідно до їх офіційного найменування, передбаченої установчими договорами, статутами або положеннями про їх правовий статус, рішеннями про їх утворення. Використання їх скорочених найменувань допускається в тих випадках, коли вони і офіційними (передбачені відповідними локальними актами).
У кінці проекту локального акта наводяться у хронологічному порядку акти чи окремі їх статті, пункти, підпункти, абзаци, визнаються такими, що втратили чинність у зв'язку з прийняттям акта, що готується. До числа актів, що підлягають визнанні такими, що втратили чинність, включаються також такі акти, яг раніше фактично втратили своє значення, але офіційно не визнані такими, що втратили чинність. Якщо є значна кількість актів, і які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, або до і яких необхідно внести зміни чи доповнення (більше трьох), їх і переліки доцільно викладати у додатку до проекту локальною акта.
Відомчі нормативні акти, видані спільно чи за узгодженням з іншими органами, суб'єктами господарювання, змінюються, доповнюються або узгоджуються з цими ж органами, організаціями, установами.
Підготовлений проект акта слід узгодити з відповідними зацікавленими структурними підрозділами суб'єкта господарювання. Проект локального акта вважається узгодженим за наявності візи. При візуванні в разі незгоди із змістом проекту такого акта ;письмово розглядаються зауваження та пропозиції щодо його спірних питань [1,c.75].
Підготовлений проект акта після узгодження із структурними підрозділами передається юридичній службі, яка перевіряє його відповідність чинному законодавству.
Як уже було зазначено, у разі невідповідності проекту акта чинному законодавству працівник юридичної служби його не візує, складає письмовий висновок з пропозиціями про законний порядок вирішення порушених питань. Доопрацювання проекту відповідно до вказівки керівника, який видає акт, здійснюється, як правило, тими ж структурними підрозділами, які їх розробляли. Спірні та неузгоджені питання проекту акта вносяться на розгляд керівника. При поданні керівнику, який видає нормативний акт, проекту до нього додаються відповідні матеріали (пояснювальна записка, розрахунки тощо). Проект акта підписується керівником. Не допускається видання нормативного акта керівниками структурних підрозділів суб'єктів господарювання. Юридична служба міністерства, іншого органу, який видає акт, визначає з урахуванням цих рекомендацій, чи підлягає такий акт державній реєстрації, та вносить керівнику пропозиції щодо його подання до реєструючого органу відповідно до вимог Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 та Положення з цього питання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1992 р. № 731. При поданні до реєструючого органу нормативний акт супроводжується листом, який підписується керівником, що видав акт. спільно прийнятий локальний акт подається на державну реєстрацію органом, підпис керівника якого стоїть першим. Разом з нормативним актом до реєструючого органу подаються законодавчі матеріали, які використовувалися при його розробленні, акти, що втрачають чинність у зв'язку з його виданням, а також акти, на які у тексті містяться посилання.
На першій сторінці примірників локальних актів (наказів, положень, інструкцій, правил тощо), що додаються до наказу керівника, який видає акт, у правому верхньому кутку залишається! вільне місце довжиною 10 см та шириною 6 см для напису про державну реєстрацію.
Необхідно додержуватися встановленого порядку нумерації. сторінок локального акта. Якщо до акта є додатки, то проводиться окрема по порядку нумерація всіх сторінок документа, враховуючи додатки. У разі затвердження наказом керівника органу, який видає акт, відповідної інструкції, положення, правил, сторінки нумеруються окремо від наказу, потім окремо проводиться нумерація доданих до них додатків (форм, таблиць тощо) Підготовка та видання нормативних (локальних) актів повинні також відповідати вимогам і правилам щодо оформлення документів, передбачених Примірною інструкцією з діловодства міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раї. міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 17 жовтня 1997 р., № 1153.30 До складу реквізиту "Підпис входять найменування посади особи, що підписує документ (повне, якщо документ оформлений не на бланку, скорочене -- на документі, оформленому на бланку), особистий підпис та його розшифровка.
При підписанні документа декількома посадовими особа їх підписи розміщують один під другим у послідовності відлові дно до посади, яку вони обіймають. При підписанні локального: акта декількома особами рівнозначних посад підписи розміщують на одному рівні.
Гриф "Затвердження" повинен складатися зі слова "Затверджую", найменування посади особи, яка затвердила документ особистого підпису, його розшифровки та дати. Якщо документ затверджується постановою, рішенням, наказом, гриф затвердження складається із слова "Затверджено", назви документа орудному відмінку, його дати та номера. Гриф "Затвердження розмішується у правому верхньому кутку на першій сторінці локального акта.
Гриф "Погодження" складається із слова "Погоджено", найменування посади особи, з якою погоджується нормативний акт (включаючи найменування суб'єкта господарювання), особистого підпису, його розшифровки та дати. Гриф "Погодження" розміщують нижче реквізиту "Підпис". У грифі "Затвердження", грифі "Погодження" повинна зазначатися фактична посада особи, яка підписала або з якою погоджено документ, її ініціали та прізвище. Не допускається проставлення слова "За" або скісної риски перед найменуванням посади.
При засвідченні копії нормативних актів нижче реквізиту "Підпис" робиться напис "Згідно", найменування посади особи, яка засвідчила копію, її особистий підпис, його розшифровка та дата засвідчення.
Нормативні акти, що набули чинності, у встановленому порядку повинні бути доведені до підприємств, організацій системи органу, який видає акт, та громадян, якщо акт зачіпає їх права, свободи й законні інтереси. Статтею 7 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, не є чинними.
1.3 Організація юридичного обліку та зберігання правових(локальних) актів
В апаратах органів управління та суб'єктів господарювання, які видають локальні акти, встановлюється чіткий порядок ведення їх юридичного обліку та зберігання. Такий порядок закріплюється у відповідному наказі, рішенні або в постанові. Розроблення такого акта за доцільністю керівник доручає заінтересованим структурним підрозділам, управлінню справами, загальному відділу, канцелярії або доручає їх розробку спільно з юридичною службою. У такому локальному акті визначається конкретний підрозділ, який здійснюватиме юридичний облік та зберігання. При цьому повинно бути враховано, що обов'язки по веденню юридичного обліку можуть бути покладені безпосередньо і на юридичну службу. Якщо виконання цієї функції покладається на інший підрозділ, то необхідно зазначити, що юридична служба надає йому методичну правову допомогу з цих питань. Визначається форма обліку нормативних актів (за допомогою журналів, картотеки, електронно-обчислювальної техніці тощо). Необхідно передбачити правила ведення контрольних екземплярів відомчих нормативних актів та їх збірників. Також рекомендується здійснювати юридичний облік та зберігання нормативних актів, які надходять до суб'єктів господарювання, що стосується їх діяльності.
Порядок юридичного обліку та зберігання актів, що надходять в структурні підрозділи суб'єкта господарювання, визначаються у локальному акті з урахуванням Рекомендацій з питань підготовки, подання на державну реєстрацію, юридичного обліку та зберігання нормативних актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, схвалених постановою колегії Мінюсту України від 17 червня 1993 р. № 13.
Л. Костенко вважає, що не завадило б юрисконсульту мати підшивку текстів всіх важливих нормативно-правових актів, які мають відношення до виду діяльності підприємства, на якому він працює (наприклад, завести папку "Законодавча база оптової торгівлі лікарськими засобами"). При цьому папку з текстами нормативних документів слід тримати у контрольному стані, тобто слідкувати за внесеними до них змінами, фіксувати дати, з яких документи втрачають чинність або вступають в законну силу. На початку папки слід мати перелік (зміст) наявних документів для їх оперативного пошуку.