За оцінкою МОП, до кризи річний світовий приріст ВВП становив 4,3%, а втрати від аварій та нещасних випадків - 4%, тобто майже весь економічний приріст країн у глобальному вимірі витрачався.

В останні роки в Україні спостерігається зниження рівня виробничого травматизму (дані Держгірпромнагляду України). Так, в 2010 році кількість травмованих становила 8602 осіб проти 7725 в 2011 році (зменшення на 10,2%). Але кількість випадків зі смертельними наслідками у 2011 році вже перевищує кількість у 2010 році (496 осіб проти 483). Крім того рівень ризику загибелі або травмування працівників на підприємствах України залишається вищим, ніж у розвинених країнах світу.

Наше спільне завдання не допустити зростання травматизму і стабілізувати тенденцію до зниження його рівня незважаючи на будь-які зміни економічної ситуації в країні.

Для залучення уваги суспільства і влади до проблеми охорони праці 28 квітня в Україні відзначається День охорони праці згідно з Наказом Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006. Цей день в Україні збігається із Всесвітнім днем охорони праці.

Кожна людина, що працює на виробництві, підпадає під певні ризики, починаючи від найбільш небезпечних секторів економіки, якими в Україні є, наприклад, видобуток вугілля або будівництво, і закінчуючи відносно безпечною сферою послуг.

Загибель працівника - це і горе рідних, і втрата для суспільства в цілому. Тому необхідно привернути увагу суспільства до власної безпеки на виробництві та створити умови для поступового формування культури безпеки та профілактики.

Актуальним завданням у сфері охорони праці та промислової безпеки в Україні сьогодні є управління ризиками виникнення нещасних випадків і аварій на виробництві та їх профілактика. Це є обов'язковими складовими системи управління охороною праці на підприємстві. Оцінка ризиків, як і управління ними, має стати безперервним процесом.

10 жовтня 2011 року в м. Ялта розпочала роботу IV Міжнародна науково-практична конференція «Промислова безпека та охорона праці - 2011. Проблеми та перспективи», ініційована Держгірпромнагляду України.

Участь у конференції брали представники США, Євросоюзу, країн СНД, посадові особи центральних органів виконавчої влади України, зокрема, МНС, Міненерговугілля, Федерації профспілок України.

Доповідачі Конференції висловили своє бачення реформування державного нагляду, українських реалій промислової безпеки та охорони праці та шляхів удосконалення наглядової діяльності. Під час конференції начальник управління організації державного нагляду Держгірпромнагляду України Наталя Ємельянова зазначила, що шляхом впровадження численних обмежень і мораторію на проведення перевірок за останні 4 роки з моменту прийняття в 2007 році Закону України «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державні інспектори втратили майже половину своїх прав і засобів впливу на стан охорони праці на підприємствах».

Прийняті Законом обмеження, а також ускладнення механізму організації перевірок, призвели до щорічного їх зменшення. Відповідно, зменшувалася і кількість виявлених порушень, кількість зупинень експлуатації об'єктів, які працювали з порушеннями та створювали загрозу життю і здоров'ю працюючих. Зменшилася і кількість порушників, що притягнуті до адмінвідповідальності. У деяких керівників підприємств з'явилося відчуття безконтрольності і безкарності за свої дії, і для багатьох із них нехтування правилами безпеки стало нормою.

Сьогодні система охорони праці в державі вимагає корінних змін. Першим кроком стала підготовка законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду у сфері промислової безпеки і охорони праці.

Підготовлена нова редакція Положення про організацію і здійснення державного нагляду у сфері діяльності Держгірпромнагляду України. Ним передбачено можливість проведення перевірок у будь-який час, введення посиленого режиму державного нагляду, у разі погіршення стану охорони праці в галузі або безпосередньо на підприємстві, можливість заборони виконання робіт, безпосередньо державними інспекторами, негайне призупинення роботи підприємства у разі виникнення нещасного випадку або аварії.

Удосконалюється і порядок розслідування нещасних випадків і аварій на виробництві. З цією метою Держгірпромнаглядом України підготовлено і подано на розгляд Уряду проект постанови, що стосується питань розслідування і обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Уряд несе відповідальність за здійснення національної політики в галузі охорони праці, створення ефективної інспекції праці та виконання відповідного законодавства. Міжнародні стандарти в області праці повинні бути ратифіковані і максимально застосовуватися.

Висновок

Отже, по-перше, один з моїх висновків, зроблений через шість десятиліть з моменту прийняття ООН Загальної декларації прав людини, полягає в тому, що готовність держави забезпечувати права людини настільки велика, наскільки цього вимагають її громадяни. Вважаю, що важливу роль в сприянні тому, щоб Україна як держава дотримувалися права людини у сфері праці, відіграють наукові співтовариства, роботодавці, працівники та організації. Виняткова роль у наданні відповідного впливу на державу належить спеціалістам теоретикам і спеціалістам практикам з охорони праці, які висловлюють свою думку і публічно говорять про випадки недотримання прав стосовно охорони життя і здоров'я на робочому місці. Якщо вони діють з професійною чесністю, їх внесок у забезпечення дотримання прав людини безмежний. Певна відповідальність лежить і на плечах фахівців з трудових ресурсів, консультуючих керівників різних ланок, працівників та їх організації з питань дотримання прав людини в сфері праці. Якщо працівники будуть знати про свої права та відповідні обов'язки в конкретних ситуаціях і будуть діяти через своїх представників на підприємствах, вони зможуть сприяти більшому дотриманню прав людини на робочому місці.