60, 61 КАС. Представництво - це ефективний інструмент реалізації правоохоронної місії прокуратури і його завдання - забезпечити законність у державі, захищати права та свободи громадян і державні інтереси. Предметом прокурорського звернення до суду можуть бути: 1) незаконні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які прокурор пропонує переглянути в судовому порядку; 2) протиправні дії, які прокурор пропонує припинити, або вчинити дії, передбачені законом, тому прокурор пропонує виконати їх за допомогою судового рішення; 3) моральна та матеріальна шкода, заподіяна порушеннями, яку прокурор пропонує відшкодувати судовим рішенням Бородін І. Функціональні обовязки прокуратури у сфері забезпечення прав людини і громадянина // Право України. - 2000. - № 7. - С. 46-48.. Таким чином, прокурор, виконуючи представницьку функцію у своїй діяльності, вирішує головне завдання, яке передбачає захист прав, свобод і законних інтересів громадян та інтересів держави. Реалізацію функції представництва він здійснює, як уже зазначалося, у_кількох формах. Слід підкреслити, що дві форми - досудове провадження, яке включає в себе підготовку і звернення до суду з заявами та позовами, а також участь у розгляді в судах цивільних, адміністративних або господарських справ - є обов'язковими складовими елементами функції представництва. Третя форма - внесення апеляційного та касаційного подання або заяви про перегляд за нововиявленими та винятковими обставинами - застосовується прокурором тоді, коли виникають певні обставини при розгляді справ у суді. 2. Підстави для звернення прокурора з позовом до суду В силу об'єктивних причин правову природу представництва прокурором в суді інтересів громадян або держави ще не визначено. Але виходячи з характеру прокурорської діяльності, її місця в структурі державної влади можна припустити, що предметом цієї діяльності повинні бути права та свободи громадян, їх загальні інтереси, а також інтереси держави. До прокуратури звертаються за захистом тоді, коли органи виконавчої влади або місцевого самоврядування порушили закон у процесі його виконання, якщо видано нормативний акт, що суперечить Конституції, а також за захистом права власності та конституційного ладу. Тож, в першу чергу необхідно з'ясувати, що ж таке "інтерес" та як його розглядати через призму прокурорської діяльності. Прокурор, представляючи інтереси громадян у судовому процесі, перш за все повинен враховувати, що предметом розгляду в судовому процесі є саме інтереси, а не права людини. Адже виникають ситуації, коли прокурор стає на захист інтересів людини, яка зовсім не зацікавлена в їх законному захисті. Косюта М. Правове регулювання представницької функції прокуратури // Право України. - 1997. - № 12. - С. 54. Законодавець не наводить роз'яснення терміну «інтереси держави». Названий термін має невизначений зміст, і у кожному конкретному випадку прокурору необхідно встановити, чи були порушені інтереси держави, закріплені у Конституції та інших нормативно-правових актах, які створюють необхідний правовий режим їх забезпечення. В юридичній літературі поняття «інтерес» трактується як об'єктивована у праві воля Бородін І. Функціональні обовязки прокуратури у сфері забезпечення прав людини і громадянина // Право України. - 2000. - № 7. - С. 47.. Інтересами громадян є права, свободи людини і громадянина, встановлені Конституцією, іншими законами нашої країни. Порівняно багато уваги цьому питанню приділив у своїх дослідженнях М.В.Руденко. Зокрема, він вважає, що під «інтересами держави» необхідно розуміти закріплену Конституцією та законами України, міжнародними договорами та актами систему фундаментальних цінностей у найважливіших сферах життєдіяльності українського народу та суспільства (політичній, економічній, соціальній, військовій, екологічній, науково-технічній, інформаційній) Руденко М. Представництво прокурором інтересів держави у арбітражному суді // Право України. - 1998. - № 5. - С. 40.. Таке розуміння суті державних інтересів підтримав Мичко М.І., зазначивши, що соціальна цінність тих чи інших суспільних відносин, яка визнається суспільством та державою, складає найважливіший елемент поняття «державний інтерес», а його другим елементом є те, що ця соціальна цінність охороняється правом Мичко M.I. Деякі проблеми представництва прокурором інтересів громадян і держави в суді // Вісник Вищого арбітражного суду України. -- 1999. -- № 4. -- С. 210.. Держава має багато різноманітних інтересів, які втілені у законодавстві та випливають з інтересів загальносуспільного характеру. З урахуванням цього вона наділяє певними повноваженнями органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Отже, найбільш близьким до розуміння поняття «інтереси держави», закріпленого в ст. 121 Конституції України, є уявлення про них як про потребу у забезпеченні умов життєдіяльності суспільства, законності та правопорядку. Інтереси держави - це конституційний лад, територіальна цілісність, екологічна безпека, суверенітет тощо. До інтересів окремого державного органу, підприємства, установи, організації належить їх фінансова, господарська та організаційна діяльність. Елементом поняття «інтереси держави» є охорона цієї соціальної цінності правом, чинним законодавством. Саме це робить державний інтерес правовою категорією. Тому порушення інтересів держави є порушенням закону, тобто правопорушенням, яке породжує для винної особи встановлену законом відповідальність. Отже, коли прокурор звертається до суду в інтересах держави, він зобов'язаний у позовній заяві не тільки вказати на те, у чому полягає порушення останніх, а й зробити посилання на конкретний закон, який їх охороняє. Можна погодитися з М.Руденком і В.Глаговським, які вважають за недоцільне представництво прокурором у суді інтересів одного громадянина проти іншого, а також порушення у агосподарському суді справ в інтересах одного державного підприємства проти іншого... Прокуратура не повинна також представляти в суді інтереси відповідача-держави. Для цього остання має розгалужену мережу органів управління та контролю Руденко М., Глаговський В. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді (теоретичний і практичний аспекти) // Право України. - 1997. - № 11. - С. 61.. Головною ознакою прокурорського представництва в суді є наявність у прокурора інтересу до розглядуваної справи. Цей інтерес визначається інтересами тих осіб, які беруть участь у справі, від імені і на захист яких прокурор здійснює свою діяльність Карлин А.Б., Прокудина Л.А. Прокурор в арбитражном процессе // Прокурорская и следственная практика. - 1997. - № 1. - С. 56.. Як випливає із змісту п. 2 ст. 121 Конституції, представництво інтересів громадянина або держави в суді має здійснюватись «у випадках, визначених законом». Відповідь на питання про те, що це за випадки, дасть, очевидно, майбутній закон про прокуратуру. Можна погодитись з думкою, що «прокуратура має представляти в суді найважливіші інтереси громадян і держави» Сапунков В.Й. Проблеми участі прокурора в цивільному та арбітражному судочинстві // Правова система України: теорія і практика. -- К., 1993. -- С. 290.. За наявності великої кількості державних органів спеціальної компетенції, які тією чи іншою мірою покликані захищати законність, втручання прокурора у процес вирішення спорів про право повинно мати місце лише в разі виявлення найістотніших правопорушень, з врахуванням дійсної або потенційної шкоди, яка заподіюється державним чи індивідуальним інтересам. Правозахисна роль прокуратури має виявлятися, насамперед, у випадках порушень конституційних прав і свобод громадян Червякова Е.Б. Защита конституционных прав граждан средствами прокурорского надзора. Автореф. канд. дис. - Харьков, 1992. - С. 7.. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Основного Закону права і свободи людини, закріплені ним, не є вичерпними. Але саме система конституційних прав і свобод є найголовнішою ознакою України як правової держави. Ці права і свободи справедливо розглядаються як найважливіші. В сучасних умовах найпріоритетніші завдання прокуратури по їх захисту визначаються з врахуванням поширеності і масштабів дестабілізуючого впливу окремих видів правопорушень на суспільство. Певні пріоритети існують також у сфері захисту державних інтересів. В сучасних умовах це, передусім, забезпечення додержання законів про оподаткування. Масовані заходи, які здійснюються прокуратурою по боротьбі з ухиленням від сплати податків, спрямовані на подолання фінансового колапсу держави, який загрожує непередбаченими соціальними наслідками. До пріоритетних державних інтересів відноситься також забезпечення законності у зовнішньоекономічній діяльності, встановлення і застосуванні цін, зміцнення антимонопольної дисципліни тощо. У господарських справах доволі часто сторонами виступають приватні підприємства, товариства, для того, щоб уникнути сплати державного мита, а сума ця може бути значною, власники їх часто зверталися в прокуратуру з проханням захистити їхні порушені права та економічні інтереси шляхом подачі позову до господарського суду. Така практика була не на користь державного бюджету, тому і стала предметом розгляду Конституційного Суду України, який прийняв відповідне рішення від 8 квітня 1999 року щодо представництва прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді. На підставі цього рішення в ст. 2 ГПК України були внесені відповідні зміни. Суть їх полягає в тому, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, і обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Цю норму можна розуміти так, що прокурор в кінцевому підсумку звертається до суду не в інтересах окремих підприємств, установ, організацій, а в інтересах держави. Про результати розгляду прокурор, який брав участь у суді, зобов'язаний негайно повідомити прокурора, який подав позов. Крім того, були висловлені також думки щодо неприпустимості ототожнювання «інтересів держави» з виключно матеріальними інтересами: це поняття необхідно тлумачити в широкому розумінні слова, тоді воно відбиватиме економічні, політичні інтереси, інтереси в соціальній та інших сферах діяльності держави ОнопенкоВ. Ще раз про судово-правову реформу // Закон і бізнес. -- 1998. -- № 33. Спробу дати тлумачення поняття «інтереси держави» зробив Конституційний Суд України у рішенні від 8 квітня 1999 р. у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Вісник Конституційного Суду України. -- 1999. -- № 2. -- С. 39--43.. Неоднозначне розуміння категорії державного інтересу цими правозастосовними державними органами (і, зокрема, з'ясування того, чи включають в себе інтереси держави інтереси державних підприємств, установ, організацій) стало підставою для розгляду справи Конституційним Судом. У процесі дослідження він встановив, що «державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.