Пенітенціарні системи України та Норвегії: порівняльно-правовий аналіз
Сторінки матеріалу:
За результатами другого року навчання складаються екзамени з навчальних дисциплін “Етика та професіоналізм у тюремній роботі”, “Практична тюремна робота та безпека”, “Кримінологія та кримінальна політика”, “Програми терапії у тюрмах”, “Роль офіцера Виправної служби” та проходить захист кваліфікаційної роботи.
Третій рік навчання проходить шляхом стажування в пенітенціарних установах.
Загальна чисельність персоналу Виправної служби Норвегії складає 3 400 фахівців. У перші роки служби співробітники отримують заробітну плату приблизно 400 000 крон на рік без урахування податків, які у певних випадках можуть сягати до 40 % загальної суми. Топ-менеджери вищого рівня, зокрема, начальники тюрем, начальники регіональних управлінь, які мають вислугу років більше 25 років, можуть отримувати близько 600 000 крон на рік. Пенсійний вік для персоналу Виправної служби становить 60 років. Співвідношення чоловіків та жінок у складі персоналу Виправної служби Норвегії складає відповідно 60 % та 40 %, хоча переважна більшість тюрем у Норвегії - це тюрми для чоловіків, тюрем для жінок, як зазначалося вище, всього 3. Жодних переваг при проходженні служби жінки не мають, виключне значення для проходження служби має контракт, який узгоджується із профспілками.
Співробітники відомства проходять обов'язкове навчання і ретельний відбір. Нині у тюрмах Норвегії кожен працівник має, як мінімум, освітній рівень бакалавра. За останні 20 років співробітниками виправної служби не було вчинено жодного злочину. У Норвегії немає окремих тюрем для співробітників пенітенціарної системи та інших правоохоронних органів.
Під час служби співробітникам тюрем доводиться виконувати різні функції і нести службу на різних посадах - це є частиною політики щодо персоналу Виправної служби. Однак існують і фахові посади, зокрема, посада “соціонома” тюрми - фахівця, який є відповідальним за підтримання і відновлення зовнішніх зв'язків засуджених.
Основний спосіб дисциплінарного впливу на співробітників - тимчасове пониження у посаді, як правило, на строк до 6 місяців і без зниження розміру заробітної плати. Найбільш характерне порушення - прояви агресії стосовно засуджених або безпідставна відмова у реалізації їх прав.
Співробітники отримують право на пенсію після 60 років, однак можуть працювати до 70 років. Розмір пенсії тюремного співробітника складає приблизно 60 % розміру його заробітної плати. Вакантних місць серед персоналу тюрем Норвегії немає. Кількість претендентів на вакансії доходить до кількох десятків чоловік на місце. Робота у пенітенціарному відомстві є престижною і непогано оплачується.
5. Виконання окремих видів кримінальних покарань
Виконання покарання у виді позбавлення волі
У Норвегії 14 606 осіб є засудженими за різноманітні злочини, із них 3 446 відбувають покарання у місцях позбавлення волі. У найбільшій тюрмі Норвегії, що розташована у столиці Норвегії - Осло, тримається 400 осіб, у найменшій - 16 осіб. У Норвегії 50 тюрем, 3 з яких - жіночі. У складі чоловічих тюрем є відділення особливих умов для неповнолітніх (Берген, Осло).
Оскільки у Норвегії немає слідчих ізоляторів та інших місць утримання осіб, які перебувають під слідством, у тюрмах діє принцип спільного розміщення засуджених і ув'язнених. Незважаючи на те, що подібна практика викликала нарікання з боку Ради Європи, влада Норвегії вважає економічно недоцільним будувати окремі установи для цієї категорії громадян у зв'язку з їх незначною чисельністю та значними відстанями для їх перевезення для участі у слідчих діях та судових засіданнях.
У 2010 р. Норвегію відвідали представники Європейського комітету проти тортур, які піддали Уряд Норвегії критиці за двома позиціями:
- тривалі строки утримання під вартою до набуття вироку законної сили. Ув'язнені під варту тримаються разом із засудженими, можуть працювати разом із ними, а строк перебування під вартою зараховується як строк відбування покарання на пільгових умовах;
- перебування разом дорослих і дітей. У Норвегії відбування покарання у виді позбавлення волі за законом можливе з 15 років і за формальними ознаками неповнолітня особа і доросла особа можуть опинитись в одній камері. Однак оскільки у Норвегії неповнолітніх ув'язнених налічується усього 10 осіб, Уряд не вважає за доцільне будувати для них окрему установу.
Зазначимо, що за наведеними позиціями Україна випереджає Норвегію у напрямі приведення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту, у відповідність до міжнародно-правових актів у пенітенціарній сфері, але лише на законодавчому рівні, оскільки фактичні умови тримання у норвезьких пенітенціарних установах все ж таки більш ліберальні і в деяких із них схожі, як зазначатиметься нижче, скоріше на “будинки готельного типу”.
Тюремна політика Норвегії спрямована на те, щоб тюрма не була схожа на тюрму. Наприклад, у 2010 р. в Норвегії відкрилася закрита чоловіча тюрма “Halden Fengsel” на 200 місць, яку іноземні фахівці, зокрема, американські, порівнюють із п'ятизірковим готелем.
Будівництво тюрми тривало 10 років і обійшлося державі у 252 млн. доларів. Її огорожа побудована таким чином, щоб за деревами з вікон камер її не було видно. Ця тюрма, за версією журналу “Forbes”, у 2011 р. визнана однією з кращих у світі. Тюрма “Halden Fengsel” втілює у собі основні принципи норвезької пенітенціарної системи: репресивні тюрми є неефективними, гуманне ставлення до засуджених полегшує їх реінтеграцію у суспільство. Ключову роль у зусиллях з реабілітації відіграє дизайн тюрми “Halden Fengsel”.